Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Тема: Технологія створення дизайн проекту . Складання проектно-технологічної документації .

Загрузка...

Основні етапи розробки дизайн-проекту: виконання кінцевого варіанту конструктивного рішення об’єкту його моделювання або макетування; відбір конструкційних та оздоблювальних матеріалів; економічне обґрунтування; оформлення проекту.

Поняття експертиза виробу. Мета та алгоритм проведення експертизи об’єкту проектування. Поняття проектно-технологічна документація. Структура проектно-технологічної документації. Поняття про складальне креслення, технічний малюнок, аксонометричне зображення, робочі креслення, специфікацію, технологічні картки. Послідовність складання проектно-технологічної документації.

Мета: -навчити: учнів виконувати технічний малюнок, ознайомити з етапами розробки дизайн – проекту,складати проектно – технологічну документацію;

-розвити: навички виконання креслярських робіт, логічне мислення, вміння аналізувати;

-виховувати: акуратність, старанність, увагу.

Обладнання: підручник, набір для креслення, аркуш А4

 

 

Створення дизайн проекту починають з виконання проектної пропозиції. Успішне її виконання – це запорука вдалого майбутнього проекту, створення якісної продукції, що буде мати попит і з часом буде реалізованою у серійне виробництво.

Роботу над дизайн-проектом потрібно починати з ознайомленням з завданням та збору інформації про об’єкт технологічної діяльності, який потрібно розробити. На даному етапі потрібно зібрати та проаналізувати усю інформацію, яка відноситься до даного типу об’єкту проектування. Джерелом інформації можуть бути публікації у вітчизняних та закордонних виданнях, каталоги промислових фірм та відомих виставок, зразки асортименту різноманітних фірм, інформація з Інтернету тощо. Уся зібрана про об’єкт технологічної діяльності інформація систематизується.

Художнє конструювання не мета, а засіб, що забезпечує зв'язок між виробництвом та споживанням. Проміжними моментами даної системи є сфера розподілу та торгівля. Тому, загальна модель предметної дійсності включає чотири, взаємозв’язані між собою сфери діяльності – проектування, виробництво, розподіл, споживання. Річ народжується у вигляді проекту, створеного конструктором спільно з художником-конструктором; набуває матеріальної форми, стає промисловим виробом у наслідок співпраці дизайнера, інженера, працівника, а потім перетворившись на товар, попадає до споживачів та стає предметом споживання.



Интернет реклама УБС

Виходячи з інтересів економічності та конкурентоспроможності, дизайнери у процесі проектування, повинні забезпечити новизну та оригінальність форм виробів. Новизна форми, відповідно, вимагає появі нових конструктивно-інженерних рішень, які мусять сприяти появі або впровадженню прогресивних технологічних процесів виготовлення об’єктів виробництва. У процесі проектування виробів, дизайнер зобов’язаний враховувати реальні можливості промисловості, сприяючи, у той же час, її удосконаленню, ставлячи, тим самим, перед промисловістю, більш складні, продиктовані часом завдання.

Сучасні показники якості виробів та споживчі властивості сучасних об’єктів технологічної діяльності різноманітні: анатомічні, фізіологічні, психологічні, естетичні тощо. Тому дуже важливим являється проведення ергономічного аналізу прототипів.На даний час, ергономіка являє собою достатньо розвиненою наукою, яка має свій предмет та методи дослідження. На основі ергономічних досліджень розробляються вимоги до об’єктів технологічної діяльності, з урахуванням, так званого «людського фактору».

Ергономіка (від грецького означає: ergon – робота, nomos - закон) – це науково-технічна та науково-експериментальна дисципліна, що досліджує психофізіологічні фактори взаємодії людини і техніки в умовах єдиної системи «людина – машина». Мета ергономіки – зниження до мінімуму негативного впливу умов праці на психофізіологічний стан людини та її працездатність.

Дані науки ергономіці спираються на дані фізіології, психофізіології і психології та визначають де які вимоги, щодо форми об’єктів проектування та особливостей технологічних процесів їх виготовлення. Більш за все, ці вимоги стосуються до об’єктів, які функціонують у сфері виробничої діяльності людей, тобто станкам, верстатам, пультам керування тощо. Ергономічні вимоги безпосередньо пов’язані з естетичними вимогами, а тотожно з вимогами економіки та технології. Тому ергономічне дослідження об’єктів технологічної діяльності являється вагомою частиною процесу дизайн-проектування. Існують чотири групи ергономічних показників, за якими здійснюються ергономічні дослідження технологічних об’єктів та оцінюється якість продукції:

Гігієнічні показники визначаються рівнями освітленості, вентиляції, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму, вібрації тощо.

