Крок . Прийняти рішення.

На попередньому етапі вже визначилося найбільш сприйнятливе рішення. Тому цей, четвертий крок, може бути едагким. Головне на цьому етапі – підкреслити, що рішення прийняте спільно, воно сприйнятливе для кожного. Варто на цьому етапі виконати ще й такі дії:

v Протестувати усі запропоновані рішення. Запропонувати уявити, як працюватиме кожне із запропонованих рішень, якщо воно буде прийняте: „Якщо ми приймемо це рішення, то що, як ви гадаєте, відбудеться? Усі будуть задоволені?”, „Як ви думаєте, чи зможемо ми таким чином вирішити нашу проблему?”, „Як ви думаєте, чи можливо, щоб це рішення не спрацювало?”

v Не затверджувати рішення, доки всі не будуть згодні чи принаймні будуть прагнути робити це. Треба про це запитати, потім звернуться до кожного: „Я хочу запровадити це рішення. А ви?” Це дасть можливість зрозуміти: можна внести зміни, якщо цей варіант не спрацює.

v Якщо вирішили поставити підписи, а це дуже добре, треба лише подбати, щоб ніхто не робив цього силоміць, під тиском групової думки. Не слід сприймати підкорення за згоду.

Крок.

Треба зробити наступне:

v Спитати : „Що ми будемо робити для реалізації нашого рішення?”, а також „Хто з нас і за що буде відповідати?”, „Коли ми почнемо це робити?”

v З’ясувати норми й стандарти виконання рішення. Уточнити, що означає шепіт, тиша. Який час виділяють для розмов і на якому з етапів уроку? Як виконувати п’ятий пункт :„Кожен учень повинен говорити, коли інші мовчать”.

v Записати, хто, коли і що буде робити для реалізації рішення. Інколи корисно виділяти спеціальних контролерів з учнів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тактика в стратегії співробітництва	\|	Технологія управління педагогічними конфліктами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.