Третя форма – соціальне ринкове господарство.

Друга форма – капіталістичне товарне виробництво

Перша форма– просте товарне виробництво

ІV Товар –це продукт праці, що призначений не для безпосереднього споживання, а для обміну шляхом купівлі - продажу.

Товар має дві властивості:

1) споживна вартість – це здатність речі задовольняти певну потребу людини.

2)вартість –суспільно необхідні затрати праці. Вартість товару у процесі обміну проявляється як мінова вартість. Мінова вартість –це кількісні пропорції, які утворюються у результаті обміну товарів.

VВиробництво здійснюється в різних виробничих і природних умовах, тому на виготовлення однакових товарів витрачається різна кількість праці і різні затрати робочого часу. Але на ринку товари однакової споживної вартості оцінюються однаково, бо враховується лише їхня суспільна вартість. Її величина визначається не індивідуальними затратами праці, а кількістю суспільно-необхідними затратами праці й вимірюється робочим часом. Отже, суспільна вартість товару - визначається суспільно-необхідним робочим часом, який потрібно для його виробництва.

Суспільно-необхідний робочий час (СНРЧ) – час, який потрібний для виготовлення товару за певних суспільно нормальних умов виробництва і середнього у певному суспільстві рівня продуктивності та інтенсивності праці.

Продуктивність праці – кількість продукту, який виробляється за одиницю робочого часу.

Інтенсивність праці – витрати праці за одиницю робочого часу.

Акти купівлі – продажу товарів регулюються законом вартості – це економічний закон товарного виробництва, відповідно до якого виробництво і обмін товарів здійснюється на основі їх вартості, величина якої вимірюється суспільно необхідними витратами часу. Закон вартостіпроявляється як закон цін. В основі ціни лежить вартість. Але ціна збігається з вартістю тільки при умові рівності попиту і пропозиції, тобто коли виробництво певного товару відповідає платоспроможному попиту на нього. Якщо ж відбуваються зміни попиту і пропозиції, то ціна товару відхиляється від його вартості. Закон вартості виконує такі функції:

Функцію стихійного регулятора

Функцію рушійної сили розвитку продуктивних сил

Функцію диференціації товаровиробників

Крім того закон має наступні риси:

· В основі вартості лежить суспільно-необхідна праця;

· Величина вартості товару прямо пропорційна до кількості втіленої в ньому суспільно-необхідної праці і обернено пропорційно до її продуктивної сили;

· Еквівалентний обмін товарів;

· З виникненням грошей і ціни закон вартості виступає стихійним регулятором ринкових цін, визначає їх рівень;

· Через механізм ринкових цін закон вартості активно впливає на процес економічного виробництва, сприяє його скороченню або розширенню.

Таким чином, закон вартості – це виробництво й обмін товарів здійснюються відповідно до їхньої суспільної вартості, суспільно необхідних витрат праці на їх виготовлення.

VІІснуючи теорії вартості не можна протиставляти, адже кожна з них відображає різні сторони економічного розвитку, і всі вони справляють вплив на цінність товару, що інтегрує в собі різноманітні чинники. Найвідоміші теорії вартості такі:

Трудова теорія вартості

Теорія витрат виробництва.

Теорія трьох факторів виробництва

Теорія граничної корисності

Інформативна теорія вартості

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 6. Основні риси товарного виробництва та його еволюція	\|	ТЕМА 7. Гроші і закони грошового обігу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.