МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
СКЛАДАННЯ РЕФЕРАТУ НАУКОВОГО ТЕКСТУ НА МАТЕРІАЛІ 1-ГО ДЖЕРЕЛА.АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ ТЕМА 1. НАУКОВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА ТА ВИРОБНИЧО-ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте запропонований текст. Складіть питальний план за темою "Науково-термінологічна лексика. Виробничо-професійна лексика". Науково-термінологічна лексика, виробничо-професйна лексика Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів. До загальновживаної лексики належать слова, які називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності: рука, голова, хліб, земля, писати, ходити, червоний, десятий тощо. Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення, характерною для одного стилю або для кількох. До стилістично маркованої лексики можна віднести науково-термінологічну, виробничо-професійну, офіційно-ділову та інші. Науково-термінологічна лексика обслуговує сферу науки, виробничо-професійної діяльності та офіційно-ділового спілкування. Терміном називають спеціальне слово, що вживається в певній галузі знань для точного найменування певного поняття науки. Кожній галузі властиві свої терміни: косинус, діаметр, трикутник; молекула, клітина, атом; відмінок, прикметник, орфографія; грип, аспірин, пневмонія тощо. Вчені ставлять такі вимоги до терміна: - термін повинен бути однозначним у межах однієї наукової системи; - термін повинен точно називати поняття, риси, ознаки позначуваного поняття (явища); - термін повинен бути позбавленим емоційно-експресивного забарвлення і має бути стилістично нейтральним; - термін не повинен мати синонімів, принаймні у межах однієї терміносистеми; - термін повинен узгоджуватися із внутрішніми законами мови, яка ним користується, від нього мають легко утворюватися похідні терміни; - термін повинен бути стандартним (загальновизнаним) і зафіксованим у термінологічному словнику. Науково-термінологічна лексика української мови формувалася і продовжує поповнюватися такими шляхами: 1.Внаслідок запозичення слів із інших мов. Саме слово "термін" є запозиченням з латинської мови, де означає "кінець, кордон, межа" тобто слово вказує на чітку межу значення, що є особливо важливим для науки. Приклади запозичених термінів: кворум, діалог, теорема, радіус, реакція тощо. 2.Терміни утворюються за чинними у мові словотвірними моделями від власних слів та іншомовних коренів: Ділити – дільник – дільниця – поділка та інш. Читайте також:
|
||||||||
|