Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

Основні питання теми.

1. Суть місцевих фінансів, їх склад.

2. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.

3. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів.

1. Суть місцевих фінансів.

Однією з важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія про

місцеве самоврядування передбачає його відокремленість від державної влади, повну незалежність і самостійність у здійсненні покладених на нього функцій в межах своєї компетенції.

Прийняття Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" є важливим кроком в напрямі наближення до загальноприйнятих стандартів у цій сфері. Однак уже тепер можна стверджувати, що ряд важливих питань реального забезпечення незалежності та самостійності органів місцевого самоврядування ще чекають свого вирішення. Насамперед це стосується фінансової бази місцевого самоврядування.

Не буде перебільшенням сказати, що фінансовий бік економічної самостійності органів влади є визначальним. Від фінасових можливостей залежать в кінцевому підсумку їхні реальні владні функції. Не можна бути справді, а не формально самостійним, будучи залежним у фінансовому відношенні.

Сукупність фінансової самостійності місцевих органів влади характерезує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади.

У ХХ столітті в усьому світі прискорився процес розвитку демократичних принципів у державному устрої та управлінні. В багатьох країнах обов'язковим компонентом демократичного державного устрою є місцеве самоврядування, яке здійснюється самим населенням за допомогою вільно обраних ним представницьких органів. Для здійснення покладених на них функцій міські представницькі та виконавчі органи наділяються певними майновими та фінансово-кредитними правами.

В умовах демократії однією з найважливіших складових частин фінансової системи держави є місцеві фінанси, які охоплюють міські бюджети і фінанси суб'єктів господарювання, які використовуються для задоволення місцевих потреб. Місцеві фінанси забезпечують фінансування широкого кола заходів, пов'язаних з соціально-культурним та комунально-битовим обслуговуванням населення.

Таким чином, місцеві фінанси - це система економічних відносин, за допомогою якої розподіляється і перерозподіляється національний дохід; фонд грошових коштів, які використовуються на економічний та соціальний розвиток місцевості.

За останнє десятирічча в багатьох країнах наблюдається регіоналізація економічних і соціальних процесів. Все в більшій мірі функції регулювання цих процесів переходять від центральних рівней державної влади до місцевих. Тому роль місцевих фінансів зростає, а сфера їх вживання розширюється. В багатьох країнах вже місцеві фінанси складають переважну частину фінансових ресурсів держави.

За допомогою місцевих фінансів держава активно проводить соціальну політику. На підставі надання місцевим органам влади коштів для їх бюджетів здійснюється фінансування муніципальної народної освіти, охорони здоров'я, комунального обслуговування населення, будівництва та утримування доріг. За рахунок коштів місцевих бюджетів почали фінансуватись не тільки загальноосвітні школи, а й вищі та середні спеціальні учбові заклади, крупні об'єкти охорони здоров'я, заходи по внутрішній безпеці, правопорядку, охороні навколишнього середовища та т.і.

За допомогою місцевих фінансів держава здійснює вирівнювання рівней економічного і соціального розвитку місцевостей, котрі в результаті історичних, географічних та інших умовах відстали в своєму економічному та соціальному розвитку від інших районів держави. Для подолання такої відсталості розробляються регіональні програми. Кошти на іх здійснення формуються за рахунок джерел доходів бюджетів відповідних адмінистративно-територіальних одиниць, а також податків вищестоячих бюджетів. При цьому місцевим бюджетам виділяються відрахування від певних податків, а також субвенції, тобто фінансові ресурси, виділені з вишестоячих бюджетів на визначені цілі (розвиток охорони здоров'я, будівництво доріг, комунальні об'єкти та інше).

Місцеві фінанси складаються з:

· місцевих бюджетів;

· коштів суб'єктів господарювання;

· місцевих позабюджетних фондів.

