МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Додаткова1. Вільчинський О. Якщо хочеш стати журналістом. Путівник у майбутню професію для тих, хто хоче стати журналістом / О. Вільчинський, І. Бенцал. – Тернопіль : ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2006. – 14 с. 2. Михайлин І.Л. Журналістика як всесвіт : Вибрані медіа дослідження / І. Л. Михайлин. – Х. : Прапор, 2008. – С. 210–218. 3. Потятиник Б. Медіа : ключі до розуміння. Серія : Медіакритика / Б. Потятиник. – Львів : ПАІС, 2004. – 312 с.
Основні поняття :журналістика, соціальний інститут, медіа, система ЗМІ, масово-інформаційна діяльність, журналістикознавство, історія журналістики, теорія журналістики, творчі спілки, періодика. 1.Нормативний курс “Вступ до спеціальності” передбачено навчальним планом Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як базовий і пропедевтичний у контексті інших дисциплін журналістського профілю. Він ставить за мету ознайомити студентів зі своєю майбутньою професією, дати студентам первинні знання з теоретико-методологічних проблем журналістики як суспільного явища, передбачає розкриття й аналіз концептуальних засад функціонування сучасних ЗМІ в політичній, економічній і правовій системах. Завдання курсу – сприяти входженню студентів у журналістський фах, розумінню сучасної ситуації в журналістиці, засвоєнню значного масиву інформації, допомогти їм виробити теоретичні орієнтири, основи підходу до аналізу явищ мас медіа, сформулювати методологічні положення для вивчення журналістських дисциплін як засобів оволодіння професією в рамках вищого навчального закладу. Курс побудований у вигляді спіралі: від загального уявлення про журналістику як функціонуючу систему через закономірності, функції, принципи, ефективність до побудови системи ЗМІ в процесі їх функціонування і розвитку. Опановуючи курс, студенти повинні збагнути зміст поняття “журналістика” у широкому розумінні: з’ясувати особливості журналістики як предмету вивчення, масово-інформаційної діяльності й системи ЗМІ; розкрити загальні та спеціальні функції журналістики як соціального інституту, роль мас медіа в політичному житті країни; окреслити постать журналіста в контексті суб’єктів суспільного розвитку, складові його фахової майстерності; визначити природу літературної праці журналіста, специфіку журналістського твору; закласти підвалини практичних навиків у галузі журналістської діяльності. Особливе місце відводиться проблемам інформаційного забезпечення в демократичному суспільстві, функціонування ЗМІ в умовах політичного плюралізму, які розглядаються крізь призму національних інтересів України, утвердження її державності. У курсі наголошуються питання становлення вільної преси в Україні, формування національного інформаційного простору, законодавчого поля діяльності українських мас медіа. Відтак студенти повинні чітко усвідомити необхідність теоретичних і практичних знань для свого професійного становлення, мають засвоїти основні закони фаху: дотримання об’єктивності у висвітленні певної події подання різних точок зору на той чи інший факт оригінальну авторську інтерпретацію об’єкта дослідження тощо. Відповідно до вимог кредитно-модульної системи курс поділено на чотири змістові модулі (ЗМ): ЗМ I – “Журналістика як предмет вивчення”, ЗМ II – “Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності”, ЗМ III – “Журналістика як система засобів масової інформації”, ЗМ IV – “Журналістика як творчість”. Він вивчається у першому семестрі в обсязі 10 лекційних, 26 практичних годин. У зв’язку з процесами ECTS, які обумовили зміни у методиці вищої школи, структура курсу передбачає 12 годин для самостійної роботи і 11 годин для виконання індивідуальних завдань. Під час проведення практичних занять студенти закріплюють лекційні теми, засвоюють теоретичний матеріал та ознайомлюються з діяльністю державних та регіональних ЗМІ, визначають свої можливості опрацьовувати необхідну літературу і здібності для виконання творчих завдань. Останні реалізуються при виконанні індивідуально-дослідного завдання (ІНДЗ). Для самостійної роботи пропонуються окремі питання змістових модулів. Завершується курс іспитом. Джерела курсу. У старих навчальних планах підготовки журналістів, що діяли в Радянському Союзі, теоретичних дисциплін не існувало. Підготовка журналістів у партійно-радянській системі, де ЗМІ розглядалися як спосіб виховання мас у потрібному для компартії ідеологічному напрямку, була вкрай політизована. В основі радянської теоретичної концепції журналістики лежала ідея партійності, тобто думка про те, що не існує преси як такої, а є лише або соціалістична, або буржуазна преса. Усі теоретичні питання в цій концепції, навіть питання журналістської майстерності, зводилися передусім до засвідчення вірності партійним ідеалам і вірнопідданства партійному комітету, чиїм органом був ЗМІ. Відтак не бракувало підручників і навчальних посібників типу: Рубан В.А. Предмет, завдання і метод курсу “Теорія і практика партійно-радянської преси”. – К., 1966; Теория и практика советской периодической печати. – М., 1980 тощо. У меншій мірі позначилася партійність на працях, створених наприкінці 1980-х років, в епоху так зв. Перебудови, а саме: Прохоров Е.П. Введение в журналистику: Учебник (М., 1988) чи Теорія і практика раданської журналістики: Основи майстерності, проблеми жанрів (Львів, 1989). Найкращими джерелами курсу є книжки: · Підручники, навчальні посібники, створені в 1990-х роках · Сучасні теоретично-методологічні дослідження з проблем журналістики, як монографічного типу, так і статті в періодичних виданнях (“Збірник праць науково-дослідного центру періодики”, що його видає Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника; “Вісник Київського університету. Серія: Журналістика”, що видається Інститутом журналістики Київського національного університету ім Тараса Шевченка; “Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика” та ін.). · Класика журналістики – творчість П.Куліша, М.Костомарова, І.Франка, М.Драгоманова, С.Подолинського, С.Єфремова, О.Гончара, І.Дзюби, Є.Сверсюка та ін.
Читайте також:
|
||||||||
|