МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 м, і Протокол до нього 1989 р.Вашингтонський договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р. (РСТ). Паризька конвенція по охороні промислової власності від 20 березня 1883 р. Дана конвенція є першою універсальною конвенцією в області охорони промислової власності. Вона переглядалася в Брюсселеві (1900 р.), Вашингтоні (1911 р.), Гаазі (1925 р.), Лондоні (1934 р.), Лісабоні {1958 р.), Стокгольмі (1967 р.). Діяла для СРСР із 1965 р. Учасники Конвенції заснували Міжнародний союз по охороні промислової власності, куди входять більш 100 держав. Офіційною заявою прем'єр-міністра України від 26 серпня 1992 р. була підтверджена участь України в даній Конвенції. До об'єктів промислової власності, що підпадає під регулювання Конвенції, відносяться: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і вказівки на походження або найменування місця походження. Об'єктом охорони названо також попередження недобросовісної конкуренції. Мета Паризької конвенції - створення більш пільгових умов для патентування винаходів, промислових зразків, реєстрації товарних знаків громадянами та організаціями одних держав в інших. Конвенція не передбачає створення міжнародного патенту чи міжнародної реєстрації товарних знаків. Установлює національний режим у відношенні охорони промислової власності іноземців, а також вводить правило про конвенційний пріоритет - особа, яка подало заявку на винахід в одній з держав, в інших державах-учасниках протягом року з дня подачі першої заявки користується пріоритетом для подачі заявки. Новизна буде визначатися всіма учасниками на день подачі першої заявки. Для промислових зразків і товарних знаків термін дії конвенційного пріоритету - 6 місяців. Закріплюється принцип незалежності патенту, можливість видачі примусової ліцензії чи анулювання патенту у випадку зловживань з боку його власника. Вашингтонський договір є наступним кроком по поглибленню кооперації держав в області охорони промислової власності. Його учасниками є більш 30 країн, що утворять Міжнародний союз патентної кооперації. Передбачає можливість складання і подачі міжнародної заявки, що полегшує, прискорює закордонне патентування і зменшує витрати на його проведення. Передбачає проведення міжнародного пошуку і попередньої міжнародної експертизи. СРСР ратифікував РСТ у 1977 р. (договір вступив у дію з 1978 р.). Заявою прем'єр-міністра України від 26.08.1992 р. була підтверджена участь України в договорі. СРСР брав участь у Мадридській угоді з 1976 року. Заявою прем'єр-міністра України підтверджена її участь. Конвенція передбачає охорону знаків у всіх країнах-учасниках без їхньої реєстрації в кожній з цих країн. У Міжнародне бюро в Женеві подається заявка на товарний знак, і потім цей знак одержує охорону у всіх країнах - учасницях конвенції. Крім Мадридської угоди в області охорони товарних знаків діють Віденський договір про реєстрацію товарних знаків 1973 р. і Женевський договір про закони по товарним знакам 1994 р. Товарний знак, що користується міжнародною охороною відзначається спеціальним символом - ®. Для реєстрації знаків використовується Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТП). У 1973 році було підписано Ницьку угоду про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. Міжнародна реєстрація діє протягом 20 років, але даний термін може продовжуватися. Міжнародна реєстрація вказівок місць походження товарів регулюється Лісабонською угодою про захист вказівок місць походження товарів і їхньої міжнародної реєстрації 1958 р. У рамках СНД у 1993 р. була укладена Угода про заходи для охорони промислової власності та створення Міждержавної Ради з питань охорони промислової власності. Учасниками даної Угоди є: Вірменія, Бєларусь. Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Узбекистан, Україна. 17 лютого 1994 р. у штаб-квартирі ВОІС у Женеві на засіданні Міждержавної ради була підписана Євразійська патентна конвенція, учасниками якої виступають 11 країн СНД. Конвенція передбачає створення Євразійського патентного відомства, у компетенцію якого входить розгляд заявок і видача євразійських патентів. Заявки можуть подаватися як через національні патентні відомства, так і безпосередньо в Євразійське патентне відомство. Євразійський патент має юридичну чинність на території всіх країн - учасниць Конвенції. Термін дії патенту - 20 років. ВИСНОВКИ З четвертого ПИТАННЯ.У світі існує велика кількість міжнародних договорів, які спрямовані на охорону прав інтелектуальної власності. висновки З ТЕМИ Одним з основних інститутів будь-якої правової системи є право власності, що представляє собою в загальному розумінні закріплення економічних відносин власності в нормах права. Наявність іноземного елемента в таких відносинах вводить їх в коло регулювання міжнародного приватного права. Відповідно до положень Закону України "Про власність" іноземні держави, їхні юридичні особи, міжнародні організації, а також іноземні громадяни та особи без громадянства можуть мати майно на праві власності на території України. Така норма містить у законодавстві багатьох держав. Стосовно об’єктів права власності іноземним суб’єктам надається національний режим, проте, при наявності низки виключень. Щодо права інтелектуальної власності, необхідно відзначити її особливість – воно на відміну від інших прав, носить строго територіальний характер. Для того, щоб право інтелектуальної власності, яке виникло за законом однієї держави, отримало дію і в іншій державі, необхідно укласти між цими державами угоди про взаємне визнання та охорони відповідних прав. Загалом, колізійні питання права власності – це вказівки на застосування іноземного права до власності, що перебуває поза юрисдикцією відповідної держави.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ: 1. Яке майно можуть мати у власності іноземці на території України? 2. Які існують колізійні прив’язки щодо права власності? 3. Види зовнішньоекономічної діяльності в Україні. 4. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні? 5. Чи всі зовнішньоекономічні договори реєструє держава? 6. Що слід розуміти під правом інтелектуальної власності? 7. Які існують міжнародні договори у сфері інтелектуальної власності? Читайте також:
|
||||||||
|