МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основні теоретичні положенняСуть методу основана на властивостях соляної кислоти (HCl) вступати в реакцію з карбонатним складом колектора і збільшувати його фільтраційні властивості: CaCO3 + 2HCl =CaCl2 + CO2 + H2O Для проведення робіт з обробки при вибійної зони пласта азото-спирто-солянокислотним розчином вибирають малодебітні газові або газоконденсатні свердловини, низька продуктивність яких зумовлена зниженням проникності при вибійної зони внаслідок поганої якості розкриття пласта або в результаті їх експлуатації. Азото-спирто-солянокислотну обробку при вибійної зони газоносних пластів ефективно проводити: а) в свердловинах, які закінчені бурінням на газових і газоконденсатних родовищах з теригенними і карбонатними колекторами, для очистки стінок свердловини і шляхів фільтрації від бурового розчину; б) у видобувних свердловинах газових і газоконденсатних родовищ з теригенними і карбонатними колекторами для розширення і вирівнювання профілю припливу газу і підключення розкритих пропластків, які не віддають газ; в) в експлуатаційно-нагнітальних свердловинах на підземних газосховищах, які закінчені бурінням або знаходяться в експлуатації, для підвищення газоприймальності або газовіддачі. При обробці при вибійної зони газоносного і газоконденсатного пласта азото-солянокислотним розчином використовують таке обладнання: - кислотний агрегат “Азінмаш –30”; - цементуючий агрегат ЦА - 320М; - азотна установка АГУ - 8К; - компресор УКП – 80; - автоцистерна для перевезення води; - автоцистерна для перевезення метилового спирту. При АССКО необхідно використовувати синтетичну технічну соляну кислоту ГОСТ 857-78. Масова частка соляної кислоти в цьому продукті складає 32%. Синтетична соляна кислота повинна містити не більше 0,02% заліза. Для розрахунку необхідної кількості соляної кислоти концентрацією 32% і переведення її в концентрацію 12% необхідно застосувати формулу:
(2.1)
де V1 – необхідний об’єм для закачування в пласт 12% ССКР, м3; V2 - об’єм 32% соляної кислоти для одержання необхідного 12% ССКР, м3; П1 – 12% соляна кислота; П2 – 32% соляна кислота. Для розрахунку необхідної кількості води для одержання ССКР відповідної концентрації застосовують формулу:
Vв = Vс – V2 – Vм, (2.2)
де Vв – необхіднийоб’єм води для одержання 12% ССКР, м3; Vс - об’єм ССКР для проведення АССКО, м3; V2 - об’єм 32% соляної кислоти, необхідний для проведення АССКО в даному інтервалі, м3; Vм – кількість метанолу, розчиненого в ССКР,м3. Азот рідкий 3-го сорту ГОСТ 9293 – 74 для повної заправки однієї установки АГУ 8К - 4,2 т. Метиловий спирт (метанол) ГОСТ 10749.14 – 80, який використовується як добавка до кислотного розчину. Його властивості сприяють зниженню поверхневого натягу кислотного розчину, сприяють його випаровуванню і сповільнюють швидкість реакції кислоти з породою. Крім добавки метанолу до кислотного розчину рекомендується проводити перед АССКО попереднє закачування його в пласт. Даний захід сприяє зменшенню поверхневого натягу фільтрів, що проникли, та зв’язаної води колектора перед нагнітанням кислотного розчину, глибшому проникненню в пласт активного солянокислотного розчину. При освоєнні свердловини метанол сприяє швидкому і повному видаленню із пласта відредагованого кислотного розчину з продуктами реакції, попереджує утворення в при вибійній зоні водяних пробок і кристалогідратів. Оцтова кислота таких сортів: кислота оцтова синтетична (ГОСТ 7077 – 54) і кислота оцтова лісохімічна, технічна або очищена (ГОСТ 6968 – 54). Кислота повинна витримати пробу на домішки сірчаної кислоти. Введення оцтової кислоти сприяє в 4-4,5 рази сповільненню швидкості нейтралізації кислотного розчину з карбонатною породою. При цьому кислотний розчин глибше проникає в пласт і довше зберігає її активність, попереджає випаданню в поровому просторі пласта осадів гідратів, окису заліза в результаті гідролізу її солей. При проведені АССКО використовують інгібітори корозії, додавання яких у невеликій кількості різко знижує корозію металу, яка може бути спричинена кислотними розчинами. Як інгібітор корозії використовують реагент ХОСП –10 або катапін –А, катамін – А, атропін, формалін. Для сповільнення реакції кислоти з породою і зниження набухання глинистої речовини колектора до складу кислотного розчину додають хлористий кальцій (CaCl2). Дослідження і підготовка свердловини до обробки привибійної зони пласта включає: а) підготовчі роботи перед кислотною обробкою, які залежать від конкретних геолого-технічних характеристик