Сертифікат має містити також умови випуску, погашення та обігу сертифіката.

Банк має передбачити можливість дострокового подання сертифіката до погашення. У такому разі банк виплачує власникові сертифіката суму вкладу та проценти, які встановлені банком за вкладами на вимогу, якщо умовами випуску сертифіката не передбачено іншого розміру процентів.

Погашення сертифікатів, що номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійснюється банками тільки в національній валюті. Погашення сертифікатів, що номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійснюється за бажанням їх власників як в іноземній, так і в національній валюті.

Порівняно недавно на фондовому ринку України з'явилися іпотечні цінні папери: іпотечні сертифікати та іпотечні облігації. Емітентом іпотечних цінних паперів можуть бути банки та інші фінансові установи, які мають право на провадження такого виду діяльності відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» в практику іпотечного кредитування запроваджені іпотечні сертифікати.

Іпотечний сертифікат — це особливий вид цінних паперів, забезпечених іпотечними активами, або іпотеками. Законом введено два різновиди іпотечних сертифікатів — сертифікати з фіксованою дохідністю та сертифікати участі.

Сертифікати з фіксованою дохідністю — це сертифікати, які забезпечені іпотечними активами та посвідчують такі права власників:

- право на отримання номінальної вартості в передбачені умовами випуску сертифікатів терміни;

- право на отримання процентів за сертифікатами на умовах інформації про випуск сертифікатів;

- право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента.

Сертифікати участі — це сертифікати, які забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник сертифікатів участі має такі права:

- право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів;

- право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, які перебувають у довірчій власності управителя.

Закон України «Про іпотечні облігації» визначає правові засади випуску та обігу іпотечних облігацій, вимоги до їх іпотечного покриття, а також особливості державного регулювання і нагляду у цій сфері. Законом передбачається два види облігацій: звичайні іпотечні облігації та структуровані іпотечні облігації. Банки можуть бути емітентами звичайних іпотечних облігацій. Емітентом структурованих іпотечних облігацій є спеціалізована іпотечна установа.

Іпотечні облігації — це облігації, виконання зобов'язань емітента (банку) за якими забезпечене іпотечним покриттям. Іпотечні облігації є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента (банку) відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власникові право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття. У свою чергу, іпотечне покриття визначається як іпотечні активи, а також інші активи, які забезпечують виконання зобов'язань емітента за іпотечними облігаціями.

Порядок випуску (емісії) звичайних іпотечних облігацій:

- банк (іпотечний кредитор) надає іпотечний кредит;

- банк емітує звичайні іпотечні облігації під забезпечення за ставних, які йому належать;

- банк продає звичайні іпотечні облігації та бере зобов'язання щодо виплати основного боргу і процентів;

- інвестори купують облігації та отримують платежі в рахунок погашення основного боргу і виплати процентів від банку (іпотечного кредитора);

- управитель від імені власника іпотечних цінних паперів здійснює управління іпотечним покриттям;

- іпотечні кредити залишаються на балансі банку, але враховуються на окремому рахунку;

- у випадку банкрутства емітента (банку), власники облігацій мають вищий пріоритет над правами чи вимогами інших осіб щодо іпотечного покриття.

Державну реєстрацію випусків і проспектів емісії іпотечних облігацій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Емісія цінних паперів пов'язана для банків з фінансовими і функціональними ризиками. Велике значення для емісійної діяльності має ризик нерозміщення цінних паперів на ринку і ринковий ризик. Рівень цих ризиків визначається:

- інвестиційною привабливістю цінних паперів;

- наявністю на ринку платоспроможного попиту і взагалі кон'юнктурою ринку;

- послугами і правами, які банки-емітенти пропонують інвесторам (потенційним акціонерам і кредиторам).

Емісія боргових зобов'язань (облігацій, депозитних сертифікатів) чуттєвих до коливань процентної ставки пов'язана для банків-емітентів з процентним ризиком. Управління ризиками передбачає використання різних методів та інструментів їх хеджування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Емісія цінних паперів	\|	Інвестиційні операції банків із цінними паперами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.