Якість хутряних товарів.

Якість хутряних виробів головним чином залежить від вимог, що викладені в нормативній документації. У теперішній час проводиться велика робота щодо впровадження нових українських стандартів, але в основному діють стандарти колишнього Радянського Союзу.

ДСТУ 2174 «Технологія кушнірського - підбіральних робот. Терміни та визначення» - містить терміни кушнірських і підбиральних робіт.

ДСТУ 44-92 «Одяг хутряний за замовленням населення. Загальні технічні умови» - встановлює вимоги до хутряного одягу, який виготовляється за замовленнями населення.

Технічний опис – це документ, складений на конкретну модель виробу. Він вміщує: опис зовнішнього вигляду виробу, його малюнок, вид, вид і площу хутряного верху, підкладки і утеплюючи матеріалів, особливості обробки шкурок, вид підборки і розташування, використання простих або складних методів розкрою шкірок, вид фурнітури, особливості кушнірських і пошивних робіт, основні розміри.

Державні стандарти, технічні умови і технічний опис моделі – це основні документи при прийманні хутряних виробів за якістю.

Готові вироби повинні відповідати фігурі людини за розмірами.

Шкурки повинні бути однорідними за видом хутра, сортом, кольором, відтінком, блиском, характером завитків, товщиною шкіряної тканини, висотою, густотою, м’якістю волосяного пориву.

Дефекти на шкурках повинні бути видаленими. Вставки і приставки повинні бути добре підібраними за якістю волосяного покриву і не виділятися на виробі. Шкурки повинні бути зшитими міцними нитками без захвату волоса у шов, пропусків, просічок, кінці ниток обрізані.

Розташування шкурок повинно відповідати вимогам стандартів.

( Нестрижені шкурки найчастіше розташовуються стовпчиками з вертикальним напрямом волоса (з гори вниз), іноді можливе поперечне розташування волоса. У стрижених або щипаних шкурок напрям волоса іде знизу вгору).

Якість пошивних робіт значно впливає на зовнішній вигляд хутряного виробу. Усі деталі хутряного верху і підкладки повинні з’єднуватися рівними і міцними швами, без пропусків і протічок. Шви не повинні виділятися на загальному фоні. Якість підкладки повинна відповідати цінності хутряного верху виробу, а колір гармонувати з кольором хутряного верху.

До якості овчинно-шубних виробів пред’являють таки основні вимоги: вони повинні бути виготовлені із щільних, м’яких і пластичних овчин, добре вичинених і пофарбованих, з рівно підстриженим і рівномірно пофарбованим волосяним покривом.

Сортування – це останній і найбільш відповідальний етап оцінки якості хутряних виробів.

При сортуванні хутряних виробів насамперед звертають увагу на хутряний верх.

При сортуванні хутряні вироби поділяють за сортами, кольором, кряжами(породами), групами дефектів.

Сорт хутряного виробу залежить від сорту напівфабрикату, тобто від густоти, висоти, м’якості, шовковистості, а також малюнка і форми завитків.

Хутряні вироби в основному поділяються на два-три сорти, за винятком комірів мерлушки – вони мають вісім сортів; пальта, коміри і пластини з шкурок чорного чистопорідного каракулю – 25 сортів; шапки з шкурок каракулю – шість сортів.

Сорт овчинно-шубних виробів визначається залежно від дефектів шкіряної тканини, волосяного покриву і кушнірського-пошивних робіт. Напівшуби і піджаки поділяють на два сорти, усі інші вироби - на три.

За кольором поділяються вироби з тих шкурок, що мають різне забарвлення (соболь, норка, білка тощо). При визначення кольору враховують забарвлення остьового і пухового волоса. Описання кольорів наводиться в стандартах.

Деякі вироби поділяються за кряжами. В даному випадку враховується чистота забарвлення (білка).

Сортування за групами дефектів. Залежно від наявності дефектів головні убори поділяються на три групи дефектів (І –Ш), а одяг, коміри, жіночі убори, хутро і платини – на чотири (І- ІУ).

У виробах можуть траплятися виробничі дефекти, які можна поділити на:

- дефекти кушнірського виробництва :

· Неоднакова довжина і ширина шкур за рядами та стовпчиками;

· Невідповідне підбирання в одному вироби шкур за висотою, кольором, густотою, відтінком волосяного покриву;

· Неспівпадання поперечних швів стану (піл і спинки) та рукавів;

· Викривлення поздовжніх швів;

· Погана підібраність вставок і приставок;

· Використання неміцних шкур на коміри і манжети та лицьові деталі головних уборів;

· Несиметричне розташування шкур у виробі за рисунком і завитками;

- дефекти пошиття:

· Неправильна посадка пальто;

· Неправілне вшивання рукавів у пройми;

· Неправілне вшивання коміра;

· Неправильне кріплення манжетів до рукавів;

· Захват волоса у шви;

· Різна довжина бортів;

· Викривлення низу і краю бортів;

· Викривлення швів;

· Нерівна строчка;

· Пропуски і затягування ниток;

· Зміщення центральної частини лицьового околу і козирка щодо головки тощо

Для зовнішнього огляду виробів повинно бути обладнане спеціальне приміщення зі столами довжиною 2-3 і шириною 1,5 м, стелажами для складання виробів, манекенами і достатнім освітленням. Контролери повинні мати приладдя для вимірювання виробів (вимірювальні стрічки, лінійки, кільце міри для перевірки розмірів головних уборів), лекала комірів різних фасонів, технічні описи моделей, стандарти, технічні умови, еталони- зразки.

При перевірці якості оглядають кожний виріб з партії.

Вироби оглядають зверху і з боку підкладки, звертаючи увагу, насамперед, на наявність зовнішніх пошкоджень.

Одяг оглядають на манекенах або на столах. Перевіряють правильність посадки на манекені, симетричність розташування рукавів, коміра, лацканів, пілочок, довжину правої лівої пілочок, відповідність фурнітури і підкладки кольору хутряного верху.

Верх хутряного одягу повинен виготовлятися з одного віду хутра і підбиратися за кольором, забарвленням, висотою, густотою, блиском, м’якістю і формою завитків.

Після зовнішнього огляду перевіряють основні вимірювання: довжину спинки посередині від шва вкачування коміра, ширину спинки між швами втачування рукавів, довжину пілочок, ширину пілочок від шва вкачування рукава до краю борта і найбільш вузькому місці, ширину виробу внизу від середини спинки до краю борта тощо. Граничні відхилення від номінальних величин вказані в стандарті.

При прийманні головних уборів визначають відповідність моделі малюнку технічного опису моделі.

Розміри головних уборів визначають їх вимірюванням всередині по краю борта кільцеміром або вимірювальною стрічкою

Дефекти кушнірських і пошивних процесів не допускаються. Вироби з такими дефектами повертаються для переробки на підприємство.

Сорт виробів повинен відповідати сорту напівфабрикату.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хутряні деталі для одягу.	\|	Догляд за хутряними товарами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.