Неправильні ступені порівняння прикметників

1. Суплетивні ступені порівняння

П’ять прикметників утворюють ступені порівняння від різних основ (суплетивно):

Positīvus	Comparatīvus	Superlatīvus
m, f	n
bonus, a, um – добрий	melior	melius	optĭmus, -a, -um
malus, a, um – поганий	рeior	peius	pessĭmus, -a, -um
magnus, a, um – великий	maior	maius	maxĭmus, -a, -um
parvus, a, um – малий	minor	minus	minĭmus, -a, -um
multi, ae, a – численні	рlures	plura	plurĭmi, -ae, -a

2. Описовий спосіб утворення ступенів
порівняння прикметників

Прикметники першої і другої відмін з основою на голосний перед закінченням -us, -a, ‑um утворюють вищий ступінь додаванням до звичайного ступеня прислівника magis – більше, а найвищий ступінь – за допомогою прислівника maxĭme – найбільше.

Positīvus	Comparatīvus	Superlatīvus
idoneus, a, um – вигідний	magis idoneus, a, um	maxĭme idoneus, a, um
arduus, a, um – стрімкий	magis arduus, a, um	maxĭme arduus, a, um
necessarius, a, um – необхідний	magis necessarius, a, um	maxĭme necessarius, a, um

3. Складні прикметники на -dĭcus, -fĭcus, -vŏlus

Складні прикметники на -dĭcus, -fĭcus, -vŏlus утворюють вищий ступінь за допомогою суфікса -entior (m, f), -entius (n), а найвищий – за допомогою -entissĭm- та родових закінчень -us, -a, -um.

Positīvus	Comparatīvus	Superlatīvus
maledĭcus, a, um – лихослівний	maledicentior (m,f), ‑ius (n)	maledicentissĭmus, a, um
benevŏlus, a, um – доброзичливий	benevolentior (m,f), ‑ius (n)	benevolentissĭmus, a, um
magnifĭcus, a, um – величавий	magnificentior (m,f), ‑ius (n)	magnificentissĭmus, a, um

Неповні ступені порівняння

Деякі прикметники, що походять від прийменників, мають тільки вищий і найвищий ступені порівняння:

Praepositiōnes	Comparatīvus	Superlatīvus
рrae (з abl.) – перед	prior, prius – попередній, я, є	primus, a, um – перший, а, е
prope (з acc.) – близько	propior, propius – ближчий, а, e	proxĭmus, a, um – найближчий, а, е
post (з acc.) – після	posterior, posterius – наступний, а, е	postrēmus, a, um; postŭmus a, um – останній, я, є
extra (з acc.) – зовні	exterior, exterius – зовнішній, я, є	extrēmus, a, um; extĭmus, a, um – крайній, я, є
intra (з acc.) – всередині	interior, interius – внутрішній, я, є	intĭmus, a, um – найглибший, а, е
supra (з acc.) – вгорі	superior, superius – вищий, а, е	suprēmus, a, um; summus, a, um – найвищий, а, е
infra (з acc.) – внизу	inferior, inferius – нижчий, а, е	infĭmus, a, um; imus, a, um – найнижчий, а, е
ultra (з acc.) – по той бік	ulterior, ulterius – потойбічний, а, е	ultĭmus, a, um – останній, я, є

Звичайний ступінь цих прикметників трапляється рідко і у специфічному значенні: supĕri, ōrum, m – небесні боги, infĕri, ōrum, m – підземні боги, extĕri, ōrum, m – іноземці, postĕri, ōrum, m – нащадки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників	\|	Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.