Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ 10 сторінка

Влітку— поливання, обрізування квіток, що відцвіли (якщо не­має потреби вирощувати насіння), підживлення, прополювання, спостереження за красою цвітіння.

Восени — збирання насіння, обрізування засохлих пагонів, ви­саджування цибулин, пересаджування, розмноження багаторічних рослин, укриття на зиму, спостереження за своєрідністю осіннього цвітіння.

Взимку— спостереження за квітниковими рослинами, що зиму­ють із зеленими листками (братками, стокротками, примулами, білими ліліями). Протягом цілого року квітникові рослини дають багатий матеріал для різноманітних дидактичних ігор дітей, бесід тощо.

ГОРОД НА ДІЛЯНЦІ

З великої кількості рослин, що оточують нас, людина для задо­волення своїх потреб використовує близько 120, а серед найчастіше вживаних — лише 12 видів. Саме тому, що ці рослини задовольня­ють найважливіші потреби людини у продуктах харчування, по­трібно ознайомити дітей з ними, формувати у них інтерес і цінніс­ні орієнтації.

Обов'язковою умовою планування ділянки дошкільного закла­ду є створення городу і саду для ознайомлення дітей з культурни­ми рослинами, формування трудових навичок, інтересу до сільсько­господарської праці. У процесі спостережень і праці, зв'язаної з доглядом за городніми та садовими рослинами, розширюється коло знань дітей, формуються мова і мислення, перші елементи діалек- тико-матеріалістичного світорозуміння. Культурні рослини відзна­чаються красивим цвітінням (кабачки, огірки, картопля і т. ін.), різноманітним за формою і кольором листям. Це створює сприят­ливі передумови для сенсорного і естетичного розвитку дітей. По­сильна праця дітей на городі сприяє фізичному розвитку.

Залежно від розмірів ділянки дошкільного закладу під город відводиться площа з розрахунку 1,5 м2 на дитину (оптимальна) і 0,5 м2 (мінімальна) площа. Вона повинна добре освітлюватися сон­цем. Залежно від умов ділянки дошкільного закладу город може бути спланований по-різному, проте доцільно витримати такі роз­міри грядок і доріжок:

грядки— 2,5—3 м завдовжки, що дозволяє розмістити по оби­два боки всю групу дітей, і 70—80 см завширшки, що дає змогу дітям дістати до середини грядки під час саджання рослин і догля­ду за ними;

доріжки— 50—60 см завширшки, щоб діти, присівши навпочіп­ки під час розглядання рослин або догляду за ними, не пошкодили ті рослини, які знаходяться на сусідній грядці.

Ширина головної доріжки повинна становити 1 м, що дозволяє використовувати під час підвезення грунту тачки, носилки тощо.

Важливо зробити город привабливим, мальовничим. Плетений тин, декоративні горщики, що насаджені на кілки, колодязь з жу­равлем (встановлена за зрубом бочка з водою не повинна переви­щувати 60—70 см заввишки) — всі ці елементи оформлення разом з квітучими соняшниками, стрункою кукурудзою, розлогими стеб­лами гарбузів створюють національний колорит, мальовничість.

На городі дитячого садка висаджують рослини, що належать до найбільш поширених родин.

До родини Хрестоцвіті належать: редиска, редька, капуста, ріпа. Всі ці рослини холодостійкі, вологолюбні, потребують родю­чого грунту.

До родини Пасльонові — помідори, баклажани, перець, кар­топля. Всі ці рослини люблять тепло, хороше освітлення.

До родини Гарбузові — огірки, гарбузи, кабачки, дині, кавуни. Для розвитку цих рослин потрібні однакові теплові умови.

До родини Зонтичні — морква, петрушка, кріп. В основному це холодостійкі рослини.

До родини Лободові — столові буряки і шпинат.

До родини Бобові — горох, квасоля.

До родини Лілійні — цибуля, часник.

З наведеного переліку рослин зрозуміло, що їх можна поділити на холодостійкі і теплолюбні. До найбільш холодостійких належать горох, петрушка, цибуля, часник, капуста, редька, редис­ка, морква.

До теплолюбних належать огірки, помідори, квасоля, ка­вуни, дині. Знання про потребу рослин у теплі слід враховувати під час визначення строків садіння. Всі городні рослини потребу­ють достатнього освітлення і будуть добре розвиватися лише за цих умов.