Антропометричні показники визначаються відповідністю об’єкту розмірам та формі тіла людини, розподілу маси тіла, урахуванням розмірів голови і кісті руки. Антропометрична відповідність характеризується довільним визначенням параметрів конструкції відносно анатомічних особливостей тіла людини, його розмірів, можливостей руху, з урахуванням робочого положення та принципами користування виробами у процесі експлуатації.

Фізіологічні та психофізіологічніпоказники визначаються відповідністю конструкції об’єктів проектування наступним можливостям людини: силовим, енергетичним, фізіологічним і психофізіологічним (зоровим, слуховим, нюховим, дотиковим та смаковим).

Психологічніпоказники конструкції виробу визначаються відповідністю навиків людини (вже закріплених та тих, що вперше формуються) із сприйняття та переробки інформації. Психологічна відповідність визначається особливостями відчуттів людини.

У формоутворенні меблів останнім часом, з’явилися нові тенденції впливу, які безпосередньо пов’язані з появою нових матеріалів, що у свою чергу впливає на конструкцію виробів. Меблі, в яких метал використовується в якості основного конструкційного матеріалу, відрізняються більш вільною просторовою організацією та можливістю складної трансформації (сучасний стиль «Хайтек»).

З розвитком виробництва та попиту, у об’єктів технологічної діяльності заявляються, як правило, нові робочі функції, а нова техніка та технологія (це особливо стосується електроніки, комп’ютерної техніки тощо) дають можливість використовувати нові конструкції, що відповідно, змінює не лише габарити виробів, але і їх форму. Необхідно відзначити, що вплив нових матеріалів та конструкцій на форму не здійснюється автоматично, іноді деяких час зберігається традиційне рішення зовнішнього вигляду виробів та машин (деякі моделі автомобілів, засобів пересування, прасок тощо). Характер зовнішньої форми сучасного об’єкту проектування тісно пов'язаний з технологією його виготовлення. У більшості випадків, кожна сучасна технологія (литво, зварювання, штамповка тощо) надає нові можливості, з точки зору нового формоутворення, тому для отримання нової повноцінної форми виробу, потрібно шукати та використовувати нові технологічні методи. Від дизайнера вимагається не тільки володіння знаннями у галузі сучасних технології, а також постійне вивчення та пошук нових способів вирішення технологічних завдань. Впровадження нових технологічних методів часто пов’язане з організаційними труднощами, але дизайнер, повинен відстоювати своє рішення, якщо це економічно виправдовується та сприяє створенню нових якісних виробів. (Відомо, що за хорошим проектом, іноді виготовляються погані вироби).

 

Етапи дизайн-проектування.

І. Попередній аналіз та складання технічного завдання.

Дизайнер повинен брати участь у складані технічного завдання на проектування, тому що, у технічному завданні повинні бути вказані вимоги дизайну, які пред’являються до об’єкту проектування. У ряді випадків, складання технічного завдання включає попередній аналіз виробів. На цьому етапі дизайнер вивчає прототипи та формулює загальні завдання на основі проведення попереднього аналізу прототипів. Крім того дизайнер повинен знати та враховувати: технічні можливості підприємства, перспективи техніки та технології, прогресивні сучасні методи промислового виробництва.

На цьому етапі, дизайнер спільно із інженерами, формулює необхідні вимоги, які пов’язуються основними функціями об’єкту проектування.

 

 

ІІ. Попередній аналіз та розробка художньо-конструкторської пропозиції.

Після одержання технічного завдання на проектування, дизайнер починає розробляти попередню художньо-конструкторську пропозицію. Даний процес проходить паралельно з поглибленим аналізом вихідних проектних даних. Варіанти пропозицій оцінюються за наслідками аналізу.

Великого значення, на даному етапі проектування, надається ефективному збору інформації. Тут можна використовувати різноманітні методи вирішення творчих завдань (метод мозкової атаки, метод фантастичних аналогій, біоніка тощо). На основі зібраної інформації складається перелік умов, які безпосередньо впливають на якість об’єкту проектування. Ці умови об’єднуються у групи – відповідно до проблемних напрямків роботи. Результатом даного етапу роботи дизайнера є обґрунтовані варіанти художньо-конструкторських пропозиції.

ІІІ. Ескізний проект.

Ескізний проект – кінцевий варіант творчої пропозиції художника-конструктора, який повинен повністю визначити усі характеристики виробу, що проектується.

