Самостійна робота військовослужбовців

У бойовій і гуманітарній підготовці воїнів особливе місце посідає самостійна робота військовослужбовців над матеріалом, що вивчається. Формування всебічно розвинутої особистості воїна відбувається не тільки під впливом організованих навчально-виховних заходів, але й завдяки власним індивідуальним намаганням самих воїнів. Відомо, що ніхто просто так не отримує певну сукупність знань, навичок і умінь, а може отримати тільки завдяки власним зусиллям.

Військово-дидактична практика свідчить про те, що найбільш ефективно здійснюється дидактичний процес у тих військових підрозділах і частинах, де він спирається на змістовну самостійну роботу воїнів над матеріалом, що вивчається. Тому сучасна військова дидактика більше уваги має приділяти обгрунтуванню методики самостійного опанування об'єкта навчання теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Самостійна робота воїнів - це сукупність різноманітних навчальних прийомів і дій, за допомогою яких вони самостійно закріплюють і поглиблюють раніше набуті теоретичні знання, практичні навички та уміння, а також оволодівають новими. Вона має надзвичайно важливе значення для формування і удосконалення бойової майстерності, мислення і переконань. Тому цей метод є внутрішньою основою будь-якого іншого методу навчання військовослужбовців і необхідною передумовою дидактичного зв’язку різних методів навчання міжсобою. Сучасні освітні процеси і науково-технічна революція роблять метод самостійної роботи воїнів одним із головних методів навчання, особливо - офіцерського складу, який після закінчення військового навчального закладу має постійно займатися самовдосконаленням.

В умовах військової служби існують сприятливі можливості для самоосвіти воїнів, які гарантовані розкладом дня військової частини. Тому від командирів вимагається вміла її організація і здійснення. Основними видами самостійної роботи воїнів є:

- робота з друкованими джерелами;

- самостійне вивчення бойової техніки та зброї;

- самостійні тренування;

- самостійний перегляд кінофільмів, телепередач, прослуховування радіопередач тощо (рис.6)

Рис. 6. Характеристика самостійної роботи воїнів

Найбільш складним видом є робота з друкованими джерелами, тому під час занять під керівництвом офіцера підлеглих необхідно вчити практиці роботи з літературою, надавати індивідуальну консультацію та допомогу, прищеплювати навички та уміння роботи з ними.

Плануючи та організовуючи самостійну роботу підлеглих, офіцер має пам'ятати про психологічні механізми процесу їх навчання;

- найбільша кількість інформації, яку було отримано під час планових занять, забувається безпосередньо після цих занять, тому їх необхідно повторити, щоб вони зовсім не забулися;

- дуже часті повторення за короткий час, навпаки, гальмують процес запам'ятовування;

- кількість і частота повторень повинні залежати від обсягу матеріалу, що вивчається, і його новизні;

- воїни завжди краще запам’ятовують систематизований, корисний для практичної діяльності матеріал;

- будь-який матеріал краще пригадується не відразу після повторення, а через певний проміжок часу;

- необхідно враховувати добові біоритми роботи головного мозку;

- матеріал, що вивчається, краще запам'ятовується, наприклад, тоді, коли воїн вчиться 10 годин протягом певного часу, а не тоді, коли 10 годин поспіль;

- обов'язковою повинна бути зміна виду праці воїнів, тобто потрібно вміло чергувати розумову і фізичну роботу підлеглих та їх відпочинок;

- заохочення воїнів за успіхи у самостійній роботі сприяють формуванню у них мотивації до цієї роботи тощо.

Тому, ставлячи завдання воїнам на самостійну роботу, необхідно дотримуватися таких правил:

- чітко, ясно і докладно визначити зміст самостійної роботи;

- чітко визначити зв'язок між вивченим матеріалом і матеріалом, який необхідно вивчити самостійно, та показати значення цих знань для майбутньої службової діяльності;

- завдання для самостійної роботи ставити таким чином, щоб зацікавити ним воїнів;

- зміст завдання має вимагати певних розумових зусиль від воїнів і сприяти їх самостійному мисленню;

- обсяг і зміст завдання для самостійної роботи, має відповідати розумовим і фізичним можливостям воїнів.

Правила організації самостійної роботи воїнів:

- докладне визначення конкретних завдань з відповідних предметів бойової та гуманітарної підготовки як для окремих воїнів, так і для військових підрозділів;

- конкретне формулювання певних проблемних завдань для вирішення під час самостійної роботи;

- забезпечення особового складу в достатній кількості навчальною літературою, посібниками, статутами, зразками бойової техніки та зброї;

- створення належних організаційно-методичних умов для самостійної роботи;

- всебічне врахування індивідуально-психологічних особливостей підлеглих, їх здібностей, інтересів, нахилів;

- систематичний контроль і дійова допомога воїнам під час самостійної роботи.

Отже, щоб самостійна робота об'єктів навчання у повному обсязі реалізувала свої освітні та виховні функції, вона має бути планомірною, систематичною та змістовною.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наочні методи навчання	\|	Методи контролю і самоконтролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.