Урок як форма організації навчання

Основною формою організації навчального процесу у початкових класах є урок. Нині в умовах активної роз-

будови української національної школи тривають пошуки вдосконалення його змісту і методів навчання. Ми маємо прекрасні зразки уроків серед природи В. Су-хомлинського. У практиці початкової школи проводяться уроки, на яких усі етапи навчального процесу розробляються у вигляді сюжетної гри. Останнім часом підсумкові та уроки узагальнення знань будуються як змагання команд у вигляді гри «Брейн-ринг» або Клубу кмітливих. Такі заняття викликають неабияке зацікавлення учнів — а це один з основних мотивів учіння. Зрозуміло, що такі уроки не вкладаються у рамки традиційного уроку.

Однак для якісного оновлення уроку, зазначає академік О. Савченко, у центрі уваги має бути організація навчальної діяльності залежно від змісту навчання і готовності учнів. Важливо, наголошує вона, щоб на кожному уроці й у їх системі вчитель досягав взаємозв'язку навчального, розвивального й мотиваційного компонентів навчальної діяльності, утверджував гуманні стосунки в класі, активно використовував різні форми співробітництва з учнями1.

Окреслені вимоги — одні з найосновніших. Крім того, кожен урок має бути цілеспрямованим, логічно вмотивованим і становити ланку в системі інших уроків з теми, розділу.

Вимоги до уроків української мови. Низка вимог, що ставляться до уроку української мови як другої, випливають з принципів навчання цієї мови. Серед них — врахування знань з першої мови, забезпечення українського мовленнєвого середовища, установка на мовлення, комунікативна спрямованість, а також диференційований підхід до навчання.

Розглянемо ці вимоги детальніше.

1. Взаємозв'язок навчальної, розвивальної і виховної мети.

Цю вимогу можна сформулювати так: навчаючи, розвивай розум дитини й виховуй її. Реалізація цієї вимоги можлива тільки тоді, коли вчитель прагне, щоб

1 Див.: Савченко О. Я. Урок у початкових класах. — К., 1993. — С. 3-4.

у процесі навчання діти здобували не лише певну суму знань, умінь і навичок, а й розвивали свій розумовий потенціал. Тому під час підготовки уроку потрібно, виходячи зі змісту навчального матеріалу і його лінгвістичних особливостей та враховуючи специфіку навчання української мови як другої, добирати такі методи і прийоми, які б учили осмислювати особливості тих чи інших мовних явищ (порівняно з рідною), аналізувати мовний матеріал (теж у порівнянні), робити потрібні висновки (правила, закономірності). Саме такий підхід і забезпечує взаємозв'язок навчання й розвитку мислення молодших школярів. І, крім того, викликає позитивну мотивацію, бажання вчитися.

Дбаючи про розумовий розвиток, учитель має так формулювати навчальні завдання (зокрема, під час опанування орфографічного та граматичного матеріалу), щоб учні постійно перебували у стані пошуку відповіді, а вчитель не лише керував цим процесом, а й за потреби вступав у дискусію, однак не нав'язував свою думку, а вміло підводив до правильних висновків, особливо у випадках, коли є суперечливі відповіді.

Під час дискусії виявляються особистісні риси дитини, розумове напруження, здатність до мислення, вміння висловлювати й доводити свою думку (до речі, цього треба спеціально навчати). На такому уроці немає місця окрику, різкому слову чи зауваженню, бо вони знищать бажання вступати в дискусію, переконувати, у школярів може з'явитися відчуття невпевненості, боязнь помилитися.

Виховна мета уроку реалізується як через процес навчання (виховується вміння мислити, доводити правильність своєї думки, впевненість у власних силах), так і через навчально-дидактичний матеріал, поданий у підручниках та самостійно дібраний учителем. В останньому випадку матеріал має відповідати темі та меті уроку, мати навчально-виховне спрямування. При цьому завдання й запитання вчителя передбачають не лише усвідомлення орфографічних чи граматичних знань, а й розуміння краси художнього слова, вислову, багатства почуттів, переданих у художньому

тексті (моральних, патріотичних, естетичних). Тому перш ніж виконувати навчальні завдання, школярі читають текст вправи, визначають його тему, основну думку, художні засоби тощо. Тільки за такої умови дидактичний матеріал матиме виховний ефект. Слід пам'ятати, що виховання на уроках мови — це не спеціальні бесіди за змістом того чи іншого тексту, а влучне й доречне зауваження, вчасний акцент, що привертає увагу учнів до слова, художнього засобу, переданих почуттів тощо.

2. Мотивація навчання.

Ефективність засвоєння української мови як другої великою мірою залежить від позитивних мотивів навчання. Учні вже у початкових класах мають усвідомити соціальне значення української мови як мови вільної незалежної держави, потребу добре її знати, щоб стати повноцінним громадянином України. Це один з основних мотивів позитивного ставлення до предмета.

Крім того, позитивні мотиви щодо української мови формуються в учнів початкових класів тоді, коли навчальний процес організований цікаво. Це досягається застосуванням ігрових прийомів навчання, пошукових задач, спрямованих на активізацію мислительної діяльності учнів на всіх етапах уроку, а також через задоволення від досягнутих результатів. Особливо це мають відчувати діти, яким важко дається засвоєння української мови.