Вивчаючі конструктивні схеми виробів-аналогів, дизайнер повинен ретельно вивчити ступінь раціональності компонування вузлів, зв’язків з енергетичними джерелами та наступними показниками виробів: вага, габарити, міцність, потужність, продуктивність, вартість виготовлення з урахуванням ремонту, відповідність споживчім вимогам тощо.

На заключному етапі процес остаточного компонування виробу (прототипу виробу) здійснюється одночасно дизайнером та інженером – конструктором, який уточню складові частини основних вузлів, що входять у виріб, їх габарити і схематичне компонування.

Компонування – один з самих відповідальних моментів розробки художньо-конструкторських пропозиції та ескізів. Вузли робочого механізму та елементи форми компонуються у різних варіантах, здійснюється пошук найбільш раціональних і композиційно-цілісних рішень. Дизайнер повинен визначити можливі варіанти компонування та відповідні композиційні рішення, і тільки після цього, інженер обробляє обрані варіанти, здійснює приблизний розрахунок конструкції.

Під час ескізного проектування застосовують дві спеціальних проектних мови, які доповнюють евристичні можливості одна одної, тобто можливості, пов’язані з творчим пошуком найкращого рішення проектної задачі. Це мова проектної графіки, та мова так званого об’ємного проектування – макетування і моделювання. Ескізи виконуються на папері у чорно-білому зображенні або у кольорі. Основним методом пошуку дизайнера є макетування та моделювання. Модель створює найбільш реальну уяву про об’єкт проектування, допомагає краще розуміти зв'язок виробу з людиною та середовищем.

Для визначення варіанту (варіантів) ескізного художньо-конструкторського проекту, необхідно мати наступну інформацію:

а) короткий опис варіантів з обґрунтуванням кожного;

б) перелік інформаційного та наукового матеріалів які були використані;

в) макети та моделі, які були виконані на етапі художньо-конструкторського ескізування;

г) схеми ергономічних обґрунтувань;

д) кольорові таблиці тощо.

 

ІУ. Художньо-конструкторський проект.

Характерна особливість даного етапу – об’єм роботи, що виконує інженер-конструктор значно більший, ніж у дизайнера – обраний варіант художньо-конструкторської пропозиції, у першу чергу проробляється у технічному відношенні.

При цьому велика частина часу відводиться об’ємному моделюванню виробу та його окремих елементів, уточненню загальної композиції, компоновці елементів промислової графіці (тестування, цифрові таблички, щити керування та контролю, шкали тощо). Макети виконуються у натуральному розмірі.На даному етапі художнього конструювання дизайнер повинен виконати креслення загального вигляду у відповідності з останнім, затвердженим варіантом, надати схему фарбування та рекомендації, щодо використання оздоблювальних матеріалів. Процесс затвердження проекту вимагає ретельного аналізу усієї проектної документації.

 

У склад художньо-конструкторського проекту входять наступні матеріали:

1. Пояснювальна записка, яка включає: інформацію про завдання, яке будо поставлено перед дизайнером; вимоги щодо художньо-конструкторської розробки; характеристика основних тенденції формоутворення виробу; ретельний опис художньо-конструкторського проекту, його техніко-економічне та ергономічне обґрунтування, аналіз перспективного економічного ефекту; порівняльні компонувальні схеми; вимоги щодо технології виготовлення об’єкту проектування; характеристика оздоблювальних матеріалів.

2. Виписка з протоколу про затвердження художньо-конструкторської пропозиції.

3. Креслення загального вигляду виробу та вузлів, перспективне або аксонометричне зображення об’єкту проектування, малюнки.

4. Фотознімки або комп’ютерні варіанти зображень макетів виробів и малюнків відповідно різним етапам розробці.

5. Фотознімки або комп’ютерні варіанти зображень прототипів.

6. Еталон зовнішнього вигляду об’єкту технологічної діяльності або макет.

 

V. Робоче проектування та авторський нагляд.

Після затвердження художньо-конструкторського проекту, дизайнер обробляє креслення і принципи систематизації складних поверхонь виробу, складає супроводжувальну документацію, розробляє робочі креслення, за якими будуть виготовляти виріб.

При розробці робочих креслень відповідальність дизайнера дуже велика. Він повинен слідкувати за виконанням робочих креслень тих деталей та вузлів, які можуть впливати на зручність експлуатації та зовнішній вигляд виробу.

