МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ТВОРЧІСТЬ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВІнтелігенція Галичини й Буковини орієнтувалася на народно-національні засади музичного мистецтва Наддніпрянської України, зокрема ідеї М. Лисенка. У XIX ст. у краї зароджується фольклорно-етнографічний рух, розпочинається утвердження української мови в церковній, літературній, музично-театральній практиці. Розгортається процес національної інтеграції Західної і Східної України в царині культури. Фундатором Перемишльської композиторської школи став один із перших українських професійних композиторів Галичини Михайло Вербицький (1815-1870). Він автор музично-сценічних композицій, що дістали назву співо-гри: «Верховинці», «Школяр на мандрівці», «Підгоряни» та ін. До цих театральних п'єс композитор писав увертюри, що стали першими зразками української симфонічної музики в Галичині. Його хорова та інструментальна музика була тісно пов'язана з галицькими народними піснями й танцями. З-поміж духовних творів М. Вербицького виокремлюються такі хори: урочистий «Іже Херувими», ліричний «Єдин свят», величальний «Ангел вопіяше» та ін. Біблійні тексти осмислені композитором у камерному ключі. Основою його хорового письма була чітка акордова фактура. У духовній музиці М. Вербицького майже відсутні фольклорні мотиви. На відміну від інших його творів, у них відчутний вплив західноєвропейських музичних традицій, музики Д. Бортнянського. На вірш поета і фольклориста П. Чубинського «Ще не вмерла України...»? М. Вербицький написав спочатку солоспів із супроводом гітари. Вперше нотний варіант цього твору побачив світ у збірці «Кобзар» (1885), після чого став поширюватися в численних копіях. 1939 р. його було затверджено як офіційний гімн Карпатської України, проте згодом упродовж тривалого часу він заборонявся радянським й угорським урядами. Зі здобуттям Україною незалежності ця урочиста героїко-патріотична пісня стає державним гімном, символом відродження й єдності українського народу. Розвитку музичної культури західноукраїнських земель у другій половині XIX - на початку XX ст. сприяла активна музично-громадська і творча діяльність композиторів Анатоля Вахнянина (1841-1908) - організатора й керівника музичних товариств «Боян», «Торбан», засновника і першого директора Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка; Остапа Нижанківського (1862-1919) - хорового диригента, засновника музичного видавництва «Бібліотека музикальна»; Дениса Січинського (1865-1909) - одного з перших галицьких композиторів-професіоналів, який організував музичну школу і видавництво у Станіславі, хорові товариства у багатьох містах і селах Галичини. Просвітницьку та педагогічну роботу здійснював у Чернівцях композитор, письменник і педагог Сидір Воробкевич (1836-1903). Хоровий доробок митця становить понад 400 музичних творів, більшість з яких він написав на власні тексти. У творчості західноукраїнських композиторів дістали подальший розвиток такі жанри, як опера («Купало» А. Вахнянина, «Роксолана» Д. Січинського), оперета («Убога Марта», «Гнат Приблуда» С. Воробкевича), хорові та вокальні твори («Лічу в неволі» Творча і просвітницька діяльність композиторів Галичини і Буковини сприяла піднесенню української музичної культури на новий, якісно вищий професійний рівень.
Читайте також:
|
||||||||
|