Важливою умовою для розвитку городніх рослин є наявність вологи, адже поживні речовини, які є в грунті, рослина засвоює з розчинів.

Однією з основних умов хорошого розвитку рослин є наявність поживного грунту, в якому були б збалансовані основні елементи живлення рослин: азот, фосфор, калій, мікроелементи. Основним фактором підвищення родючості грунту є систематичне внесення гною, торфокомпостів та інших органічних добрив.

На городі дитячого садка вирощують однорічні (горох, помідо­ри, огірки, кабачки, редис), дворічні (морква, буряк, капуста, крім цвітної, петрушка), багаторічні (ревінь, щавель) рослини. Подає­мо коротку характеристику походження, біологічних особливостей та агротехніки рослин, знання про які вихователь зможе викорис­тати у своїй роботі.

Рослини родини Хрестоцвіті

Найчастіше з представників цієї родини на городі дитячого садка вирощують редис та капусту.

Редис— різновид редьки. Це холодостійка світлолюбна росли­на. Від сходів до збирання врожаю проходить 25—ЗО днів. Висіва­ють редис рядком, на відстані 10 см один від одного, а між росли­нами у рядку відстань має бути 4—6 см. Насіння висівається на 1-—2 см завглибшки отже, на один рядок кожній дитині треба дати по 5—6 насінин.

Є багато сортів редису. Найбільш поширені — рожевий з білим кінчиком, Зоря, Рубін, Льодяна бурулька. Доцільно висіяти насін­ня 2—3 сортів, порівняти їх між собою, відмітивши подібність і відмінність коренеплодів. Слід розповісти дітям про корисність ре­дису, в якому міститься багато вітамінів, дати покуштувати приго­товлений з редису салат.

Капуста має багато різновидів. Найбільш розповсюдженою є капуста білокачанна, менше вирощують капусту червону та савой­ську. Досить поширеною є цвітна капуста, брюссельська, броколі, кольрабі.

Капуста — це холодостійка, вологолюбна рослина. Звичайна білокачанна капуста, яку найчастіше висаджують на грядках, утво­рює великі зеленкувато-білі качани. Це гігантська верхівкова брунька.

Насіння на розсаду капусти висівають наприкінці лютого — на початку березня. При появі перших справжніх листочків її пікіру­ють у стаканчики. Через 40—50 днів висаджують у грунт. Відстань між рослинами має становити 50—60 см. Капуста любить поживні грунти. Перед посадкою добре внести у кожну лунку по півстакана попелу.

В умовах дитячого садка цікаво висадити різні види капусти, щоб показати дітям різноманітність цієї рослини. Перед висіван­ням насіння слід порівняти його між собою, а також з редисом, відмітити риси подібності і відмінності, появу сходів, потім перших справжніх листків, порівняти їх. Продовжуючи спостереження на городі після висаджування розсади, слід відзначити, як зав'язую­ться качани, як вони стають тугішими, порівняти листки капусти білокачанної і цвітної тощо. Потрібно познайомити дітей з тим, які страви готують з капусти, розповісти, як її заготовляють на зиму, дати відомості про те, що капуста — лікарська рослина.

Значно менше в Україні поширена ріпа, хоч на городі дитячого садка доцільно виростити кілька екземплярів її, оскільки назва цієї рослини знайома дітям з ранніх років.

Ріпа — холодостійка рослина, і вирощують її в такі самі стро­ки, як і редис. Можна висівати її і влітку, з липня до середини серпня. Посів роблять рядком, на відстані 10—12 см. Під час спо­стережень відмічають ті ж фази розвитку, що і у редису: появу сходів, перших справжніх листків, їхній розвиток, збільшення коре­неплоду. Розповідають, як вживають ріпу у їжу — сирою і паре­ною. По можливості дають покуштувати її.

 

Рослини родини Пасльонові

Найважливішою рослиною для харчування є картопля. Це ба­гаторічна рослина з родини Пасльонові, але її вирощують як одно­річну бульбоносну. Батьківщина картоплі — Південна Америка (Чилі). У Росію її було завезено на початку XVIII ст.

