Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Пренатальний період

Загрузка...

У внутрішньоутробному періоді зародок (ембріон) розвивається в тілі матері. Протягом перших 8 нед. ембріогенеза відбуваються основні процеси формування органів, частин тіла. Цей період одержав назву ембріонального, а організм майбутньої людини — ембріона (зародок). Починаючи з 9-й тижня розвитку, коли вже почали позначатися основні зовнішні людські риси, організм прийнято називати плодом, а період — плодовим.

Після запліднення, що відбувається звичайно в матковій трубі, що злилися полові клітини (яйцеклітина й сперматозоїд) утворять одноклітинний зародок — зиготу, що володіє спадкоємними ознаками обох полових клітин. Із цього моменту починається розвиток нового (дочірнього) організму (мал. 19).

Протягом першого тижня розвитку зародка зигота ділиться на дочірні клітини (стадія дроблення) і одночасно просувається по маткової трубі убік порожнини матки.

У результаті розподілу зиготи зобов'язується багатоклітинний пухирець (бластула) з порожниною усередині. Стінки цього пухирця утворені клітинами двох видів - великих і дрібних.

Дрібні клітини формують зовнішній шари стінок пухирця — трофобласт. Надалі клітини трофобласта утворять зовнішній шар оболонок зародка. Більші клітини (бластоміри) утворять скупчення — ембріобласт (зачаток зародка), що


розташовується зсередини від трофобласта. Із цього скупчення великих клітин -ембріобласту - розвивається зародок.

До кінця 1-й тижня розвитку (6— 7-й день вагітності) зародок впроваджується (імплантується) у слизову оболонку матки. При цьому поверхневі клітини зародка (трофобласт) виділяють фермент, що розпушує поверхневий шар слизової оболонки матки, що вже підготовлена до впровадження в неї зародка. До моменту овуляції (виділення яйцеклітини з яєчника) слизова оболонка матки стає товще (до 8 мм). У ній розростаються маткові залози й судини. Трофобласт утворить численні вирости — ворсинки, що збільшує його поверхню зіткнення із тканинами слизової оболонки матки. Трофобласт перетворюється в живильну оболонку зародка, що одержала назву ворсинчатої оболонки (хоріон). Спочатку хоріон має ворсинки з усіх боків пухирця, потім ці ворсинки зберігаються тільки на стороні, зверненої до стінки матки. У цьому місці з хоріона й прилежачої до нього слизової оболонки матки розвивається новий орган — плацента (дитяче місце). Плацента - це орган, що зв'язує материнський організм із зародком і забезпечує його харчування.



Интернет реклама УБС

Другий тиждень розвитку зародка — це стадія, коли клітини ембріобласту розділяються на два шари (пластинки), з яких утвориться два пухирці.

Із зовнішнього шару великих клітин, прилежачих до трофобластої, утвориться ектобластичний (амніотичний) пухирець, заповнений рідиною. Із внутрішнього шару клітин ембрфобласту формується ендобластичний (жовточний) пухирець. Закладка (тіло) зародка перебуває там, де аміфотичний пухирець стикається з жовточним пухирцем {мол. 20).

У цей період зародок являє собою двошарову пластинку (щиток), що складається із двох листків — зовнішнього запологового (ектодерму) і внутрішнього зародкового (ентодерму). Ектодерма звернена убік амніотичного пухирця, а ендерма прилежить до жовточного пухирця. На цій стадії можна розділить поверхні зародка. Дорсальна поверхня зародку прилежить до амніотичного пухирця, а вентральна — до жовточного.


Полость трофобласту навколо амніотичного й жовточного пузирків рихло заповнена клітинами внезародишеві мезенхіми.

До кінця 2-й тижня довжина зародка становить близько 1,5 мм. У цей період двошаровий зародковий щиток у своєї задній (каудальної) частини товщає. Тут надалі починають розвиватися осьові органи (хорда, нервова трубка).

Третій тиждень розвитку зародка є періодом утворення тришарового щитка (зародка). Клітини зовнішньої ектодермальної пластинки зародка зміщаються до заднього його кінця. Клітинний тяж, що утворився, одержав назву первинної смужки. У передній (головна) частини первинної смужки клітини ростуть і розмножуються швидше, у результаті чого утвориться невелике стовщення — первинний вузлик (вузлик Гензена). Первинна смужка визначає двосторонню симетрію тіла зародку. Місце первинного вузлика вказує на краніальний (головний) кінець тіла зародка.

Надалі клітини первинної смужки й первинного вузлика проростають між ектодермою і ентодермою. При цьому утвориться середній зародковий листок -мезодерма. Клітини мезодерми розташовані між листками зародкового щитка, називаються внутрізародковою мезодермою, а виселилися за його межі -внезародковою мезодермою.

