Номінальна облікова ставка у механізмі складного дисконтування процентів.

Складне облікове дисконтування, має вигляд:

, (4.5)

де n ─ кількість періодів дисконтування (нарахування) від дати закінчення операції (наприклад, від дати погашення векселя) до дати обліку ;

d ─ облікова ставка в кожному з періодів n нарахування (дисконтування) процентів.

Якщо зафіксувати у (4.5), що показник «d» записується у формулу тільки як показник річної ставки, тобто «d» завжди номінальна, (а вона, як правило, так і надається), а період нарахування процентів не річний, а інший (півріччя, квартал, будь-який інший), то, щоб записати в дужках формули (4.5) правильний чисельний показник облікової ставки, необхідно річну (номінальну) «d» перераховувати на відповідну (піврічну, квартальну, будь-яку іншу). З цією метою в фінансових розрахунках введено показник «m» ─ кількість періодів нарахування процентів у році. Тоді, при нарахуванні процентів «m» разів у році, формула (4.5) приймає такий вигляд:

(6.3)

де d– номінальна (річна) облікова ставка;

m ─ кількість періодів нарахування (дисконтування) процентів у році;

n – кількість періодів нарахування (дисконтування) процентів впродовж строку.

Досить часто строк надається в роках. Якщо строк фінансової операції (Т), наданий в роках (N), внести в формулу (6.3), то формулу (6.3) можна записати у такому варіанті:

(6.4)

де i– номінальна (річна) облікова;

m ─ кількість періодів дисконтування (нарахування) процентів у році;

N ─ кількість років впродовж строку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Номінальна процентна ставка у механізмі складного нарахування процентів.	\|	Номінальна процентна та облікова ставки у механізмі простого нарощення та дисконтування процентів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.