На зелених стеблах картоплі утворюються квіткові китиці. Після їх відцвітання з зав'язі розвиваються кулясті плоди, подібні до дрібноплідних помідорів. З насіння можна виростити нові рос­лини. Однак це роблять тільки селекціонери, а в усіх інших випад­ках картоплю розмножують лише бульбами або її частинами.

Характерною біологічною особливістю картоплі є те, що вона здатна утворювати підземні стебла — столони. Кінці столонів, роз­виваючись і потовщуючись, перетворюються на бульби.

Картоп­ля — тепло- і вологолюбна рослина. Вегетаційний період у ранньо­стиглих сортів триває 60—80 днів (від садіння до збирання), а у пізньостиглих — 120—150 днів.

Щоб раніше одержати врожай картоплі, кілька бульб можна проростити у кутку природи. Для цього треба взяти середнього розміру бульби (трохи менші курячого яйця) і покласти на освіт­лене місце. Через кілька днів можна показати дітям, що з'явилися зеленуваті проростки. Така картопля швидше розвивається і цвіте. Можна в кутку природи проростити бульби в ящику з пухким по­живним грунтом. Під час пересадки на город слід показати дітям, що на бульбах утворилося коріння і ростки. Висаджують картоп­лю рядками на відстані ЗО см з шириною міжрядь 60 см, на 8— 10 см завглибшки. Коли стебла досягнуть висоти 10—12 см, кар­топлю підгортають, пояснюючи дітям, що за таких умов краще зберігається волога і тепло для розвитку бульб. Підгортання по­вторюють через 2 тижні. При появі квіток у картоплі слід звернути увагу на їхню вишукану форму, різноманітність забарвлення. Потрібно розповісти, що колись картоплю висаджували в садах заради краси, а вже пізніше почали вживати її в їжу. Викопують ранню картоплю після закінчення цвітіння, коли нижнє листя по­чинає жовтіти. Після розглядання викопаних бульб їх відносять на кухню, і того ж дня треба почастувати дітей смаженою картоплею або картопляним пюре.

Тепер налічується дуже багато сортів картоплі. Бажано виса­джувати ранні сорти (Рання рожева), а також середньо- і пізньо­стиглі, наприклад Темп.

Помідор— надзвичайно розповсюджена в Україні культура. Походить з Південної Америки. Цю рослину ще називають томата­ми. Під час введення їх у культуру в XVI ст. в Іспанії і Португалії томати стали називати «золотим яблуком» (рото'сіого), звідси — помідор.

Помідор — світло- і теплолюбна рослина. Найкращою темпера­турою для росту і розвитку помідорів є 20—25 °С. Є багато сортів помідорів, і найдоцільніше скористатися районованими для певної зони сортами. Насіння помідорів зберігає схожість протягом 5— 7 років, але найкраще скористатися минулорічним насінням. Восе­ни треба показати дітям, як треба зібрати це насіння. Для цього слід взяти стиглий помідор, розрізати його надвоє, чайною ложеч­кою вийняти насіння, промити його і просушити на папері.

На початку березня насіння висівають на розсаду. В цей час з дітьми спостерігають за появою сходів, розвитком сім'ядольних і появою перших справжніх листків. Саме в цей час рослини пікіру­ють. Пікірування — це надання рослині більшого обсягу грунту для кращого розвитку. Наприкінці квітня або на початку травня (залежно від природних умов) розсаду помідорів висаджують у грунт рядами з шириною міжрядь 70 і відстанню між рослинами 40 см, глибше, ніж вона росла у горщиках. Помідори потребують розпушування грунту 1—2 рази на місяць на 8—12 см завглибшки, а також після кожного дощу. Слід попередити дітей, що землю на відстані 8—10 см від рослини розпушувати не потрібно, щоб не пошкодити додаткового коріння. Під час відсутності дощів помідо­ри треба поливати водою кімнатної температури просто у лунку, не розбризкуючи на листки. 2—3 рази за літо помідори підгорта­ють. Перше підгортання треба робити через 15—18 днів після виса­джування розсади. Щоб прискорити визрівання плодів і поліпшен­ня їхньої якості, застосовують пасинкування і прищипування верхі­вок рослин.

