Мовний вираз «відсоток» в розумінні як «сума грошей» не є фінансово коректним.

Термінологія у фінансовій сфері, яка відображається українською мовою, має, порівняно з російською мовою, таку відмінність: якщо вживаємо в україномовному фінансовому сенсі термін ─ «процент», то мова йде про певну суму грошей; якщо використовується українською фінансовий термін ─ «відсоток», то мова йде про математичний знак «%», який означає соту частину будь-якого числа (об`єкту) , взятого за ціле (за 100%).

Може здаватися, що термінологічні некоректності не мають великого значення і тому не слід на це звертати уваги. Але в україномовній фінансовій літературі існує термінологічна неузгодженість. Наприклад, у підручнику [5] під загальною редакцією М.І. Савлука, стор.501, читаємо: «Процент … ─ сота частка будь якого числа, що взяте за ціле. В українській мові його синонімом є слово «відсоток»». Мовна ідентичність не завжди співпадає з науково-предметною. В математиці слова «процент» і «відсоток» за сутністю розрахунків співпадають, тобто є словами (термінами) синонімами. У фінансових розрахунках, що викладаються українською мовою, терміни «процент» і «відсоток» мають відмінну один від одного суттєву завантаженість. Так, в законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», стаття 1, чітко визначено, як трактувати термін «проценти»:

Проценти ─ платіж, що здійснюється позичальни-ком на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

─ платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

─ платіж за придбання товарів у розстрочку;

─ платіж за використання коштів, залучених у депозит;

─ платіж за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні операції).

Отже термін «процент» ─ «платіж, … у вигляді плати…», тобто ─ сума грошей.

Також, в цьому ж законі, стаття 8, мова йде про показники, які означено терміном «відсоток», це ─ норми амортизації. В тексті закону (п.п. 8.6.1.) показники «норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів … в такому розмірі …: …- 2 відсотки; … - 10 відсотків; … – 6 відсотків; … - 15 відсотків.». Звернемо увагу, що законо-давець навіть не використовував позначку «%», а зафіксу-вав її (тобто позначку «%») словом-терміном «відсоток».

Отже термін «відсоток» ─ числовий показник з позначкою «%».

Як форма ціни грошей, процент істотно відріз-няється від ціни на звичайні товари. Розмір процента (в розумінні ціни грошей) визначається не стільки величиною вартості, яку несуть в собі позичені гроші, а ще і їх можливостями у часі ─ здатністю доставити позичальнику потрібні блага в даний момент або за даний проміжок часу. Тому розмір процентного платежу залежить не тільки від розміру позики, а й від строку її використання.

_Приклад 1.2__________________________________

Підприємство має намір взяти кредит 100 тис. грн. За користування цим кредитом воно повинно сплатити банку суму процентів. Якщо підприємство буде користуватися кредитом 1 рік, то сума процентів (за умовами кредитної угоди) буде дорівнювати 10 тис. грн, якщо буде користуватися 6 місяців, процент буде 5,0 тис. грн., якщо буде користуватися 3 місяці, процент буде 2,5 тис. грн.

Оскільки на грошовому ринку існують різні способи купівлі-продажу грошей, існують і різні види процента: банківський, позичковий, депозитний, міжбанківський, обліковий, ломбардний, облігаційний, тощо. Кожний з них має своє призначення і вирішує свої специфічні задачі.

Банківський процент ─ узагальнена назва процентів по операціях банків.

Загалом, в Україні, комерційний банк може проводити близько 34 видів операцій. На ведення кожної операції банк повинен придбати ліцензію, яку надає Національний банк України (НБУ). При веденні будь-якої з цих операцій банк стягує з клієнтів плату, яка може мати форму процента. Про дві операції КБ вже йшла мова (див. Приклад 1.1), це ─ кредитні та депозитні операції. Отже існують відповідні ним проценти.

Позичковий процент ─ сума грошей, яку стягує банк зі своїх клієнтів за надання їм грошових коштів (позики) на визначений строк.В побутовому розумінні позичковий процент можуть називати ─ кредитний процент або процент по кредиту, але в економічній літературі за процентом по взятим кредитам закріплено термін ─ позичковий процент.

Депозитний процент ─ сума грошей, яку надає банк своїм клієнтам за тимчасове користування їхніми грошовими коштами (депозитами, вкладами, внесками). Депозитний процент повинен бути нижчим за позичковий процент, оскільки за рахунок цієї різниці між позичковим та депозитним процентами, що називається валовою маржею, банки одержують доход і формують прибуток.

Також, не заборонено будь-якому банку позичати гроші у інших банків. Міжбанківський процент ─ сума грошей, яку сплачує банк іншому банку за тимчасове користування грошовими коштами взятими в борг у іншому банку.

