Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Тема: Системне програмне забезпечення. Файлова система.

Лекція - №3 (Заняття №3)

План:

1. Поняття про операційні системи.

2. Імена файлів та їх розширення. Шаблони імен файлів.

3. Каталоги та підкаталоги файлів (папки).

4. Атрибути файлів та папок.

5. Шлях до файлу.

6. Класифікація програмного забезпечення ПК.

 

1. Поняття про операційні ситеми

Операційна системає комплексом системних і службових програмних засобів, призначення якого – організувати взаємодію користувача з комп'ютером, управління ресурсами комп'ютера і виконання всіх інших програм.

З одного боку, вона спирається на базове програмне забезпечення комп'ютера, що входить в його систему BIOS (базова система введення-виведення);з іншого боку, вона сама є опорою для програмного забезпечення більш високих рівнів – прикладних і більшості службових додатків. Додатками операційної системи прийнято називати програми, призначені для роботи під управлінням даної системи.

Основна функція всіх операційних систем – посередницька. Вона полягає в забезпеченні декількох видів інтерфейсу:

• інтерфейсу між користувачем і програмно-апаратними засобами комп'ютера (інтерфейс користувача);

• інтерфейсу між програмним і апаратним забезпеченням (апаратно-програмний інтерфейс);

• інтерфейсу між різними видами програмного забезпечення (програмний інтерфейс).

Навіть для однієї апаратної платформи, наприклад такої, як IBM PC, існує декілька операційних систем. Відмінності між ними розглядають в двох категоріях: внутрішні і зовнішні. Внутрішні відмінності характеризуються методами реалізації основних функцій. Зовнішні відмінності визначаються наявністю і доступністю додатків даної системи, необхідних для задоволення технічних вимог, що пред'являються до конкретного робочого місця.

Всі операційні системи забезпечують свій автоматичний запуск. Для дискових операційних систем в спеціальній (системній)області диска створюється запис програмного коду. Звернення до цього коду виконують програми, що знаходяться в базовій системі введення-виведення (BIOS).Завершуючи свою роботу, вони дають команду на завантаження і виконання вмісту системної області диска.



Интернет реклама УБС

 

2. Імена файлів та їх розширення. Шаблони імен файлів

Файл – це іменована ділянка пам'яті на машинних носіях довільної довжини. Оскільки з цього визначення витікає, що файл може мати нульову довжину, то фактично створення файлу полягає в присвоєнні йому імені і реєстрації його у файловій системі – це одна з функцій операційної системи. Навіть коли ми створюємо файл, працюючи в якійсь прикладній програмі, в загальному випадку для цієї операції використовуються засоби операційної системи.

За способами іменування файлів розрізняють "коротке" і "довге" ім'я. До появи операційної системи Windows 95 загальноприйнятим способом іменування файлів на комп'ютерах IBM PC була угода 8.3. Згідно з цією угодою, прийнятою в MS-DOS, ім'я файлу складається з двох частин: власне імені та розширення імені. На ім'я файлу відводиться 8 символів, а на його розширення - 3 символи. Ім'я від розширення відділяється крапкою. Як ім'я, так і розширення можуть включати тільки алфавітно-цифрові символи латинського алфавіту.

Основним недоліком "коротких" імен є їх низька змістовність.

Введення довгих імен потребувало внесення змін в організацію файлових систем на основі FAT. З'явився термін VFAT, що позначає файлову систему на основі FAT з підтримкою довгих імен. Файлова система NTFS підтримує довгі імена із самого початку.

Використовування "довгих" імен файлів в операційних системах сімейства Windows має ряд особливостей:

1. У кореневій папці диска (на верхньому рівні ієрархічної файлової структури) небажано зберігати файли з довгими іменами. Чим довші імена, тим менше файлів можна розмістити в кореневій папці.

2. Окрім обмеження на довжину імені файлу (256 символів) існує більш жорстке обмеження на довжину повного імені файлу (в нього входить шлях доступу до файлу, починаючи від вершини ієрархічної структури). Повне ім'я не може бути довше 260 символів.

