Класифікація природних небезпек

За локалізацією природні небезпеки можуть бути з певною мірою умовності поділені на 4 групи:

1. Літосферні (геологічні) (зсуви): тектонічні – землетруси, вулкани;

2. Гідросфери (топологічні): (повені, цунамі, шторми);

3. Атмосферні (метеорологічні)(урагани, бурі, смерчі, град, дощ);

4. Космічні (астероїди, планети, випромінювання).

3. НЕБЕЗПЕЧНІ ГЕОЛОГІЧНІ ТА МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ЯВИЩА, ЇХНІ ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ, ХАРАКТЕР ПРОЯВІВ ТА ДІЇ

Землетруси. Планета Земля за формою є еліпсоїд із середнім радіусом 6371 км. Земля складається з кількох різних за складом та фізичними властивостями оболонок-геосфер. У центрі Землі міститься ядро, за ним іде мантія, потім земна кора, гідросфера та атмосфера. Верхня мантія разом із земною корою утворює літосферу. Температура у мантії вважається такою, що дорівнює 2000 – 2500 ⁰С, а тиск знаходиться у межах 1–130 ГП/м². Саме у мантії відбуваються тектонічні процеси, що викликають землетруси. Наука, що вивчає землетруси, називається сейсмологією.

Землетруси – це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, що виникають у результаті раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії й передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.

Осередок землетрусу – це деякий об’єм у товщі Землі, у межах якого відбувається вивільнення енергії. Центр осередку – умовна точка, що зветься гіпоцентром.

Проекція гіпоцентру на поверхню Землі називається епіцентром.

Шкала Ріхтера – сейсмічна шкала магнітуд, заснована на оцінці енергії сейсмічних хвиль, що виникають під час землетрусів. Магнітуда самих сильних землетрусів за шкалою Ріхтера не перевищує 9.

Поки не вирішена проблема прогнозу, тобто визначення часу майбутнього землетрусу.

Проблема захисту від землетрусів стоїть дуже гостро. У ній необхідно розрізняти дві групи антисейсмічних заходів:

а) запобіжні, профілактичні заходи, здійснювані до можливого землетрусу;

б) заходи, здійснювані безпосередньо перед, під час та після землетрусу, тобто дії у надзвичайних ситуаціях.

Захист відстанню – найкращий засіб при вирішенні питань безпеки під час землетрусів. Але у районах, що зазнають землетрусів, здійснюється сейсмостійке, або антисейсмічне будівництво. Це значить, що при проектуванні та будівництві ураховуються можливі дії на будівлі та споруди сейсмічних сил. Сейсмостійкість споруд суттєво залежить від якості будівельних матеріалів та робіт.

Передвісники землетрусів.Іноді землетрусам передують грозові розряди у атмосфері, виділення метану із земної кори. Це так звані «передвісники» землетрусів. Коливання, що виникають під час землетрусів можуть бути причиною вторинних ефектів у вигляді зсувів та селевих потоків, цунамі, снігових лавин, повеней, розломів у скельних породах, пожеж, жолоблення земної поверхні.

Селі – короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що мають характер грязекам’яних потоків. Причинами селів можуть бути землетруси, сильні снігопади, дощі, інтенсивне танення снігу.

Основна небезпека – велика кінематична енергія грязьових та водяних потоків, швидкість руху яких може досягати 15 км/год.

До профілактичних заходів проти селів відносяться: гідротехнічні споруди (для затримки селів, для спрямування селів тощо), спускання талої води, закріплювання рослинного шару на гірських схилах, насадження лісів, регулювання вирубки лісу та ін. У селенебезпечних створюються автоматичні системи повідомлення про селеву загрозу та розроблюються відповідні плани заходів.

Снігова лавина – це сніговий обвал, маса снігу, що падає чи сповзає із гірських схилів під впливом якої-небудь дії і захоплює на своєму шляху нові маси снігу. Однією із спонукальних причин лавини може бути землетрус. Снігові лавини поширені у гірських районах.

Протилавинні профілактичні заходи поділяються на 2 групи:

1. Пасивні способи;

2. Активні методи.

Виверження вулканів.Сукупність явищ, пов’язаних із рухом магми у земній корі та на її поверхні називається вулканізмом.

Магма (від грец. magma – густа мазь) – це розплавлена маса переважно силікатного складу, що утворюється у глибинних зонах Землі. Досягаючи земної поверхні, магма виливається у вигляді лави.

Вулкани поділяються на діючі, сплячі та згаслі. До сплячих відносяться вулкани, про виверження яких нема відомостей, але вони зберегли свою форму і під ними відбуваються локальні землетруси.

Згаслі – це різні вулкани без якої-небудь вулканічної активності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміст лекції	\|	Метеорологічні (атмосферні) небезпеки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.