Правове регулювання публічних доходів і видатків

Для виконання завдань і функцій держава повинна мати у своєму розпорядженні достатню кількість коштів, тобто мобілізувати необхідні фінансові ресурси для забезпечення фінансової діяльності.

Публічні доходи − це одержані при розподілі й перерозподілі національного доходу ресурси, на підставі норм фінансового права скеровані до фондів коштів, які використовуються на задоволення публічного інтересу при реалізації завдань і функцій держави, муніципальних органів та органів, яким держава доручає представляти публічний фінансовий інтерес.

Доходи бюджету − це всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, одержання яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Вони посідають центральне місце в системі публічних доходів.

Відповідно, основними фінансовими інструментами формування доходів є:

- податки, що становлять плату суспільства державі за виконання нею певних завдань та функцій, відрахування частини ВВП на суспільні цілі та потреби;

- відрахування, що здійснюються за встановленими нормативами та передбачають цільове призначення платежів, зокрема при зарахуванні до спеціального фонду бюджету;

- плати, які передбачають певну еквівалентність взаємовідносин між державою і платниками, оскільки держава є власником ресурсів або має монопольне право на надання певних послуг, яких потребують юридичні та фізичні особи.

Статтею 9 Податкового кодексу України визначено перелікзагальнодержавних податків і зборів.Дозагальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; плата за користування надрами; плата за землю; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; мито та інші платежі. До місцевих податків і зборів належать (ст. 10 Податкового кодексу України): податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Поряд з методами обов’язкової мобілізації коштів у доход держави усе більш широке застосування в ринкових умовах господарювання знаходить спосіб добровільної мобілізації коштів, коли держава й інші суб’єкти займають партнерські позиції у фінансових відносинах. Одним зі способів добровільної мобілізації коштів у доход держави є метод державного кредиту.

Державний кредитвизначається як сукупність суспільних відносин, що виникають із приводу надання і залучення коштів відповідно з і в державний бюджет. А в залежності від сфери розміщення державою своїх фінансових вимог і зобов’язань, що виникають із кредитних відносин, державний кредит поділяється на внутрішньодержавний і зовнішній.

Державний кредит дістає своє відображення у сумах державного боргу, який виникає у держави перед зовнішніми та внутрішніми позичальниками. Державний борг − це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Публічні видатки − одна з визначальних складових фінансової діяльності держави. Вони є безперервним використанням державою в особі уповноважених органів коштів бюджету і позабюджетних фондів як публічних фондів коштів, так і власних коштів підприємств і організацій на потреби, визначені в актах про бюджет.

У юридичній літературі публічні видатки розглядають у кількох аспектах:

у юридичному − як публічні відносини, які мають соціально-економічний характер та виникають при здійсненні видаткових операцій лише на підставі правових норм;

у матеріальному − як кошти публічних фондів, що їх розподіляють та використовують відповідно до правових норм;

в організаційному − як процес розподілу й використання коштів публічних фондів, здійснюваний відповідно до правових норм;

в економічному − як зменшення чистої вартості активів відповідних фондів коштів унаслідок здійснення встановлених нормами права видаткових операцій.

Під публічними видатками розуміють витрати публічних фондів грошових коштів, які виражають урегульовані правовими нормами соціально-економічні відносини публічного характеру, що складаються при розподілі й використанні публічних фондів коштів та забезпечують задоволення публічного інтересу, визнаного державою чи органами місцевого самоврядування.

До публічних видатків держави належать:

- видатки Державного бюджету України, зокрема видатки спеціального фонду Державного бюджету;

- видатки державних цільових позабюджетних фондів коштів соціального призначення, в тому числі Пенсійного фонду України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- видатки спеціальних фондів грошових коштів і резервів НБУ та інших кредитних організацій, заснованих на праві державної власності;

- видатки фондів грошових коштів підприємств, установ та організацій, заснованих на державній формі власності.

До публічних видатків органів місцевого самоврядування належать:

- видатки бюджетів органів місцевого самоврядування, зокрема видатки спеціальних бюджетних фондів цільового призначення;

- видатки позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування у випадках, коли їх утворення дозволено законодавством;

- видатки спеціальних фондів грошових коштів та резервів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів органів місцевого самоврядування;

- видатки фондів грошових коштів підприємств, установ та організацій, заснованих на комунальній формі власності.

Фінансування суспільних видатків за рахунок суспільних коштів породжує необхідність урегулювання процесу їх фінансування з боку держави. Держава має обов’язок фінансувати такі суспільні видатки, що мають публічний, визначальний характер щодо публічних доходів. Бюджетне фінансування − це безповоротне та безоплатне відпускання коштів із Державного й місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій органів місцевого самоврядування і забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.

Контрольні питання:

1. Що є предметом фінансового права?

2. Що таке фінансовий контроль?

3. Які види фінансового контролю Ви знаєте?

4. Які органи державної влади здійснюють фінансовий контроль?

5. Розкрийте поняття бюджету.

6. Що означає бюджет в матеріальному, юридичному, економічному та політичному значенні?

7. Дайте визначення бюджетного періоду.

8. Що входить до бюджетної системи?

9. Що таке бюджетний процес?

10. Які стадії бюджетного процесу?

11. В чому полягає економічна суть державних доходів?

12. Які податки і збори справляються в Україні?

13. Чим вiдрiзняється державний кредит вiд банкiвського?

14. У зв’язку з чим виникає державний борг?

15. Дайте визначення поняття «державнi видатки».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бюджетний процес та його учасники	\|	Тема 9. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.