Дизайнер бере активну участь у процесі виготовлення дослідного зразку та його випробуванні. Якість дослідного зразку перевіряється у реальних умовах експлуатації з урахуванням вимог, які є основою проектування. Дизайнер та інженер-конструктор здійснюють авторський нагляд за реалізацію проекту в умовах виробництва. Нагляд є також вважливою частиною процесу створення нового виробу.

VІ. Експертиза.

При розробці оптимальної номенклатури виробів, з’являється необхідність оцінювання тих виробів, які у даний час виготовляються, та ті, що являються новими об’єктами технологічної діяльності, експертиза повинна проводитися комплексно

У процесі експертизи об’єкт оцінюється за різними аспектами в плані технологічного удосконалення, зручності користування, оптимальності ринкової вартості, оцінки користувача з точки зору доцільності та краси. Одночасно визначається, наскільки даний об’єкт проектування за своїми показниками, являється раціональним з точки зору інтересів розвитку сучасного господарства.

 

Навчальний дизайн-проект

 

Наведемо орієнтовний приклад дизайн-проекту на виготовлення меблевого виробу – тумби під телевізор.

1. Розробка технічного завдання

Призначення об’єкту проектування

1.1 Виріб призначений для повсякденної експлуатації у якості підставки під телевізор вдома або в офісі.

1.2. Виріб повинен відповідати санітарно-гігієнічним, ергономічним нормам, нормам техніки безпеки. Тумба повинна мати: полочки під різні види електроапаратури; шафи для збереження касет, компакт-дисків тощо; простір необхідний для розміщення журналів, книг, декоративних виробів тощо. Об’єкт проектування повинен мати естетичний вигляд. Ефективність експлуатації даного об’єкту повинно залежить від його параметрів та основних функції.

Вимоги до конструкції виробу

1.3 Конструкція тумби, відповідно до його призначення, має бути простою, але водночас мати оригінальну форму та багатогранну функціональність.

Колір виробу не повинен бути занадто яскравим, але в той же час повинен позитивно впливати на емоційний стан користувачів.

1.2.2. Досить важливо при визначенні відповідної конфігурації тумби враховувати ергономічні фактори споживача, наявність додаткового простору для експлуатації супутнього до телевізора обладнання, необхідного у процесі використання сучасної відеоапаратури, DVD тощо. Конструкція виробу повинна враховувати: основні тенденції архітектурного та стильового планування сучасних побутових приміщень; мобільність у переплануванні простору приміщень; можливість використання тумби у якості підставки під різні конструкції телевізорів.

1.2.3. При визначенні вимог до основних складових части виробу, слід зазначити, що у виробі доречно зробити дві шухляди розташовані симетрично, кришка та основа тумби повинні бути заокругленими (це забезпечить більш ергономічний, естетичний вигляд виробу).

Вимоги до матеріалів

1.3.1. ДСП та плівка повинні мати гарну гладку поверхню і розміри відповідно до розмірів ескізів (креслення). Крім того, плівка повинна мати високу властивість приклеювання витирання від бруду та пилу.

1.3.2. Враховуючи функціональне призначення об’єкту проектування, поверхні виробу повинні бути гладенькими, приємними на дотик, не створювати дискомфорт для споживача (параметри тумби повинні відповідати антропометричним параметрам людини).

1.3.3. Враховуючи функціональне призначення об’єкту проектування, велика увага повинна приділятися з’єднанням деталей та частин. Надійність конструкції тумби, її дизайн повинні забезпечити зручність та комфорт у процесі експлуатації.

1.3.4. ДСП та скло повинні мати високу міцність, повинні добре піддаватися обробці різними інструментами, метал повинен мати гарну пластичність, плівка добре приклеюватися до ДСП, полоса надійно закріплюватися до торців ДСП, деревина повинна бути сухою, без вад.

 

 

2. Розробка технічної пропозиції

2.1. Аналіз зразків-аналогів

Конструкція виробу представлена на мал. (а) має просту конфігурацію, може бути мобільною (за рахунок ніжок – колес ) під час перепланування інтер’єру квартири. Конструкція має закриті частини (у вигляді шухляд), що збільшує її габаритні розміри під час відкривання відповідних висувних частин. Незважаючи на те, що нижня частина виробу є досить широкою і забезпечує стійкість конструкції, це водночас створює певні незручності для користувача – така конструкція забирає своєю нижньою частиною більше життєвого простору ніж має реальні габаритні розміри. Також, суттєвим недоліком даної конструкції є верхня її частина – кришка, на якій буде розташовано телевізор. На такій кришці більш-менш стійке положення займе телевізор с плоским екраном. Інші конструкції телевізорів, які ще є досить поширеними з традиційною електронно-променевою трубкою, потребують більше місця, тому й конструкція всієї тумби має бути дещо більшою за шириною.

