Тенденції до зростання ролі ідей у політичному процесі

Місце й роль партій і виборів у прийнятті політичних рішень

Інституційними засобами виявлення економічної ефективності державної політики є політичні партії і вибори. У демократичних державах вибір більшістю голосів є панівним. Звісно, що існує кілька шляхів прийняття державних рішень. Суттєве значення має та чи інша форма виборчої рівноваги, що досягається під час прийняття рішень із кількох питань. Прикладом може бути обмін голосами між партіями, які нададуть перевагу менш цікавим альтернативам і тим самим отримають підтримку під час голосування з більш важливих для них питань. Обмін голосами в реальних умовах є важливою основою політики, яка дає змогу прийняти державні рішення, утворюючи можливість справляння впливу на результати голосування. Цей метод широко застосовується депутатами в парламенті, делегатами від партій, членами уряду і коаліціями партій.

У разі прийняття колективного рішення виникають певні витрати, які зумовлюють певні наслідки для тих. хто програв у голосуванні. Виграти виникають і в разі необхідності розробки альтернатив і голосуванні за них. Ідеться про витрати на отримання інформації щодо альтернатив і її ретрансляції виборцям, а також витрати на самі переговори і голосування. Звісно, що фінансово-політичні інститути й організації працюють не безплатно.

У сучасних політичних і економічних системах прямі вибори можна використати лише для розв'язання поодиноких питань. Розмір витрат під час прийняття рішення залежить від розміру групи, яка бере участь у голосуванні, що передбачає й відповідне делегування повноважень інститутам, партіям і депутатам. Цей аспект особливо важливий для представницької демократії, яка грунтується на системі загальних виборів, де боротьбу за голоси виборців політичні партії ведуть за принципами взаємної конкуренції.

Провідною є та партія, яка висуває основну програмну політику. Саме їй належить провина роль у формуванні коаліційного чи однопартійного уряду. Політика такого уряду буде відображати визначальну позицію провідної партії. При цьому знижується підтримка виборців партій залежно ви того, наскільки далеко вони відійшли від своїх передвиборчих обіцянок заради оформлення коаліції. У цілому в державі здійснюється більш-менш збалансована колективна політика, яка формується на основі досягнення певної рівноваги і розподілу впливу партій у парламенті.

Посилення ролі ідей і їх інституціональних втілень під час вибору політичного курсу пояснюється не тільки зміною самої суті процесу прийняття політичних рішень, які зумовлені суттєвими ідеологічними, політичними й економічними перетвореннями, що розпочались наприкінці 70-х рр. XX ст. На думку політолога Ж.Маджо - не, зростання ролі ідей і інституцій щодо розробки політичного курсу можна пояснили трьома відносно новими характеристиками сучасного процесу визначення політики. До них належать:

1) повернення до переконання про те, що головною метою політичної діяльності є ефективність;

2) нове усвідомлення того, що довіра до політики, що проводиться, має стратегічний характер;

3) посилення устремлінь до делегування важливих повноважень щодо напрацювання політичних рішень професіоналам, які володіють значною політичною незалежністю.

Починаючи з 70-х рр. XX ст. поряд із проблемою ефективності важливою темою дискусій у суспільстві індустріально розвинутих країн стало питання щодо довіри до політичного курсу держави.

Якщо органи влади не будуть зв'язані жорсткими обов'язками, які змушували б їх притримуватись передбаченого плану, то вони на власний розсуд проводитимуть ту політичну лінію, яка буде здаватись їм найкращою, а це, у свою чергу; може підсилити прагнення людей перешкодити владі в досягненні поставлених цілей.

На характер публічного управління суттєвий вплив справляє політична ситуація як у середині країни, так і на міжнародній арені. З цього приводу не можна не згадати інтернаціоналізацію світової економіки, послаблення влади національних держав, політичну глобалізацію тощо. Відповідні зрушення більш яскраво окреслили проблему тісного зв'язку між теорією і практикою в галузі управління. Новизна полягає в тому, що тепер теорія переважно опирається на практику, ніж навпаки. Звичайно, що теорії виникають тоді, коли з'являється необхідність у виправданні тих змін, які вже довели свою правомірність на практиці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості поведінки людей в економічній та політичній сферах.	\|	Здатність до оцінки і регулювання динамічних і

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.