3. У "довгих" іменах файлів дозволяється використовувати символи будь-яких алфавітів, у тому числі і російського, але якщо документ готується для передачі, із замовником (споживачем документа) необхідно погоджувати можливість відтворення файлів з такими іменами на його устаткуванні.

4. Прописні і рядкові букви в іменах не розрізняються операційною системою. Проте відображаються символи різних регістрів операційною системою коректно.

Крім імені, файли мають ще й розширення (записуються через крапку). Розширення імені файлу, показує, до якої категорії належить файл. Наприклад, файл dyna.еxe: dyna – ім’я файлу, а ехе – розширення імені файлу.

Розширення найчастіше складається з трьох символів. Існують стандартні розширення, за якими можна визначити, що містить файл – готову до запуску програму, текст, малюнок і т.д. Прикладами стандартних розширень є:

exe, com програма на машинній мові, готова до виконання
txt, doc файли, що містять текстову інформацію
bmp, pcx, gif файли малюнків
rar, zip архіви, що містять файли спеціальним способом зменшені в обсязі
drv, sys службові програми комп'ютера
bas, pas файли програм написані на Бейсіку і Паскалі
mp3, wav звукові файли
mpeg4, avi файли відео

Шаблони імен файлів

Зауважимо, що більшість команд операційної системи вимагають вказівки назв файлів: “переписати файл”, “стерти файл“, “перейменувати файл“ тощо. Але часто буває зручно вказувати не окремі назви файлів, а загальну назву відразу для групи файлів. Наприклад: скопіювати всі текстові файли, видалити всі файли з іменем GAME. Як це зробити?

Операційна система може допомогти у цьому. Справа в тому, щo імена файлів не можуть містити символи *i ?. Вони мають інше призначення. Ці символи називаються “замінювачі” і використовуються по-іншому. А саме, в імені або розширенні ці символи можуть заміняти собою:

* — будь-яке число символів;

? — тільки один символ (або відсутність символа).

Назва, яка містить символи * або (і) ?, називаєтьсямаскою групи файлів.

Приклади звертання до групи файлів за допомогою шаблонів:

*.* - всі файли без винятку;

*.- всі файли з іменем і без розширення;

???.*- всі файли, довжина імені яких - не більше 3 символів, а розширення будь-яке;

ABC??.D*- файли з іменем, яке починається з АВС і складається з 3-5 символів, і з розширенням, яке починається з D.

 

3. Каталоги та підкаталоги файлів (папки)

Було б дуже незручно, якщо б імена всіх файлів на диску зберігалися в одному місці. У випадку необхідності знайти яке-небудь ім’я довелося б переглядати довгий список імен всіх записаних на диск файлів.

Тому для зручності всі імена файлів записуються в каталоги. Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, а також допоміжні відомості про кожний файл: дата і час останнього поновлення файла; атрибут файла, який вказує його тип; розмір файла в байтах, посилання на область диска, де записаний сам файл.

Якщо ім’я якого-небудь файла записано в каталозі, то говорять, що цей файл знаходиться в даному каталозі.

На диску може бути довільна кількість каталогів. Звичайно файли записуються в каталоги за змістом. Наприклад, всі текстові файли — у каталозі TEXT, a вci програми — в каталозі PROGRAMЅ тощо.

Імена каталогів складаються за такими ж правилами, що й імена файлів. Але, як правило, розширення імені для каталогів не використовується. При виведенні на екран операційна система для наочності записує імена каталогів великими літерами, а імена файлів - малими.

На диску може не бути іменованих каталогів. У цьому випадку всі імена файлів записані на диску в одному місці, яке називається кореневий каталог. Таким чином, кореневий каталог присутній на будь-якому диску, він “невидимий” в тому розумінні, що не має ніякого імені. Кореневий каталог створюється на диску. Всі файли та інші каталоги знаходяться ніби “всередині” кореневого каталогу і створюються при необхідності під час роботи.

Каталоги можуть бути вкладеними, тобто один каталог може містити інший. Рівень вкладення необмежений.

Каталог, з яким у даний момент працює користувач, називається поточним (робочим, активним). Система каталогів на диску утворює складну структуру, яка називається деревовидною або деревом каталогів. (мал.1).