Спостереження за цвітінням, утворенням і визріванням плодів досить цікаві.

Баклажан ще більш вибагливий до тепла, ніж помідор, і похо­дить з Індії. Оптимальною температурою для його росту і розвитку є 25—ЗО °С. Ось тому вирощують баклажани переважно в півден­них районах України. Насіння баклажанів при температурі 20— 25 °С проростає на 8—10-й день. Як і помідори, баклажани виро­щують з розсади. При спостереженні відзначають подібність будо­ви квіток баклажана до квіток картоплі, помідорів, перцю і від­мінність його від цих рослин за формою, кольором, смаковими властивостями плодів, застосуванням. Плоди баклажанів жарять, тушкують, маринують, роблять з них різні страви.

Перецьпоходить з Центральної і Південної Америки і нале­жить до теплолюбних культур. Є солодкі і гіркі сорти перцю. Ви­саджують перець розсадою, яку вирощують 40—45 днів після появи сходів.

Рослини родини Гарбузові

Це однорічні рослини з виткими лежачими або лазячими стеб­лами. Усі вони теплолюбні рослини.

Батьківщина огірків — Індія. Це однорічна ліана із соковитим ніжним стеблом 50-—80 см завдовжки у ранньостиглих і 200— 250 см — у пізньостиглих і тепличних сортів. Стебла за допомогою вусиків прикріплюються до вертикальних спор і ростуть угору.

Від появи сходів до утворення перших плодів проходить 40— 45 днів. Огірок — однодомна рослина. На одній рослині утворюють­ся чоловічі (їх часто називають пустоцвітами) і жіночі квітки. Біль­ше жіночих утворюється на бічних пагонах. Враховуючи це, і проводять прищипування верхніх пагонів після появи третього листка.

Виведено багато сортів огірків. На ділянці дитячого садка мож­на вирощувати і ранньо- і пізньостиглі, висіваючи насінням (піз­ньостиглі) і розсадою (ранньостиглі) сорти. Насіння огірків збері­гає схожість 6—10 років, але для висівання найкраще використати насіння 2—3-річної давності. Серед сортів, які найчастіше викори­стовують в Україні, є Успіх, Родничок, Ніженський тощо.

Перші огірки доцільно виростити з розсади. Для цього після розглядання насіння вихователь у присутності дітей замочує його. Це роблять так. Беруть бавовняну тканину, змочують її у воді, між двома шарами тканини розміщують насінини, кладуть їх на блюдечко закривають зверху поліетиленовою плівкою і розміщують у теплому місці, стежачи за тим, щоб тканина не пересихала. Час від часу показують дітям, які зміни відбуваються з насінинами, відзначаючи появу паростків. Розповідають дітям, що це маленькі корінці, які швидко ростуть, і тому насінини треба пересадити у грунт. Для цього застосовують горщики з поживним грунтом. Після посадки насінин їх поливають теплою водою і ставлять у достатньо освітлене, тепле місце. У грунт огірки переносять тоді, коли земля добре прогрівається і мине можливість заморозків.

Другий раз можна посадити у відкритий грунт насіння огірків після звільнення грядок від ранньої картоплі або гороху. Найчас­тіше це роблять у другій половині червня. Застосовують стрічкову посадку: відстань між стрічками — 60 см, а насінини кладуть на відстані 10—12 см.

Спостереження за розвитком огірків дуже цікаві. Треба показа­ти дітям, як з'являються перші сім'ядольні листки, як вони збіль­шуються у розмірі, як ростуть перші справжні листки, які вони соковиті, зелені, гарні за формою. З цікавістю діти розглядають вусики, якими стебло чіпляється до опори, золотисто-жовті квітки, на яких роїться багато запилювачів, зелені довгасті плоди, які вони з задоволенням їдять.

Розповсюдженими рослинами на городі дитячого садка є гарбуз і різновид гарбузів — кабачок. Це вибагливі до родючості грунту теплолюбні рослини. Все привабливе у цих чудових рослин: велике, гарно вирізьблене листя, широко розкриті золотисті квітки, довге гнучке стебло. Квітки мають багато пилку і запилюються бджола­ми та іншими комахами. Все це і повинно стати змістом спостере­жень за цими рослинами. Починати вирощувати їх потрібно у кут­ку природи, щоб простежити, як з'являється паросток у замоченої насінини. Висадивши насінину у стаканчики з землею, варто звер­нути увагу дітей, як виходять сім'ядольні листки з землі, як почи­нає рости перший справжній листок. Із встановленням теплих днів у травні рослини переносять у відкритий грунт, де і продовжують спостереження за ними.

