Структура норми права

Однією з ознак правової норми є системність. Будучи первинним елементом системи права, правова норма сама є системою в мініатюрі, тобто має певну внутрішню організацію. У цій мікросистемі кожен елемент має своє призначення.

Правову норму складають наступні взаємопов'язані структурні частини (елементи):

1) гіпотеза — частина правової норми, яка вказує на
умови (життєві обставини, інакше — юридичні факти), за
яких ця правова норма вступає в дію;

2) диспозиція — частина правової норми, яка містить
вказівку на права та/або обов'язки, що виникають у разі
настання життєвих обставин, зафіксованих гіпотезою.
Інакше кажучи, диспозиція містить певний правовий при
пис адресатові норми — здійснити дію, утриматися від дії,
діяти на власний розсуд. Диспозиція є серцевиною право
вої норми: без неї правова норма не має сенсу і не може
існувати;

3) санкція — частина правової норми, яка передбачає
негативні наслідки у разі невиконання обов'язку або по
рушення заборони, вказаної в диспозиції норми.

Таким чином, всі елементи правової норми логічно випливають один з одного, утворюючи цілісну впорядковану систему. її можна представити у вигляді словосполучення «якщо — то — інакше». Якщо (гіпотеза) існують такі-то обставини, то (диспозиція) слід прийняти таку-то лінію

поведінки, інакше (санкція) настануть такі-то несприятливі наслідки.

Слід ураховувати, що структура конкретної норми права залежить від характеру заданого нею правового припису. У дозвільних нормах реально присутні тільки гіпотеза і диспозиція. У зобов'язуючих нормах або присутні всі елементи, або гіпотеза і диспозиція, а в заборонних нормах, як правило — диспозиція і санкція.

Особливість структури процесуальних норм полягає в тому, що їхні елементи є похідними від відповідних норм матеріального права і є формою їх реалізації. Гіпотеза процесуальної норми закладена в гіпотезі і диспозиції норми матеріального права.

Презумптивна норма має структуру, що складається з трьох елементів: гіпотези, диспозиції і контрпрезумпції, і конструюється за такою схемою: «Якщо А (гіпотеза), то передбачається Б (диспозиція), поки не доведено зворотне (контрпрезумпція)».

Структурні елементи правової норми класифікують за ступенем визначеності і за складом.

Види структурних елементів норми права за визначеністю:

1) абсолютно-визначені гіпотеза, диспозиція, санк
ція — містять точні, такі, що не допускають розширюва
льного тлумачення відомості про юридичний факт, вид
поведінки за наявності цього факту, вид і міру відповідаль
ності за порушення диспозиції;

2) відносно-визначені гіпотеза і диспозиція містять лише
загальні умови реалізації норми і не конкретизовані права
та обов'язки адресата норми. Відносно-визначена санкція
визначає мінімальну і максимальну межу відповідальності
за порушення норми;

3) альтернативні гіпотеза і диспозиція указують на
варіанти юридичних фактів і варіанти правових наслідків
цих фактів. Альтернативна санкція містить два і більше
варіантів відповідальності за порушення норми, причому
правозастосовувач вибирає з них найбільш доцільний.

Класифікація структурних елементів правової норми за складом:

1) прості. Прості гіпотези містять один юридичний
факт, проста диспозиція — один правовий наслідок гіпоте
зи, проста санкція визначає один захід державного при
мусу щодо правопорушника; .......

2) складні. Складна гіпотеза містить складний юридичний факт, складна диспозиція містить кілька правових наслідків, що одночасно настають при вказаній гіпотезі, складна санкція передбачає два і більше заходів державного примусу до правопорушника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація норм права	\|	Способи викладення норм права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.