Частина клітин мезодерми в межах первинного вузлика особливо активно росте вперед, утворюючи головний (хордальний) відросток. Цей відросток проникає між зовнішнім і внутрішнім листками від головного кінця зародка до хвостового й утворить клітинний тяж - спинну струну (хорда). Головна (краніальна) частина зародка росте швидше, ніж хвостова (каудальна). Наприкінці 3-й тижня розвитку спереду від первинного горбка в зовнішньому зародковому листку виділяється поздовжня смужка активно зростаючих клітин - нервова пластинка. Ця пластинка незабаром прогинається, формує поздовжню борозенку -нервову борозенку. У міру поглиблення борозенки її краї товщають, зближаються й зростаються один з одним, замикаючи нервову борозенку в нервову трубку. Ектодерма замикається над нервовою трубкою, що утворилася, і втрачає з нею зв'язок. Надалі з нервової трубки розвивається вся нервова система.


У цей же період із задньої частини внутрішньої (ентодермальна) пластинки зародкового щитка у внезародишеву мезенхіму (у так звану амніотичну ніжку) проникає пальцевидний виріст - аллантоїс, що у людини певних функцій не виконує. Поруч із аллантоїсом від зародка через амніотичну ніжку до ворсинок хоріона проростають кровоносні судини. До кінця 3-й тижня зародок людини має вигляд тришарової пластинки, або тришарового щитка. В області зовнішнього зародкового листка видна нервова трубка, а глибше - спинна струна. У такий спосіб з'являються осьові органи зародка людини.

Четвертий тиждень розвитку зародка характеризується тим, що тришаровий щиток згибається в поперечному й поздовжньому напрямках. Зародковий щиток стає опуклим, його краю від амніону глибокою борозною -тулубовою складкою. Тіло зародка із плоского щитка перетворюється в об'ємне, ектодерма покриває тіло зародка з усіх сторін.

Ентодерма, опинившись усередині тіла зародка людини, звертається в трубочку й утворить ембріональний зачаток майбутньої. Вузький отвір, що повідомляє ембріональну кишку з жовточним мішком, надалі перетворюється в пуп очне кільце. Із ентодерми формуються епітелій і залози шлунково-кишкового тракту й дихальні шляхи. З ектодерми обраховується нервова система, епідерміс шкіри і її похідні, епітеліальна вистилка ротової порожнини, анального відділу прямої кишки, піхви. Мезодерма дає початок внутрішнім органам (крім похідних ентодерми), серцево-судинній системі органам опорно-рухового апарата (кістки, суглоби, м'язи), властиво шкірі.

Ембріональна (первинна) кишка спочатку замкнута попереду й позаду. У передньому й задньому кінцях тіла зародка з'являються вп'ячування ектодерми -ротова порожнина й анальна (задньопрохідна) ямка. Між порожниною первинної кишки й ротовою ямкою є двошарова передня (ротоглоточна) пластинка (мембрана). Між кишкою й задньопрохідною ямкою є клоакальна (задньопрохідна) пластинка (мембрана). Передня (ротоглоточна мембрана проривається на 4-й тижню розвитку. На 3-м місяці проривається задня (задньопрохідна) мембрана.


У результаті згинання тіло зародка виявляється оточеним амніотичною рідиною, що виконує роль захисного середовища, що охороняє зародок від ушкоджень, у першу чергу механічних (струсу). Жовточний мішок відстає в росту й на 2-м місяці внутрішньоутробного розвитку має вигляд невеликого мішечка, а потім повністю редукується. Черевна стеблинка, що містить кровоносні судини, що з'єднують зародок із плацентою, надалі одержує назву пупочного канатика.

Почавшася в кінці 3-й тижня розвитку зародка дифференцийовка його мезодерми триває протягом 4-й тижня. Дорсальна частина-мезодерми, розташована з боків від хорди, утворить парні виступи — соміти. Соміти сегментуються, тобто діляться на попарно розташовані ділянки, тому дорсальну частину мезодерми називають сегментованної. Сегментація сомітів відбувається поступово в напрямку попереду назад. На 20-й день розвитку утвориться 3 пари сомітів, до 30-му дня їх уже 30, а на 35-й день — 43—44 пари. Вентральна частина мезодерми не сегментована. Вона утворить із кожної сторони від первинної кишки пластинки. Медіальна (вісцеральна) пластинка прилежить до ентодерми (первинна кишка) і називається спланхноплеврою. Латеральна (зовнішня) пластинка прилежить до стінки тіла зародка, до ектодерми, і одержала назву соматоплеври (мал. 21).