свердловини. Метою роботи є забезпечення безперервної дії на привибійну зону пласта кислотним розчином і можлива оцінка результатів обробки; б) до і після проведення обробки при вибійної зони пласта азото-спиртосолянокислотним розчином необхідно провести комплекс газодинамічних і промислово-геофізичних досліджень з метою визначення продуктивної характеристики свердловини і оцінки ефективності проведеної обробки; в) перед проведенням операції треба доставити на свердловину необхідну кількість реагентів, продав очну рідину та азот, а також запірну арматуру і усі необхідні матеріали. Для успішного проведення АССКО, а також попередження одержання негативних результатів необхідно застосовувати таку рецептуру кислотного розчину: 1) обробку при свердловинних зон газоносних пластів слід проводити спирто-солянокислотним розчином (ССКР) 12% концентрації, який повинен містити обов’язкові добавки ( в % від вихідного об’єму ССКР): - CaCl2 – 10%; - оцтова кислота – 5% ( в залежності від кількості залізі в розчині); - ХОСП (ката пін – А, катамін – А, атропін, формалін - 0,3% (0,05%); - метиловий спирт – 30%; - об’єм кислотного розчину 0,6 м3 на 1 погонний метр перфорованого інтервалу; - об’єм метанольного буферу, який закачується в пласт спочатку, із розрахунку 50% від об’єму вихідного ССКР; - в проміжку між метанольним буфером і ССКР повинен створюватись стиснений буфер газоподібного азоту із розрахунку 0,5 м3 рідкого азоту на кожні 10 м3 ССКР. Ступінь аерації ССКР газоподібним азотом має становити 1:40 ÷ 1:60. Технологія проведення АССКО наступна: 1) провести огляд фонтанної арматури і агрегатів; 2) перед проведенням робіт стравити газ із кільцевого простору між експлуатаційною колоною насосно-компресорними трубами (НКТ); 3) після об’язки гирла свердловини необхідним обладнанням опресувати напірну лінію на тиск, який не перевищує тиск опре совки експлуатаційної колони; 4) при закритому затрубному просторі через напірну лінію та НКТ закачати в свердловину необхідний об’єм буферного метанолу (при цьому тиск на виході не повинен перевищувати 50% тиску на вході); 5) після закінчення нагнітання агрегатом об’єму буферного метанолу через напірну лінію закачують одночасно азот в трубний і затрубний простір з метою продавлювання в пласт метанолу і створення буферного об’єму азоту; 6) закачавши в пласт необхідний об’єм буферного азоту, закінчують подачу азоту в затрубний простір і переходять до нагнітання газованого азотом спрто-солянокислотного розчину (ССКР) для закачування його в пласт через НКТ; 7) після закачування в напірну лінію розрахованого об’єму ССКР, продавлювання в пласт проводиться азотом спочатку по НКТ, а потім по затрубному просторі. При необхідності глибоко продавити в пласт ССКР необхідно продовжувати подачу азоту в свердловину аж до вирівнювання тиску на трубному і затрубному просторі; 8) провести освоєння свердловини для очищення при вибійної зони від продуктів реакції через НКТ шляхом поступового зменшення тиску (плавне утворення депресії) на трубному просторі; 9) після одержання припливу газу необхідно проводити періодичні продувки свердловини до одержання сухого газу; 10) запустити свердловину в експлуатацію і провести дослідження на продуктивність. Технологічний ефект кислотної обробки оцінюється співставленням продуктивності свердловини до і після проведення обробки при вибійної зони пласта.
2.1.3 Порядок виконання роботи:
1) Згідно з вихідними даними (таблиця 2.1) розрахувати рецептуру кислотного розчину; 2) розрахувати необхідний об’єм допоміжних реагентів для проведення АССКО згідно варіанту; 3) дані розрахунків звести в таблицю; 4) зробити висновки. Таблиця 2.1 – Необхідні об’єми ССКР і допоміжних реагентів в процесі проведення АССКО
2.1.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити: 1) Сформульовану мету з методики проведення АССКО і розрахунку рецептури; 2) варіанти завдань та результати розрахунків рецептури в табличній формі; 3) висновки.
2.1.5 Контрольні запитання 1) Умови застосування азото-спиртосолянокислотних обробок при вибійної зони газоносного пласта. 2) Обладнання і матеріали, які використовуються при АССКО. 3) Рецептура ССКО і необхідні об’єми допоміжних реагентів. Їх властивості та дія при проведенні АССКО. 4) Технологічні прийоми проведення АССКО. 5) Техніко-економічна оцінка ефективності АССКО.
Рекомендована література 1 Орлов О.О., Євдощук М.І., Омельченко В.Г., Трубенко О.М., Чорний М.І. Нафтогазопромислова геологія. Підручник. К., Наукова думка. 2005 –425 с.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|