 

4. Атрибути файлів та папок

Кожен файл або папка може мати власний набір атрибутів, що вказують на деякий з можливих методів використання даного файлового об'єкту. У файловій системі FAT/NTFS розрізняють три основні атрибути файлів і папок:

Тільки читання – режим захисту від випадкових змін, редагування чи знищення інформації, яка у файлі зберігається. Якщо для файла чи папки увімкнено режим „Тільки читання”, то запис до нього буде унеможливлено.

 

Рис. 2. Вікно властивостей файлу (контекстне меню ►пункт Властивості)

Архівний – атрибут файлу чи папки, який означає, що даний файловий об’єкт підлягає компресії та його зміст може бути стиснутий за допомогою спеціальних програм. Треба прийняти до уваги, що у випадку зміни даного параметра для групи об’єктів атрибут може бути поза доступом у випадку, коли деяка частина файлів з відокремленого масиву має бути заархівована, а лишок - ні.

Прихований – параметр, що вказує на те, що даний файловий об’єкт є прихованим та за звичайних умов в операційній системі Windows XP відображатися не буде. Приховані файли та папки неможливо використовувати, змінювати чи відкривати, якщо їх ім’я невідоме.

Атрибути, що призначені для кожного з файлових об’єктів, позначаються у Windows XP за допомогою спеціальних символів: R – Тільки читання, H - Прихований, A - Архівний.

Змінити атрибути файла чи папки можна наступним чином: клацніть по значку файлового об’єкта правою клавішею миші та у контекстному меню, що з’явилося, оберіть пункт Властивості. У нижній частині вікна властивостей файла чи папки ви побачите перелік призначених для даного файлового об’єкта атрибутів. Призначення чи зняття атрибутів файлів чи папок здійснюється методом встановлення чи скидання відповідних позначок.

 

5. Шлях до файлу

Той факт, що файли можуть бути розташовані у різних папках, дозволяє нам створити декілька файлів з однаковими назвами, але у різних папках. Для того, щоб однозначно визначити конкретний файл, потрібно задати його назву та місце розташування, тобто назву диска та вкладених папок, у котрих цей файл міститься. Така структура визначення положення файлу має назву повне ім’я файлу чи шлях до файлу.

Якщо ми вказуємо шлях до файлу, то імена папок відокремлюються одне від одного та від імені диска за допомогою символу оберненої нахиленої риски “\”, наприклад, С:\Мої документы\Мої рисунки\Осінь.bmp.Такий запис означає, що файл з ім’ям Осінь.bmpрозташовано у папці Мої рисунки. Ця папка міститься у папці Мої документи,що розташована на диску С:

Диски мають позначення А: і В: - дисководи для дискет, С: (D:, Е:...) - логічні диски вінчестера, F: (G:, Н:...) - дисковод для компакт-дисків (CD-ROM). Будь-який жорсткий диск, компакт-диск, цифровий відеодиск чи мережевий диск частіш за все називають саме диском, бо принципи збереження файлів на них ідентичні. Кожному диску ставиться у відповідність одна з літер латиниці від A до Z, але існують деякі стандарти позначення. Наприклад, літерами А та B позначаються гнучкі диски (у теперішній час ці типи носіїв майже не використовуються, але за традицією перші дві літери латиниці резервуються саме під ці носії), літерою С позначається головний диск вашого комп’ютера, що міститиме систему Windows. Літера D та наступні використовуються для логічних дисків та інших. Після літери, що позначає диск, ставлять символ „:”, щоб показати, що ця літера позначає саме диск (наприклад, С: чи К:). Окрім літери, кожен диск має власне автентичне ім’я, яке теж називають міткою.

 


Читайте також:

  1. II.1 Програмне забезпечення
  2. Агроценоз як система.
  3. Арбитражное процессуальное право: предмет, метод, система.
  4. Банківська система.
  5. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  8. БАНКОВСКАЯ СИСТЕМА. ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
  9. Бюджет і бюджетна система.
  10. Бюджет і бюджетна система.
  11. Бюджетний устрій та бюджетна система.
  12. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основные информационные источники. Технология поиска информации средствами Интернета | Уніфікація як спеціальний метод стандартизації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.