Зі спланхно- і соматоплеври розвиваються епітеліальний покрив серозних оболонок (мезотелій), а також власна пластинка серозних оболонок і підсерозна основа. З мезенхіми спланхноплеври утворяться всі шари травної трубки, крім епітелію, що формується з ентодерми. Ентодерма дає початок залозам стравоходу, шлунка, кишки, а також печінки з жовчевивідними шляхами, підшлунковій залозі, епітеліальному покриву органів подиху. Простір між пластинками несегментованної частини мезодерми перетворюється в порожнину тіла зародка.

Мезодерма на границі між сомітами й спланхноплеврою утворюють нефротоми, з яких розвиваються канальці первинної бруньки. З дорсальної частини мезодерми (соміти) утворяться кості й м'язи тіла зародка. Вентромедіальна ділянка сомітів (склеротом) дає початок костям і хрящам осьового кістяка - хребта. Латеральніше лежить міотом, з якого розвивається


скелетна мускулатура. В дорсолатеральній частині соміта образується з'єднувальнотканинна основа шкіри - дерма.

На 4-му тижні в головному відділі зародку з ектодерми формуються парні зачатки вуха (спочатку слухові ямки, потім слухові пузирки) і очі (майбутні кристалики). В цей час перетворюються вісцелярні відділи голови, групуються навколо ротової бухти в вигляді лобного і верхньочелюстного відростків. Каудальніше останніх видні контури нижньочелюстної і гіоідної (під'язична) вісцелярних дуг.

П'ятий - восьмий тиждень життя ембріону - це період раннього розвитку серця, легень, ускладнення будови кишечної трубки, формування вісцелярних і жаберних дуг, утворення капсул органів відчуттів. Нервова трубка розширюється в головному відділі (майбутній головний мозок). В віці 31-32 днів (5-ий тиждень, довжина ембріону біля 7,5 см) з'являються плавниковоподібні зачатки (нирки) рук. До 40-го дня утворюються зачатки ніг.

На 6-му тижні помітні закладки зовнішнього вуха, з кінця 6-7 неділі -пальців рук, а потім ніг. До кінця 7-ї неділі починають формуватися повіки. Завдяки цьому очі вимальовуються більш чітко. На 8-й тижню закінчується закладка органів зародка.

З дев'ятого тижня, тобто з початку 3-го місяці, ембріон приймає вид людини й називається плодом. Починаючи з 3-го місяці й протягом усього плодового періоду відбуваються ріст і подальший розвиток органів, що утворилися, і частин тіла. У цей же час починається дифференційовка зовнішніх полових органів. Заставляються нігті на пальцях.

З кінця 5-го місяцястають помітними брови й вії. На 7-м місяцівідкриваються віка. Із цього часу починає накопичуватися жир у підшкірній клітковині. На 10-му місяці плід народжується.

2. Ностнатальний період

Після народження дитина швидко росте, збільшуються його маса, довжина, площа поверхні тіла. Ріст людини триває протягом перших 20 років його життя. У


чоловіків збільшення довжини тіла закінчується, як правило, в 18-22 року, у жінок - в 18-20 років. Потім до 60-65 років довжина тіла майже на змінюється (табл. 1).

Однак у літньому й старечому віці (після 60-70 років) у зв'язку зі збільшенням вигинів хребта й зміною постави тіла, витонченням міжпозвоночних дисків, потовщенням зводів стопи довжина тіла щорічно зменшується на 1 - 1,5 мм.

Протягом першого року життя після народження ріст дитини збільшується на 21—25 див. На початку періоду другого дитинства (8— 12 років) швидкість росту становить 4,5—5,5 див у рік, а потім зростає. У підлітковому віці (12—16 років) річне збільшення довжини тіла в хлопчиків дорівнює в середньому 5,8 див, у дівчинок — близько 5,7 див. У дівчинок найбільш інтенсивний ріст спостерігається у віці від 10 до 13 років, а в хлопчиків - у підлітковому періоді (13-16 років). Потім ріст уповільнюється. Маса тіла людини до 5- 6-му місяців після народження подвоюється, до двох років збільшується приблизно в 4 рази. Максимальне річне збільшення маси тіла спостерігається в дівчинок на 13-м, а хлопчиків - на 15-м року життя. Маса тіла збільшується до 20-25 років, а потім стабілізується до 40-46 років. Уважається важливим і фізіологічно виправданим зберігати масу тіла в межах цифр 19- 20-літнього віку.

За останні 100— 150 років спостерігається прискорення морфофункцінального розвитку всього організму в дітей і підлітків (акселерація). Так, маса тіла в новонароджених дітей за сторіччя зросла в середньому на 100— 300 г, в однорічних дітей — на 1500 2000 р. Довжина тіла дітей у періоди другого дитинства й у підлітків збільшилася на 10—15 див, а в дорослих чоловіків — на 6—8 см.