Місцеві бюджети - основна складова частина місцевих фінансів. У сучасних умовах все в більшій мірі місцеві органи влади покликані забезпечувати комплексний розвиток регіонів, пропорційний розвиток виробничї і невиробничої сфер на підвідомствених територіях. Значно зростє їх координаційна функція в економічному і соціальному розвитку територій. Вказані фактори викликають необхідність подальшого розширення та укріплення фінансової бази місцевих органів влади, рішення ряду проблем, пов'язаних із вдосконаленням методів формування та використання фінансових ресурсів територій.

Кошти суб'єктів господарювання - також складова частина місцевих фінансів. До таких коштів відносяться:

· фінансові ресурси підприємств, які знаходяться у муніципальному володінні (як правило, це комунальні підприємства);

· фінансові ресурси підприємств, фірм, організацій, які використовуються ними на фінансування соціально-культурних та житлово-комунальних об'єктів. Суб'єкти господарювання для соціальної підтримки своїх робітників будують та купують жилі будинки, квартири, дитячі дошкільні заклади, медичні заклади та об'єкти для відпочинку.

Місцеві позабюджетні фонди - третій компонент місцевих фінансів. Джерелам формування таких фондів служать добровільні вклади підприємств та населення, спеціальні збори та інше. Позабюджетні фонди найчастіше мають цільове призначення.

2. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих Рад народних депутатів, розподілі та використанні цих фондів на фінансування

утримання і розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.

Активний вплив місцевих Рад народних депутатів на формування нових суспільних відносин можливий лише за умови, що вони матимуть у своєму розпорядженні фінансові ресурси. Мобілізуючи доходи бюджету, місцеві Ради здійснюють дійовий контроль за сферою виробництва та використанням створюваних матеріальних і фінансових ресурсів.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок:

· місцевих податків і сборів;

· надходжень з загальнодержавних бюджетів.

· неподаткових доходів;

Співвідношення між цими джерелами залежить від функцій, які покладені на місцеві органи врядування, потенціальні можливості одержання ними місцевих податків, а також можливостей вищестоячих органів влади надавати фінансову допомогу.

Податки - головне джерело місцевих бюджетів. Всі податки, які надходять в ці бюджети, можна поділити на дві групи: місцеві податки і надходження з вищестоячих бюджетів.

1. У відповідності з податковим законодавством, місцеві податки закріплені за окремими видами місцевих бюджетів. Ставки по цим податкам встановлюються , як правило, місцевими органами влади. Місцеві податки бувають прямі і непрямі. До прямих відносяться податки, які стягуюються з доходів або з майна платника (земельний, промисловий, на прибуток, подохідний на автомобіль та інші). Непрямі – це податки, які стягуюються при здійсненні купівлі (продажу) товарів, послуг.

2. Надходження з вищестоячих бюджетів включають: відрахування від суми окремих податків, які мобілізуються на цій території, а також дотацій та субвенцій.

Відрахування від податків, закріплених за вищестоячими бюджетами, надаютьмя місцевим бюджетам у разі недостатнього об'єму власних фінансових ресурсів, необхідних для фінансування місцевих заходів або місцевих розділів державних програм, наприклад будівництво доріг, охорона здоров'я, охорона навколишнього середовища.

Важливе джерело доходів місцевих бюджетів - дотації з вищестоячих бюджетів. Іх питома вага в доходах місцевих бюджетів в різних країнах складає 20-40%. У склад цих дотацій входять субвенції, які виділяються цим бюджетам на певні цілі.

По економічній сутності дотації і субвенції близькі до податкових джерел, тому що в їх основі лежать податки. Дотації і субвенції визиваються постійною значною дефіцитністю місцевих бюджетів. Крім того, за допомогою надання бюджетам коштів у такому вигляді, вищестоячі органи мають можливість впливати на економічну політику на місцях.