Конструкція, що представлена на мал. (б) є повністю відкритою і позбавленою закритих рухомих частин, що спрощує її виготовлення і водночас збільшує функціональність. Разом з тим даний варіант виробу є занадто громіздким, особливо це стосується його прямокутної форми. Форму виробу тут варто було б зробити більш стилізованою, обтічної форми із «м’якими» кутами.

Конструкція виробу (варіант в) має більш вдале рішення стосовно закритих частин, де можна зберігати різноманітні речі. Разом з тим вона має аналогічні недоліки, що були перераховані для першої конструкції (варіант а) стосовно нижньої та верхньої деталей виробу.

Останній варіант конструкції (варіант г) має вдале рішення стосовно розташування тумб з поличками для додаткових аксесуарів. Разом з тим нижня та середня поличка мають недостатньо вільний доступ до DVD, за рахунок компоновки тумб. Очевидно в даній конструкції необхідно змінити форму нижньої (та верхньої) кришки виробу.

Висновок з проведеного аналізу.

1.Всі вище розглянуті конструкції виробу є доступними для виготовлення, хоча й мають певні конструктивні недоліки.

2.Необхідно скомбінувати окремий варіант конструкції виробу взявши за основу варіант (г) при умові, що будуть внесені такі зміни:

ü Тумби розташувати так, щоб збільшити вільний доступ до середньої та нижньої полиці;

ü Додатково створити полиці (у вигляді ніш) для збільшення функціональності виробу, а також збільшити кількість полиць у тій частині виробу де планується розташувати DVD.

ü Виріб зробити рухомим і, використати для цього рухомі ножки-колеса

 

3. Ескізне проектування.

3.1. Проведений аналіз зразків виробу та комбінування кращих ознак на основі обраного варіанту конструкції, дає змогу запропонувати наступний остаточний варіант:

3.2. Опис зовнішнього вигляду обраного варіанту конструкції:

- тумба під телевізор;

- лист ДСП (1,75м х 1,75м), скло товщиною 4мм, само різи, брусок деревини 40х40мм;

- даний виріб складається з деталей, які мають прямолінійні та криволінійні форми;

- кутові з’єднання з використанням нагелів та металевих кутників;

- випилювання електролобзиком заготовок з ДСП, ручний обробці ДСП, деревини та пластмаси;

- ДСП повинна мати високу міцність, повинна добре піддаватися обробці інструментами;

- габаритні розміри – 1200х750х420.

 

4. Розробка технічного проекту

4.1. Визначаємо вихідні дані для побудови креслень деталей виробу та розмірні характеристики:

 

Назва Розміри (мм) Кількість Матеріал
Кришка тумби 1200х420 ДСП
Основа тумби 1200х420 ДСП
Відкриті полички 780х270 ДСП
Полички тумбочок 270х270 ДСП
Зовні стійки 750х275 ДСП
Боковини тумбочок 630х270 ДСП
Ручки 80х40х2 Метал
Ніжки-ролики 45х35 Стандартні покупні
Стійки кришки 120х40х40 Деревина
Кришки тумбочок 270х270 ДСП
Двері тумбочок 630х50 – ДСП 630х190х3 - скло ДСП, скло

 

           
         
         
            Літ. Маса Масштаб
Змн. Арк. № Докум. Підпис Дата          
Розроб.      
Перевр.      
Т.Контр.       Арк. Аркушів
Ре ценз.          
Н.Контр.      
Затверд.      
                       

Створення робочих креслень

 

Практична робота.

1. Виконання декількох варіантів проектних пропозиції запропонованого об’єкту .

2. Виконання дизайн-проекту об’єкту технологічної діяльності у техніці графіки, у вигляді макету або моделі.

Розробити анкету для проведення експертизи нескладного побутового виробу.

3 Виконання складального креслення на об’єкт проектування.

4 Виконання аксонометричного зображення об’єкту проектування.

5 Виконання робочих креслень.

 

Д/завдання: с. 102-125 ( 106-121 уч). Зробити креслення виробу, опис, з аналізом ( за темою).

 

Прибирання.

 

 

Урок:6.6


Читайте також:

  1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
  2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
  3. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  5. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
  6. VII. Етап проектування
  7. VII. Етап проектування
  8. А. Створення власної папки.
  9. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
  10. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
  11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема: ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ . ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ. | Тема: Економічне обґрунтування проекту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.