Визначення норм освітленості та інших нормативних параметрів освітлен1

Ня для даного виду робіт відповідно до точності робіт, системи освітлення та

вибраного джерела світла;

Вибір приладу освітлення, що регламентується його конструктивним вико1

Нанням за умовами середовища, кривою світлорозподілу, коефіцієнтом

корисної дії та величиною блиску;

Вибір висоти підвісу світильників здійснюється, як правило, сумісно з

Вибором варіанту їх розташування і визначається в основному найвигідні1

Шим відношенням L:h (відстань між світильниками до розрахункової висоти

Підвісу), а також умовами засліплення; залежно від кривої світлорозподілу

(типу світильника) відношення L:h прийнято від 0,9 до 2,0.

Після визначення основних параметрів освітлювальної установки (нор1

Мованої освітленості, системи освітлення, типу освітлювальних приладів та

Схеми їх розташування) приступають до світлотехнічних розрахунків.

Розрахунок освітлювальної установки може бути виконано різними

Способами, які базуються на двох основних методах розрахунків: за

Світловим потоком і точковий. Найбільш розповсюджений в проект1

ній практиці розрахунок за методом коефіцієнта використання пото$

Ку світла. Цей метод використовується для розрахунку загального

Рівномірного освітлення і дає змогу визначити світловий потік дже1

Рел світла, необхідний для створення нормованого освітлення розра1

Хункової горизонтальної площини. Цим методом враховується пря1

Мий та відбитий (від стелі, стін та підлоги) потік світла.

Потік світла F, який повинні випромінювати лампи в кожному сві1

тильнику, визначають за формулою:

F = EkSz/(Nçã), (2.16)

де E – нормована мінімальна освітленість, лк;

K – коефіцієнт запасу (приймають за СНиП II14179/85 в межах від 1,2 до

В залежності від вмісту пилу в повітрі, типу джерела світла і розрахунко1

вих строків очищення світильників – 2–18 раз на рік);

S – площа, що освітлюється, м2;

Z = Eср/Eмін – коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (Eср,

Eмін – середня та мінімальна освітленість), приймають таким, що дорівнює 1,0

при розрахунку на середню освітленість чи для відбитого освітлення, 1,15 –

Для ламп розжарювання і ДРЛ, 1,1 – для ліній, що світяться, виконаних сві1

тильниками з люмінесцентними лампами;

N – кількість світильників, передбачена ще до розрахунку відповідно до най1

вигіднішого L : h;

ç – коефіцієнт використання випромінюваного світильниками потоку світла

на розрахунковій площині (визначають за довідковими таблицями залежно

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Уючого світлового потоку здійснюють підвищенням частоти (до 11	\|	Від типу світильника, коефіцієнтів відбиття підлоги, стін, стелі та індексу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.