3. Неподаткові надходження місцевих бюджетів включають головним чином надходження, отримані від підприємств, які знаходяться у муніципальній власності, орендних доходів, грошових сборів, різноманітних штрафів, мита, добровільних внесків підприємств і населення. Неподаткові доходи займають незначне місце в загальній кількості доходів місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів значно залежать від бюджетної політики, яка проводиться в державі, і ступенем децентралізації управління соціальною сферою. Все це є визначним фактором, який впливає на об'єм фінансових ресурсів місцевих бюджетів, на їх питому вагу в загальнодержавних бюджетних видатках.

Кошти місцевих бюджетів використовуються як на експлуатаційні, так і на інвестиційні витрати. Тому в усіх країнах складаються бюджет поточних витрат і бюджет розвитку, тобто капітальних вкладень. Як правило, бюджет поточних витрат формується за рахунок податкових і неподаткових надходжень і використовується на покриття експлуатаційних видатків. Бюджет розвитку формується за рахунок субвенцій, місцевих займів, пожертвувань на будівництво.

До видатків місцевих бюджетів відносяться видатки на:

· житлово-комунальне господарство;

· утримання місцевих органів влади і правопорядку;

· погашення позик і виплату процентів по ним;

· соціально-культурні об'єкти (значна частина).

3. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів.

В умовах незалежності України та розширення самостійності територіально-адміністративних одиниць відкриваються можливості для принципово нового підходу до фінансового забезпечення потреб соціальної сфери. Вирішення цієї проблеми

має бути перенесено на рівень місцевих Рад. Це забезпечить дійовіший контроль за розподілом ресурсів, раціональний відбір приоритетів розвитку, поставить фінансування розвитку соціальної сфери у залежність від зростання ефективності виробництва в регіоні. Зрозуміло, що в окремих випадках підтримка гарантованого державним законодавством рівня соціального обслуговування може потребувати виділення субвенцій з загальнодержавного бюджету.

Важливе соціальне значення мають видатки бюджету на фінансування заходів з охорони здоров'я, найбільшу частку з яких становить фінансування лікувально-профілактичних закладів, санітарно-епідеміологічних установ.

Значні кошти виділяються також на фінансування місцевого господарства. Це насамперед житлове будівництво, водопостачання, каналізація, освітлення. Це безпосередньо пов'язано із процесом урбанізації, відповідно, розширенням соціально-побутової інфраструктури. Ріст міських поселень, збільшення кількості міських мешканців, ріст крупних міст, де бюджетні видатки на одного мешканця в п'ять-сім разів вище, ніж в малих містах, тагнуть за собою збільшення витрат міських бюджетів.

В умовах високих темпів розвитку науково-технічного прогресу зростають вимоги до якості робочої сили. Виробництво не може розвиватися без високої загальної культури, спеціальних знань, професійної підготовки працівників. Система освіти значно впливає на рівень продуктивності праці, і з цього погляду видатки місцевих бюджетів мають виробничий характер.

Безумовно, що методи вирішення питань фінансового забезпечення різних підгалузей соціальної сфери мають бути різними. Наприклад, у дошкольному вихованні, загальній освіті, культурі, спорті доцільно було б створити загальноміський і районні фонди відповідного найменування. Основна мета цієї реорганізації - дати місевим Радам реальні важелі влади і можливість здійснювати гнучку політику, спрямовану на розвиток певної галузі.

Питання для самоконтролю:

1. Визначіть сутність місцевих фінансів, їх значення.

2. Охарактерезуйте складові місцевих фінансів.

3. Вкажіть основні джерела формування місцевих бюджетів.

4. Вкажіть основні напрямки видаткової частини місцевих бюджетів.

5. Розкрийте значення соціальної спрямованості видатків місцевих бюджетів.

Літеретура:

1. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Виша шк., 1997, стор. 48-61, 349-351

2. Дробозина Л.А. Финансы. - М.: Финансы, 1999, стр. 266-326

3. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Бюджет і фінансова політика України. - К.: 1997, стор. 144-150, 180-183

Тема 8

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДОХОДИ Й ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ.	\|	СТРАХУВАННЯ ТА СТРАХОВИЙ РИНОК

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.