Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Додаткова

1. Вільчинський О. Якщо хочеш стати журналістом. Путівник у майбутню професію для тих, хто хоче стати журналістом / О. Вільчинський, І. Бенцал. – Тернопіль : ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2006. – 14 с.

2. Михайлин І.Л. Журналістика як всесвіт : Вибрані медіа дослідження / І. Л. Михайлин. – Х. : Прапор, 2008. – С. 210–218.

3. Потятиник Б. Медіа : ключі до розуміння. Серія : Медіакритика / Б. Потятиник. – Львів : ПАІС, 2004. – 312 с.

 

Основні поняття :журналістика, соціальний інститут, медіа, система ЗМІ, масово-інформаційна діяльність, журналістикознавство, історія журналістики, теорія журналістики, творчі спілки, періодика.

1.Нормативний курс “Вступ до спеціальності” передбачено навчальним планом Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як базовий і пропедевтичний у контексті інших дисциплін журналістського профілю. Він ставить за мету ознайомити студентів зі своєю майбутньою професією, дати студентам первинні знання з теоретико-методологічних проблем журналістики як суспільного явища, передбачає розкриття й аналіз концептуальних засад функціонування сучасних ЗМІ в політичній, економічній і правовій системах.

Завдання курсу – сприяти входженню студентів у журналістський фах, розумінню сучасної ситуації в журналістиці, засвоєнню значного масиву інформації, допомогти їм виробити теоретичні орієнтири, основи підходу до аналізу явищ мас медіа, сформулювати методологічні положення для вивчення журналістських дисциплін як засобів оволодіння професією в рамках вищого навчального закладу.

Курс побудований у вигляді спіралі: від загального уявлення про журналістику як функціонуючу систему через закономірності, функції, принципи, ефективність до побудови системи ЗМІ в процесі їх функціонування і розвитку.

Опановуючи курс, студенти повинні збагнути зміст поняття “журналістика” у широкому розумінні: з’ясувати особливості журналістики як предмету вивчення, масово-інформаційної діяльності й системи ЗМІ; розкрити загальні та спеціальні функції журналістики як соціального інституту, роль мас медіа в політичному житті країни; окреслити постать журналіста в контексті суб’єктів суспільного розвитку, складові його фахової майстерності; визначити природу літературної праці журналіста, специфіку журналістського твору; закласти підвалини практичних навиків у галузі журналістської діяльності.

Особливе місце відводиться проблемам інформаційного забезпечення в демократичному суспільстві, функціонування ЗМІ в умовах політичного плюралізму, які розглядаються крізь призму національних інтересів України, утвердження її державності. У курсі наголошуються питання становлення вільної преси в Україні, формування національного інформаційного простору, законодавчого поля діяльності українських мас медіа. Відтак студенти повинні чітко усвідомити необхідність теоретичних і практичних знань для свого професійного становлення, мають засвоїти основні закони фаху: дотримання об’єктивності у висвітленні певної події подання різних точок зору на той чи інший факт оригінальну авторську інтерпретацію об’єкта дослідження тощо.

Відповідно до вимог кредитно-модульної системи курс поділено на чотири змістові модулі (ЗМ): ЗМ I – “Журналістика як предмет вивчення”, ЗМ II – “Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності”, ЗМ III – “Журналістика як система засобів масової інформації”, ЗМ IV – “Журналістика як творчість”. Він вивчається у першому семестрі в обсязі 10 лекційних, 26 практичних годин. У зв’язку з процесами ECTS, які обумовили зміни у методиці вищої школи, структура курсу передбачає 12 годин для самостійної роботи і 11 годин для виконання індивідуальних завдань. Під час проведення практичних занять студенти закріплюють лекційні теми, засвоюють теоретичний матеріал та ознайомлюються з діяльністю державних та регіональних ЗМІ, визначають свої можливості опрацьовувати необхідну літературу і здібності для виконання творчих завдань. Останні реалізуються при виконанні індивідуально-дослідного завдання (ІНДЗ). Для самостійної роботи пропонуються окремі питання змістових модулів. Завершується курс іспитом.

Джерела курсу. У старих навчальних планах підготовки журналістів, що діяли в Радянському Союзі, теоретичних дисциплін не існувало. Підготовка журналістів у партійно-радянській системі, де ЗМІ розглядалися як спосіб виховання мас у потрібному для компартії ідеологічному напрямку, була вкрай політизована. В основі радянської теоретичної концепції журналістики лежала ідея партійності, тобто думка про те, що не існує преси як такої, а є лише або соціалістична, або буржуазна преса. Усі теоретичні питання в цій концепції, навіть питання журналістської майстерності, зводилися передусім до засвідчення вірності партійним ідеалам і вірнопідданства партійному комітету, чиїм органом був ЗМІ.

Відтак не бракувало підручників і навчальних посібників типу: Рубан В.А. Предмет, завдання і метод курсу “Теорія і практика партійно-радянської преси”. – К., 1966; Теория и практика советской периодической печати. – М., 1980 тощо.

У меншій мірі позначилася партійність на працях, створених наприкінці 1980-х років, в епоху так зв. Перебудови, а саме: Прохоров Е.П. Введение в журналистику: Учебник (М., 1988) чи Теорія і практика раданської журналістики: Основи майстерності, проблеми жанрів (Львів, 1989).

Найкращими джерелами курсу є книжки:

· Підручники, навчальні посібники, створені в 1990-х роках

· Сучасні теоретично-методологічні дослідження з проблем журналістики, як монографічного типу, так і статті в періодичних виданнях (“Збірник праць науково-дослідного центру періодики”, що його видає Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника; “Вісник Київського університету. Серія: Журналістика”, що видається Інститутом журналістики Київського національного університету ім Тараса Шевченка; “Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика” та ін.).

· Класика журналістики – творчість П.Куліша, М.Костомарова, І.Франка, М.Драгоманова, С.Подолинського, С.Єфремова, О.Гончара, І.Дзюби, Є.Сверсюка та ін.

 


Читайте також:

  1. Додаткова
  2. Додаткова
  3. Додаткова
  4. Додаткова
  5. Додаткова
  6. Додаткова
  7. ДОДАТКОВА
  8. Додаткова
  9. Додаткова
  10. Додаткова
  11. Додаткова




Переглядів: 761

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА. | Основна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.