Музичне мистецтво. Опера

Найвидатнішим французьким композитором середини й другої половини ХІХ ст., що працював у сфері оперного мистецтва, був Жорж Бізе. Бізе є засновником національної французької опери так само, як композитори Россіні й Верді – національної італійської. Найвидатніший твір Бізе – романтична, сповнена пристрасті опера „Кармен”, написана на сюжет новели Проспера Меріме. По шляху, Россіні, Верді та Бізе пішли й кращі представники французького оперного мистецтва XIX − початку XX ст. Це, в першу чергу, композитори Гуно, автор опери „Фауст” і Деліб, автор опери „Лакме”.

Справжнім реформатором пейзажного живопису був Джон Констебл. Розквіт його творчості припадав на новий етап історії Англії – кінець 1810-х – 1820-і рр. Це час піднесення духовної культури країни, час створення байронівських поем. Констебл не шукав ефектних видів, а передавав найпростіші буденні мотиви, почерпнуті з природи його рідної місцевості – Саффолку на півдні Англії та околиць Лондона. Прискіпливе спостереження за природою сприяло усвідомленню митцем її мінливості і розмаїття. Констебл уважно роздивляється окремі дерева й хмари, піщані схили пагорбів й зарослі травою галявини. У забарвленні кожного предмета він бачив кольорові нюанси, які прагнув передати в усьому їх кольоровому й світлотіньовому багатстві. Особливо вражають свіжістю його етюди, сповнені світла й повітря („Візок для сіна”, кілька етюдів „Хмари”). Ці твори передають легкий і швидкий рух пензля.

Краєвиди Констебла різноманітні у передачі почуттів. Вони то лірично-мрійливі, то ясно-спостережливі, то напружено-драматичні („Собор у Солсбері”, „Шлюз”, „Краєвид Лондона з будинком Ричарда Стіла”). З однаковою схвильованістю він пише луги й ліси, широкі долини й морські береги, замкнені куточки ферм і хлібні поля. Але завжди перед глядачем виникає саме англійська природа з її просторами лугів, укритих соковитою травою, з могутніми дубами, з вологістю повітря, типовою для країни, з сріблястим небом, вкритим важкими від дощу хмарами

У ці ж роки працював й інший видатний пейзажист – Джозеф Меллорд Уїльям Тернер. У цього митця величезний творчий спадок – картини, акварелі, підфарбовані малюнки й гравюри. Протягом усього життя він створював вигадані пейзажі класицистичного характеру, іноді з міфологічним або історичним стафажем. У той же час він робив замальовки та етюди з натури. Значну частину його спадку складають романтичні полотна, що представляють виявлення природних стихій – туман, дощ, снігову бурю, шторм на морі („Снігова буря”, „Світанок у Норем-каслі”). Тонкі переходи кольору, багатство кольорових співвідношень дозволяють художнику створити дивовижні ефекти освітлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні принципи романтизму як ідейно-художнього напрямку	\|	Іспанія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.