МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Перша медична допомога при утопленні та повішанніУнаслідок тривалого (90 і більше секунд) перебування людини під водою вода попадає в дихальні шляхи, а при ковтанні — у шлунок, від чого він переповнюється водою. При цьому розтягуються альвеоли, із них частково просочується кров, у якій руйнуються еритроцити (гемоліз). Розвивається нерівномірне скорочення серцевого м'яза (фібриляція). При утопленні може виникнути біла асфіксія (швидка зупинка дихання під водою, унаслідок чого вода майже не попадає у дихальні шляхи), або синя асфіксія (вода попадає у дихальні шляхи, шлунок). Оживити утопаючого при синій асфіксії можна через 10—20 хв після його перебування під водою, а при білій — 3—6 хв. Першу медичну допомогу потопаючому на воді слід надавати у такій послідовності (рис. 12): - витягнути голову потерпілого з води; якомога швидше очистити ротову порожнину від сторонніх тіл, відновлюючи прохідність верхніх дихальних шляхів; - провести штучну вентиляцію способом «із рота у ніс», зробивши 10 штучних вдихів.
Рис. 12. Штучна вентиляція легень після витягнення з води перед доставленням на берег: 1 — очищення верхніх дихальних шляхів; 2 — штучна вентиляція легень способом «з рота до носа».
Першу медичну допомогу потопаючому на березі треба надавати у такій послідовності: - перевірити прохідність дихальних шляхів, розстібнути одяг; - вилити воду із верхніх дихальних шляхів і шлунка (тільки у потерпілих з «синьою асфіксією»»; - якщо ж наявна «біла асфіксія», то втрачати час на виливання води немає потреби, оскільки механізм смерті пов'язаний з рефлекторною зупинкою серця і легень); - для цього потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно того, хто надає допомогу; після натискування на спину вода із дихальних шляхів і шлунка виливається назовні; - провести одночасно штучну вентиляцію легень і закритий масаж серця (штучне дихання проводять до стійкого самостійного відновлення дихання або до появи ознак біологічної смерті (рис. 13); - після відновлення серцевої діяльності і дихання потерпілого обережно транспортують у супроводі медичного працівника до лікувального закладу. Рис. 13. Видалення води із верхніх дихальних шляхів
Странгуляційна асфіксія (повішення) виникає внаслідок прямого здавлювання трахеї, судин і нервових стовбурів шиї. При цьому швидко з'являються розлади газообміну, найперше головного мозку. Клінічна картина після перенесеної странгуляційної асфіксії така: непритомність, наявні рухове збудження та напруження всіх скелетних м'язів. Шкіра лиця синя, з'являються дрібні краплинні крововиливи на склерах і кон’юнктиві. Дихання прискорене, аритмічне, артеріальний тиск підвищений, частота пульсу прискорена. Перша медична допомога:потрібно якнайшвидше звільнити шию потерпілого від зашморгу і, якщо наявні мінімальні ознаки життя, то негайно приступити до штучної вентиляції легень і закритого масажу серця. Їх слід проводити тривалий час і припинити лише після появи трупних плям і трупного задубіння.
Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах Тепловим ударом називають гостре перегрівання організму, що супроводжується підвищенням температури, задишкою і прискоренням пульсу. Тепловий удар може виникнути під час тривалої фізичної праці при високій температурі навколишнього середовища, наприклад, під час роботи в гарячих цехах, біля .домен. Розвиткові теплового удару сприяє підвищена вологість і погана вентиляція повітря. Найчастіше теплові удари виникають в ослаблених і недостатньо тренованих осіб. Клінічна картина при тепловому ударі така: загальна слабість, головний біль, сильна спрага, стискання в ділянці серця, утруднене дихання. Обличчя у потерпілого гіперемійоване, шкіра гаряча на дотик, часто вкрита липким потом. Пульс частий, артеріальний тиск поступово знижується, дихання прискорюється. Температура підвищується до 39—41°С. У тяжких випадках може виникнути коматозний стан з втратою свідомості, різким ослабленням серцево-судинної діяльності і дихання. Профілактика теплового удару полягає в суворому додержанні санітарно-гігієнічного режиму під час роботи в гарячих цехах. Потрібно робити часті перерви і пити холодну газовану воду а додаванням (0,5—1,0%) розчину кухонної солі. Перша медична допомога: - потерпілого треба перенести в прохолодне приміщення з вентиляцією; - розстібнути комір та пояс, покласти на голову холод; - дати випити холодну воду. У тяжких випадках хворого госпіталізують. Сонячний удар виникає після інтенсивного опромінювання голови переважно в дітей і старих, а також в ослаблених і не досить пристосованих до сонячного опромінення осіб. При сонячному ударі в результаті дії сонячного проміння порушується діяльність мозку. У тяжких випадках може виникнути набряк та крововилив у мозок і серозний менінгіт. Захворювання характеризується раптовою втратою притомності, прискоренням пульсу, задишкою і зниженням артеріального тиску. Іноді виникають марення і судоми, збудження. Втрата притомності здебільшого короткочасна, а в тяжких випадках (при крововиливу або набряку мозку) в ослаблених хворих може тривати довго. Сонячний удар звичайно починається з загальної слабості, розбитості, головного болю й запаморочення, нудоти, шуму у вухах. Перша медична допомога:потерпілого слід негайно захистити від сонячного проміння, перенести в затінок або в прохолодне приміщення, покласти холод на голову, дати випити холодної води. У важких випадках хворого госпіталізують.
Перша допомога при відмороженнях Відмороженням називають ушкодження тканин, що виникають у результаті дії низької температури. Наслідком тривалої дії низької температури може бути загальне замерзання, при якому пригнічуються життєво важливі функції організму — дихання, кровообіг і обмінні процеси, виникає анемія мозку й кисневе голодування тканин, з'являється остуда, сонливість, млявість, потерпілі поступово, засинають, гинучи уві сні. При відмороженні спочатку судини звужуються, а пізніше розширюються, що призводить до набряку тканин. Під час відмороження виділяють дореактивний і реактивний періоди. Дореактивний період виникає при перебуванні потерпілого на холоді. Він характеризується похолодінням, побліднінням шкіри і втратою чутливості в ділянці відмороження, відчуттям поколювання і легким болем. Реактивний період починається після зігрівання тканин, зміни у них залежать від ступеня відмороження. Розрізняють чотири ступені відмороження. При І ступені набрякає шкіра, звужуються судини та сповільнюється кровообіг у тканинах, шкіра бліда з багряно-синюшним відтінком. У потерпілих виникає біль, оніміння ушкодженої ділянки тіла. Хворі видужують через кілька днів. При II ступені наявні некротичні зміни поверхневих шарів шкіри, унаслідок чого утворюються пухирі, наповнені прозорою рідиною з жовтуватим відтінком, шкіра навкруг синюшна з темно-червоними й фіолетовими плямами. IIIступінь характеризується змертвінням шкіри і глибше розміщених м'яких тканин, пухирі наповнені кров'янистою рідиною. Загоєння відбувається повільно, після відшарування тканин, з утворенням ран і рубців. При IV ступені м'які тканини і кістки повністю мертвіють. Після появи демаркаційної лінії виразніше проявляються межі змертвіння. Відбувається поступова муміфікація змертвілих тканин з наступним їх відшаруванням. Першу медичну допомогу надають на місці травми. Відморожену ділянку розтирають сухою долонею або долонею, змоченою спиртом, до появи рожевого кольору шкіри й відновлення чутливості, а потім накладають асептичну пов'язку. Потерпілого укутують одягом і заносять у тепле приміщення, дають гарячий чай, каву, алкоголь. При потребі роблять штучну вентиляцію легень. Обидві кінцівки (відморожену і здорову) поступово зігрівають, протягом 40—60 хв. у ванні з повільним підвищенням температури від 20 до 40°С. Одночасно роблять масаж відморожених ділянок від периферії до центру. Після потепління і почервоніння кінцівок уражені ділянки шкіри змазують етиловим спиртом: або 5% спиртовим розчином йоду і накладають асептичну пов'язку. Забороняється відморожені ділянки розтирати снігом, щоб запобігти ушкодженню шкірних покривів кристалами льоду та інфікуванню відмороженої ділянки, або опускати в гарячу воду.
Читайте також:
|
||||||||
|