На півдні України на городі дитячого садка можна посадити кавуни і дині. Кавун за походженням — африканська рослина. Ди­корослі кавуни і нині широко зустрічаються у пустелі Калахарі. Диня з найдавніших часів культивується в Азії. Тепер виведено велику кількість сортів кавунів і динь. Розсаду обох рослин доціль­но почати вирощувати у квітні у кутку природи. Під час спостере­жень на городі слід відзначити спільні ознаки кавунів і динь — довге стебло, а також відмінні — гарні розсічені листки у кавунів, різне забарвлення плодів тощо.

Рослини родини Зонтичні

Ця родина на городі дитячого садка представлена найчастіше морквою, петрушкою, кропом.

Моркву було введено в культуру у країнах Середземномор'я понад 4000 років тому, і вирощували її спочатку як лікарську рос­лину, а пізніше — як харчову і кормову. Найбільш розповсюджени­ми сортами моркви є Нантська і Шантане, які у побуті часто на­зивають одним словом «каротель». Оскільки це культура холодо­стійка і потребує багато вологи під час проростання насіння і у перший тиждень після появи сходів, висівати її треба рано навесні рядками на 2—3 см завглибшки. Можна застосовувати і передзи­мовий посів, висіваючи насіння перед самими морозами на меншу глибину. Зверху грядку треба замульчувати торфом.

Петрушка, як і морква,— холодостійка, вологолюбна рослина, її можна вирощувати двома способами: з насіння для одержання коренеплодів з листям і для вигонки зелені з коренеплодів. Пет­рушку, призначену для вигонки зелені, зберігають узимку з бадил­лям. Перед посадкою жовте листя обрізають.

І петрушка, і морква — дворічні рослини. У перший рік вони утворюють коренеплід, а на другий рік цвітуть, утворюючи насіння. Старшим дошкільникам цікаво показати квітучі рослини, для чого потрібно коренеплоди проростити у кутку природи, а потім висади- дити на город, де діти і побачать квітучі зонтики і визрівання на­сіння. Цікаві і спостереження за комахами, які прилітають до рос­лин, що цвітуть. Оскільки насіння моркви і петрушки дуже дрібне, перед висіванням його можна змішати з піском для більш рівно­мірного висівання. У процесі розвитку цих культур порівнюють сходи, форму листків, розповідають дітям про значення цих рос­лин у харчуванні людей.

Кріп— розповсюджена ароматна однорічна рослина, холодо­стійка, невибаглива до грунтів. Насіння можна висівати рано на­весні і перед зимою. Зелень можна використовувати у їжу через 20—ЗО днів, а насіння визріває через 90 днів. Кріп висівають кіль­ка разів з квітня до жовтня. Через обмеженість площі у дитячому садку, його можна посіяти разом з картоплею, редискою. Висі­вають його як рядками, так і суцільним способом. З дітьми цікаво спостерігати за повним циклом розвитку кропу, за комахами, яких він приваблює. Інколи на кропі можна побачити гусінь одного з найкрасивіших наших метеликів — махаона.

Діти добре засвоять значення рослин родини Зонтичні, якщо вони будуть використані у харчуванні.


Читайте також:

  1. В цьому полягає механічний (фізичний) зміст похідної.
  2. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
  3. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
  4. ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПІД ЧАС ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ
  5. Вимоги до змісту контрольної роботи
  6. Вимоги щодо змісту та оформлення документів
  7. Відображальне відношення і власний зміст релігійного феномену
  8. Всі люди є рівними перед Богом. 1 сторінка
  9. Всі люди є рівними перед Богом. 2 сторінка
  10. Всі люди є рівними перед Богом. 3 сторінка
  11. Всі люди є рівними перед Богом. 4 сторінка
  12. Всі люди є рівними перед Богом. 5 сторінка




Переглядів: 1859

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ 9 сторінка | Рослини родини Лободові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.