Зменшився час, протягом якого зростає довжина тіла людини. Наприкінці XIX в. ріст тривав до 23-26 років. Наприкінці XX в. у чоловіків ріст тіла в довжину відзначався до 20-22 років, а в жінок - до 18-20 років. Прискорилося прорізування молочних і постійних зубів. Швидше йдуть психічний розвиток, полове дозрівання. Наприкінці XX в. у порівнянні з його початком середній вік


приходу менструацій у дівчинок знизився з 16,5 до 12- 13 років а час настання менопаузи зросло з 43-45 до 48-50 років.

У період триваючого росту людини після народження в кожного віку є свої морфофункціональні особливості.

У немовляти голова більша, округла, шия й груди короткі, живіт довгий, ноги короткі, руки довгі.

Мозковий відділ черепа щодо великої в порівнянні з лицьовим. Форма грудної клітини бочкообразна. Хребет позбавлений вигинів. Внутрішні органи відносно великі в порівнянні з дорослими. Так, наприклад, маса печінки в новонародженої дитини становить 1/20 маси тіла, у той час як у дорослої людини - 1/50- Довжина кишечника в 2 рази більше довжини тіла, у дорослої людини - в 4-4,5 рази. Маса мозку в немовляти становить 13-14 % маси тіла, а в дорослої людини лише близько 2 %. Більшими розмірами відрізняються надпочечники й тимус.

У грудному віці (10 днів1 рік)тіло дитини росте швидко.

З 6 мес починається прорізування молочних зубів.

За перший рік життя розміри рада органів і систем досягає розмірів, характерних для дорослого (око, внутрішнє вухо). На протязі перших років життя швидко ростуть і розвиваються органи опорно-рухового апарата, травної й дихальної системи.

В раннім дитинстві (1—3 роки)прорізуються всі молочні зуби Швидко прогресують психічний розвиток дитини, мова, пам'ять. Дитина починає орієнтуватися в просторі.

У першому дитинстві (4—7 років)триває ріст органів, полові розходження ще не виражені. Наприкінці цього періоду починається прорізування постійних зубів. У зв'язку зі швидким розвитком мозку, маса якого до кінця періоду досягає вже 1100- 1200 г, швидко розвиваються розумові здатності, довгостроково зберігаються здатність дізнавання, орієнтації в часі, у днях тижня.

У періоді другого дитинства (8—12 років)знову переважає ріст завширшки, підсилюється ріст тіла в довжину, темпи якого більше в дівчинок.


Прогресує психічний розвиток дітей. Розвивається орієнтація відносно місяців і календарних днів. Починається полове дозрівання, більше раннє в дівчинок, що пов'язане з посиленням секреції жіночих полових гормонів. У дівчинок в 8- 9 років починають розширюватися таз і стегна, збільшується секреція сальних залоз, відбувається оволосение лобка. У хлопчиків в 10- 11 років починається ріст гортані, яєчок і полового члена.

У підлітковому віці (12—16 років)швидко ростуть і розвиваються полові органи, підсилюються вторинні полові ознаки. У дівчинок збільшується кількість волосся на шкірі лобкової області, з'являються волосся в пахвових западинах. Збільшуються розміри полових органів, молочних залоз. Лужна реакція піхвового секрету стає кислої, з'являються менструації, збільшуються розміри таза. У хлопчиків швидко збільшуються яєчка й половою член. Спочатку оволосення лобка розвивається по жіночому типу, набухають грудні залози. До кінця підліткового періоду (15—16 років) починається ріст волосся на лиці, тілі, в пахвових западинах, на лобку — по чоловічому типі. Пігментується шкіра мошонки, виникають перші еякуляції (непроізвольне сім'явивергання). У підлітковому віці розвивається механічна й словесно-логічна пам'ять.

Юнацький вік (1621 рік)збігається з періодом стиглість. В цьому віці ріст і розвиток організму в основному за закінчуються, всі апарати і системи органів практично досягають морфофункціональної зрілості.

Будова тіла в дозрілих літах (22—60 років)змінюється мало.

В пристарілому віці (61-74 роки)і старечому (75—90 років)віці просілжуються характерні перебудови, які вивчає спеціальна наука - геронтологія. Тимчасові границі старіння варіюють у широких межах у різних індивідуумів. У старечому віці знижуються адаптивні можливості організму.


Читайте також:

  1. I період – адаптаційний.
  2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
  3. II. ПЕРІОД РОЗКВІТУ
  4. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  5. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  6. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  7. Автогенератори гармонічних коливань на аперіодичних
  8. Аналіз властивостей аперіодичного підсилювального
  9. Антропологічна періодизація первісної історії
  10. Ануїтети з виплатами в середині періодів
  11. Архаїчний і класичний періоди культури Давньої Греції
  12. Б) періодизація міжвоєнного державотворення та його аналіз

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пренатальний період | Тема: Будова й розвиток кісток. Скелет тулуба.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.