Комерційні банки можуть брати позики (кредити) у Національному банку України. При такій операції плата за позику має назву ─ обліковий процент. Обліковий процент ─ сума грошей, яку стягує центральний банк (в Україні ─ НБУ) з комерційних банків за позики, видані під заклад комерційних векселів.Докладніше про механізм функціонування облікового проценту буде пояснено в підрозділі 1.4 «Ставка процента: її суть, форми та види» пункт 1.4.2 (див. Додаткову інформацію).

Позичковий, депозитний, міжбанківський, обліковий ─ це види банківських процентів. Певна річ, що перелік банківських процентів значно ширший, але для розуміння основ фінансових розрахунків достатньо перелічених.

Ломбардний процент ─ сума грошей, яку стягує ломбард зі своїх клієнтів за надання їм грошових коштів на визначений строк під заставу рухомого і нерухомого майна, в т.ч. коштовностей.

Ломбарди ─ кредитні установи, які надають грошові позики під заставу. Ломбарди на відміну від банків не мають права проводити депозитні операції, але їм надано право користуватися для розвитку своїх операцій банківським кредитом.

Ломбардна операція ─ операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

Облігаційний процент ─ сума грошей, яку надає емітент інвесторам по облігаційним цінним паперам (облігаціях, сертифікатах тощо).Щоб зрозуміти це визначення треба «розшифрувати» три «нові» терміни: емітент, інвестор, облігація.

Емітент (від лат. emitto ─ випускаю, emissio ─ випуск), суб’єкт підприємницької діяльності, який випускає в обіг гроші або цінні папери.

Інвестор (англ. investor, від лат. investo ─ одягаю, наділяю) ─ той, хто купив цінні папери, а в більш широкому сенсі ─ той, хто робить довгострокові вкладення капіталу (коштів) у різні галузі економіки.

Облігація або облігаційний цінний папір ─ детальне висвітлення цього терміну надано в наступній додатковій інформації.

_Додаткова інформація_________________________

У світі в обіг випускається (імітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Вони можуть мати будь-які, навіть неочікувані форми і назви. Щоб не потонути в цьому океані цінних паперів, щоб «мати над ними владу», щоб управляти ними, ─ є простий та ефективний метод, це ─ класифікація.

Всі види цінних паперів можна поділити (класифікувати) на дві великі групи:

─ цінні папери, які функціонують (тобто діють, працюють) як акції;

─ цінні папери, які функціонують як облігації.

Подальшу інформацію про цінні папери розглянемо з точки зору такої класифікації.

Цінні папери ─ це свідоцтво про участь їх власників в капіталі акціонерного товариства (це характеристика акції) або в наданні позики (це характеристика облігації) .

Цінні папери передбачають зобов’язання емітентів виплачувати власникам цінних паперів доходи у вигляді дивідендів (акції) або процентів (облігації).

В юридичному розумінні цінній папір ─ це майнове право, що засвідчується цім цінним папером та реалізується у порядку, який вказано в ньому (відноситься і до акцій і до облігаційних цінних паперів).

Загалом, можна сформулювати такі визначення.

Цінні папери ─ грошові документи, що засвідчують право володіння (акція) чи відносини позики (облігація), визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (емітент), та їх власником (інвестор) і здебільшого передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів (по акціях) або процентів (по облігаціях), а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Акція ─ціннийпапір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна вразі ліквідації акціонерного товариства.

Облігація ─ ціннийпапір, що засвідчує внесення власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Звертаємо увагу, що будь-який цінний папір «працює» тільки так і «обіцяє» тільки те, що написано на ньому. Для бажаючих попрацювати з цінними паперами треба запам’ятати правило, ─ особисто прочитати цінний папір, зрозуміти як він працює, ─ як акція чи як облігація, ─ і не довіряти іншій випадковій інформації (рекламі, порадам знайомих і не знайомих, інформації інших усних і письмових джерел).

Незважаючи на різні економіко-правові форми облігаційних цінних паперів, в аспекті фінансових розрахунків достатньо пам’ятати, що облігаційний папір ─ це зобов’язання емітента щодо виплати фіксованих сум грошей (проценту) у фіксовані моменти часу у майбутньому.

Облігаційний процент повинен забезпечити зацікавленість інвесторів, в т.ч. банків, вкладати гроші в цінні папери, іншими словами ─ купувати цінні папери. Тому цей процент має бути вищим ніж процент по банківських депозитах, оскільки останні більш ліквідні, ніж цінні папери. Проте розмір облігаційного процента може істотно коливатися залежно від виду цінних паперів, рейтингу їх емітента, строку тощо.

У фінансовому світі облігаційний та депозитний проценти заслуговують на особливу увагу. Вони несуть інформацію про первинну ціну, яку мають гроші на початковому етапі надходження на грошовий ринок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процент, його суть та види	\|	Норма процента: визначення та типи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.