Оптичні характеристики матеріалів

Вимірювання вологості.

Вологість газів, твердих і сипучих матеріалів є одним з найважливіших показників цілого ряду технологічних процесів у хімічній, текстильній, металургійній та інших галузях промисловості.

Розрізняють:

־ абсолютна вологість - це маса водяної пари, яка міститься в одиниці об’єму вологого газу (г/м³);

־ відносна вологість - відношення кількості водяної пари, що міститься в одному кубічному метрі газової суміші, до максимально можливої кількості пари, що може міститись у цьому ж об’ємі суміші при тій же температурі (%).

Вологість газів характеризують також вологомісткістю - масою водяної пари, віднесеної до маси сухого тіла (г/кг), а також температурою точки роси - температурою, при якій газ стає насиченим водяною парою, що міститься в ньому, °С.

Вологість твердих і сипучих тіл може характеризуватися вологомісткістю - відношенням маси вологи до маси абсолютно сухого тіла, або вологістю, під якою розуміють відношення маси вологи до маси вологого тіла. Ці величини переважно виражаються у відсотках.

(методи вимірювання вологості описані в лабораторній роботі)

ВИМІРЮВАННЯ СВІТЛОВИХ ВЕЛИЧИН

Світловий потік Ф, падаючий на предмет, ділиться на три: відбитий , пропущений і поглинений . Їх співвідношення залежить від спектрального складу падаючого потоку і оптичних властивостей матеріалу. Оптичні властивості матеріалу характеризуються спектральними коефіцієнтами віддзеркалення , пропускання і поглинання :

, , , де всі потоки - монохроматичні. Очевидно, що .

Коефіцієнти пропускання, віддзеркалення і поглинання кольорових матеріалів істотно залежать від довжини хвилі падаючого світла. Колір предмету співпадає з кольором відбитого або пропущеного ним світла. Предмет поглинає випромінювання всіх кольорів, окрім свого.

Віддзеркалення світла:

־ від гладкої поверхні – дзеркальне (гладка поверхня, що має нерівності значно менші, ніж довжина хвилі падаючого світла);

־ від матової поверхні прозорих тіл - направлено-розсіяне;

־ від матеріалів, в товщині яких є дрібні неоднорідності, - дифузне (дрібними вважаються неоднорідності, співвимірні з довжиною хвилі).

Показник ослаблення має розмірність 1/м і визначає товщину шару матеріалу, в якому світло ослабляється в 10 разів. Показник ослаблення складається з показників поглинання а і розсіювання r. Поглинання світла обумовлене взаємодією з речовиною і домішками.

Явище дисперсії світла при двократному заломленні в призмі лежить в основі розкладання світла на спектральні складові. Кути виходу променів з призми різні, залежать від їх кольору. Найменш відхиляються червоні промені і найбільше - сині.

Оптична щільність характеризує ступінь непрозорості матеріалу в світлі, що проходить через світло або його чорнота у відбитому .

Розрізняють оптичну щільність:

־ регулярну (у разі паралельних променів);

־ дифузну (при освітленні розсіяним світлом);

־ інтегральну (у разі комбінованого освітлення).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Термометрія за допомогою термоелектричних перетворювачів	\|	Вимірювання характеристик джерел світла

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.