Способи викладення норм права

Способи викладення норми права можуть бути різними. Для країн континентальної Європи (романо-германська правова сім'я) характерною є абстрактна форма викладення правових норм. Ознаки врегульованих правом ситуацій у такому разі подаються в узагальненій формі. Казуїстична форма викладення правової норми є характерною для країн англо-американської (англосаксонської) правової сім'ї, коли вказана в нормі ситуація викладена детально, з переліком окремих варіантів — казусів.

Історична тенденція розвитку юридичної техніки полягає в розширенні сфери застосування абстрактного способу викладу правових норм. Наприклад, Кримінальний кодекс України таким, абстрактним, способом встановлює відповідальність за крадіжку: «Таємне викрадання чужого майна (крадіжка) — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних разом мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років». При цьому не указується предмети посягань — всі вони об'єднуються родовим терміном — майно.

А такий історико-правовий пам'ятник, як Салічна правда (VI ст.н.е.) у титулі «Про крадіжку свиней» перераховує понад двадцять різних варіантів крадіжки цих домашніх тварин: крадіжка однієї свині, двох свиней, стада свиней, свині з поросям, свині з поля, з незачиненого хліва, із замкнутого хліва тощо. В інших титулах перераховуються крадіжки інших видів майна. Це й є казуїстичний спосіб викладення правових норм. Як бачимо, він дуже громіздкий і сьогодні мало придатний.

У той же час казуїстичний спосіб викладення правових ■і норм інколи використовується й у наш час, якщо необхідно викласти вичерпні варіанти застосування норми або винятки з неї. Наприклад, ст. 78 Конституції України перераховує всі види діяльності, якими не має права займатися

,-212 л

народний депутат, встановлюючи таким же вичерпним чином винятки із заборон: «Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті отримання прибутку».

ш V

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура норми права	\|	Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.