3. Цілеспрямованість, чіткість і внутрішня логіка

уроку.

Урок стає цілеспрямованим у тому випадку, коли і постановка навчально-виховних завдань, і види вправ відповідають темі і триєдиній меті уроку, якщо кожен наступний етап уроку випливає з попереднього, є його логічним продовженням, мотивується постановкою відповідного завдання. Урок, на якому вивчається новий матеріал, не повинен містити екскурсів до матеріалу, що безпосередньо не стосується теми та навчальної мети уроку. Інакше це розпорошуватиме увагу учнів, відволікатиме від основного завдання — засвоєння нових знань. Чіткість та логіка уроку простежуються і в системі навчальних вправ, яка

будується з урахуванням наростання ступеня самостійності у застосуванні знань.

4. Забезпечення українського мовленнєвого середовища. Установка на мовлення.

Основне завдання уроків української мови у початкових класах — формувати вміння і навички нормативного усного та писемного мовлення. Важливе значення в цьому процесі має створення належного мовленнєвого середовища, установки на мовлення. Особлива роль тут належить учителеві з його знаннями української мови, ставленням до неї, умінням цікаво розповідати, розумінням ним тих завдань, що стосуються навчання української мови і, нарешті, його тактом, наполегливістю, методичною вправністю.

Навчаючи дітей, учитель має пам'ятати, що його мовлення, так само, як і зовнішній вигляд, манера поведінки, є зразком для наслідування. Звідси вимога — мовлення вчителя, його вигляд, поведінка мають бути зразковими.

Важливо, особливо під час формування усного мовлення, щоб учні якомога частіше перебували в українському мовленнєвому середовищі. Для цього корисно організовувати дні української мови, спеціальні радіопередачі по шкільному радіо (якщо школа радіофікована) «Як ми говоримо», гумористичні передачі «Смішинки-веселинки» тощо.

Стимулює процес оволодіння українською мовою відповідна психологічна настроєність, орієнтація на користування мовою. Це забезпечується установкою на мовлення, яка сприяє переключенню механізму мовлення з першої мови на українську. Створює відповідне мовленнєве середовище й дає змогу переключитися на українську мову використання перед уроком записів українських віршів, пісень, казок. Учні в цьому випадку мимовільно прислухаються до мовлення, що забезпечує не лише установку, а й спонтанне засвоєння мови.

Учителеві слід пам'ятати, що протягом уроку він не повинен переходити з української мови на російську і навпаки. Цим він порушує установку на мовлення і спонукає учнів переходити з однієї мови на іншу, що в результаті призводить до суржику.

5. Комунікативна спрямованість навчального процесу.

Виходячи з основної мети навчання української мови — комунікативної, кожен урок повинен максимально забезпечувати розвиток комунікативного мовлення учнів, насамперед усного, бо саме ним ми спілкуємося щоденно, воно є першоосновою писемного.

Робота з розвитку мовлення має проводитись у таких напрямках:

а) удосконалення аудіативних, орфоепічних та

граматичних умінь, збагачення словникового

запасу;

б) формування й удосконалення вмінь діалогічного

та монологічного мовлення.

Без реалізації цих завдань уроки української мови не досягатимуть поставленої мети. Кожне заняття має підпорядковуватися не тільки і не стільки засвоєнню теоретичних знань з мови, скільки формуванню вмінь усного й писемного мовлення на основі засвоєних знань з української мови.

Формуючи мовленнєві вміння, вчитель тим самим активізує й мислительні дії молодших школярів. Адже щоб побудувати висловлювання навіть на рівні окремих речень, учень здійснює низку розумових операцій, що полягають у доборі потрібних слів із ряду засвоєних, вживанні їх у потрібній граматичній формі, логічному впорядкуванні тощо. Кожне висловлювання є по суті словесним оформленням думки. Таким чином, працюючи над розвитком мовлення, вчитель певною мірою забезпечує також розвиток мислення українською мовою.

6. Врахування знань, умінь і навичок, засвоєних на

уроках рідної мови.

Ця вимога випливає із принципів навчання української мови як другої. Додержання її забезпечує ефективність процесу навчання.

Якщо порівняти навчальний матеріал української та російської мов, то можна зробити висновок, що він найчастіше збігається за змістом повністю або частково. Такий збіг спостерігається на всіх мовних рівнях: фонетичному, графіко-орфографічному, лексичному, граматичному. Це, з одного боку, полегшує засвоєння

української мови у школах з російською мовою навчання, а з іншого — ускладнює, бо на тлі загальної подібності учні не помічають розбіжностей, що потім виявляється в численних помилках на всіх мовних рівнях: орфоепічному, орфографічному, граматичному, лексичному. Отже, готуючись до уроків, учитель має добре проаналізувати матеріал української мови порівняно з першою. Це допоможе йому не лише правильно організувати навчальний процес, а й передбачити помилки та зосередити увагу на їх подоланні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Типи й структура уроків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.