Ст.20 КПК Забезпечення права на захист.

Процитувати ст.20 КПК.
Згідно ч.2ст.63 Конституції Українипідозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Забезпечення цим суб’єктам права на захист є однією із основних засад кримінального судочинства (п.6 ч.3 ст.129 Конституції України)

Ст. 20 КПК України "Забезпечення права на захист" гарантує підозрюваному, обвинуваченому, виправданому і засудженому право на захист. Слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд зобов'язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому і підсудному його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Право підозрюваного, обвинуваченого на захист включає як право захищатися від підозри та обвинувачення, так і право захищати свої особисті і майнові інтереси. Кожен із них заінтересований у тому, щоб він не був: затриманий, заарештований, притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений якщо є невинуватим, або ж притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений за більш тяжке правопорушення, ніж те, що дійсно вчинив; без передбачених у КПК підстав притягнутий до участі у кримінальному провадженні як підозрюваний, обвинувачений, підданий заходам процесуального примусу; підданий несправедливому покаранню, тобто такому, яке призначено без врахування характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особистості винного і обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність; обмежений у правах, наданих йому законом, і в можливостях їх реалізувати. Він також заінтересований у тому, щоб були забезпечені його особисті і майнові права. Це - законні інтереси, на них поширюється право на захист і це право повинно бути забезпечено. На незаконні інтереси і незаконні засоби й способи захисту від підозри і обвинувачення, а також захисту особистих і майнових прав засада, закріплена у ст. 20 КПК, не поширюється.

Гарантування підозрюваному, обвинуваченому права на захист полягає в тому, що закон: а) наділяє його як учасника процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дозволяє йому особисто захищатися від підозри і обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, обстоювати свої законні інтереси (ст.42 КПК); б) надає йому право скористатися допомогою захисника (ст.45-51 КПК), а в окремих випадках визнає участь захисника в провадженні обов'язковою (ст.52 КПК); в) покладає на слідчі органи, прокурора і суд обов'язок роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його процесуальні права (ст.42КПК) , вручити пам’ятку про його процесуальні права (ч.8 ст.42КПК) та забезпечити можливість здійснення цих прав і захисту від підозри й обвинувачення, а також охорону його особистих і майнових прав.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ст.18 Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї.	\|	Ст.21 КПК Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.