• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Мережне програмне забезпечення

Концентратори, комутатори та маршрутизатори.

Концентратор (повторювач) – пристрій, за допомогою якого здійснюється фізичне з’єднання різних відрізків кабеля в єдину мережу. В англомовній літературі для концентратора прийнято найменування “хаб”. Концентратор має декілька портів для під’єднання кабелів ліній зв’зку. При цьому, якщо сигнал прийшов з лінії на один з портів, то він повторюється на всіх портах інших ліній. В мережній технології Ethernet за допомогою концентраторів можлива побудова мереж з топологією “зірка” та “дерево”.

Оскільки концентратор повторює отримані сигнали на всіх своїх портах, то це може перевантажувати мережу при великій кількості підключених комп’ютерів (кожний комп’ютер повинен аналізувати всі пакети мережі). Запобігти перевантаженню можна шляхом поділу мережі на окремі сегменти, що з’єднують між собою за допомогою пристроїв, які називаються комутаторами (свичами – Swich). Роль комутатора полягає в тому, що він, на відміну від звичайного концентратора, повторює отриманий сигнал тільки на тому порті, який відповідає адресі пакету. Для цього він містить таблицю відповідності адрес пакетів та своїх портів. І тільки тоді, коли адреса комутатору невідома, то пакет повторюється на всіх портах.

Пристрої, які називаються маршрутизаторами, як і концентратори, також можуть скорочувати обсяг обміну пакетами. Крім того, вони можуть об’єднувати в спільну мережу ті окремі мережі, які працюють за різними мережними технологіями, а також обирати найкоротший маршрут даних.

На кожному комп’ютері, підключеному до мережі, має бути встановлена операційна система, яка здатна підтримувати роботу апаратних засобів у складі локальної комп’ютерної мережі. Фактично всі сучасні операційні системи (зокрема Windows) здатні забезпечити таку роботу. Крім того, при роботі в мережі типу клієнт-сервер потрібні спеціальні програмні модулі, а саме: для серверів – модулі, які обслуговують доступ клієнтів до своїх ресурсів, для клієнтів – модулі, які формують запити на доступ до ресурсів серверів.

Для того, щоб забезпечити обмін даними, робота мережних програмних модулів має здійснюватись у відповідності з певним протоколом. Тут протоколом називається сукупність стандартів, які визначають схеми передачі даних та порядок взаємодії комп’ютерів.

Функціональні можливості мережі визначаються по­слугами, які вона надає користувачеві. Для реалізації кож­ної з них та доступу користувача до цих послуг розробля­ється програмне забезпечення. Воно призначене для робо­ти в мережі, а тому має бути орієнтованим на одночасне використання багатьма користувачами. Найпоширеніши­ми є дві основні концепції побудови такого програмного забезпечення.

У першій концепції мережне програмне забезпечен­ня орієнтовано на надання багатьом користувачам ре­сурсів загальнодоступного головного комп'ютера мере­жі — файлового сервера, або файл-сервера. Цю назву він дістав тому, що основним ресурсом головного комп'ю­тера є файли, що містять програмні модулі або дані. Він є найзагальнішим типом сервера. Ємність його дисків та ОЗП, швидкодія процесора мають бути більшими, ніж на звичайному комп'ютері, оскільки він використову­ється багатьма комп'ютерами. Мережа може мати кіль­ка файлових серверів. Серед інших ресурсів файлового сервера, що надаються в спільне використання користувачам мережі, — принтер, модем, пристрій для факси­мільного зв'язку.

Мережна ОС — мережне програмне забезпечення, що керує ре­сурсами файлового сервера і надає до них доступ багатьом корис­тувачам мережі.

ЇЇ основна частина розміщується на файловому серве­рі; на робочих станціях установлюють тільки невелику оболонку, яка відіграє роль інтерфейсу між програмами, що звертаються за ресурсом, і файловим сервером.

Програмні системи, орієнтовані на роботу в рамках ці­єї концепції, дають змогу використовувати ресурси фай­лового сервера. Ці програмні системи також можуть збе­рігатися на файловому сервері й використовуватися всіма користувачами одночасно. Модулі цих програм при по­требі переносять на комп'ютер користувача — робочу стан­цію, де вони виконують необхідну роботу. При цьому об­роблення даних, навіть якщо вони є спільним ресурсом і зберігаються на файловому сервері, здійснюється на ком­п'ютері користувача. Для цього файли, в яких дані збері­гаються, можна перемістити на комп'ютер користувача.

У другій концепції, яка називається архітектурою «клі­єнт—сервер», програмне забезпечення орієнтовано не тіль­ки на колективне використання ресурсів, а й на їх оброб­лення в місці розміщення ресурсу за запитами користува­чів. Програмні системи архітектури «клієнт—сервер» складаються з програмного забезпечення сервера і про­грамного забезпечення користувача — клієнта. Працю­ють ці системи так: програми-клієнти виконуються на ком­п'ютері користувача і посилають запити до програми-сервера, яка працює на комп'ютері спільного доступу. Основне оброблення даних здійснюється потужним серве­ром, а на комп'ютер користувача посилаються тільки результати виконання запиту. Так, сервер баз даних вико­ристовується в потужних СУБД, таких, як Microsoft SQL Server, Oracle та інших, що працюють з розподіленими ба­зами даних.

Сервери баз даних, розраховані на роботу з великими обсягами даних (десятки гігабайтів і більше) та велику кількість користувачів, забезпечують високу продуктив­ність, надійність і захищеність. У глобальних комп'ютер­них мережах архітектура «клієнт—сервер» (у певному ро­зумінні) є основною. Широко відомими є Web-сервери, що дають змогу зберігати та обробляти гіпертекстові сторін­ки; FTP-сервери; сервери електронної пошти і безліч інших. Клієнтські програми названих служб надають мож­ливість сформулювати запит на одержання послуги з бо­ку цих серверів і прийняти від них відповідь.

Будь-який комп'ютер мережі, який має ресурс, що роз­діляється, може бути названий сервером. Так, комп'ютер із модемом, який розділяється і до якого мають доступ користувачі інших комп'ютерів, — це модемний, або кому­нікаційний сервер.

У мережах з централізованим управлінням (виділеним сервером) ме­режна ОС є головною (або єдиною) системою, що управляє ресурсами сервера. Такі системи зазвичай мають високу продуктивність та функціо­нальні можливості, використовують власні дискові та файлові системи, що оптимізовані для роботи в мережі (Novell NetWare, Windows NT Server).

Однорангові мережі дають змогу кожному вузлу мережі одночасно виступати в ролі сервера та клієнта (Personal NetWare, Windows 98'ХР). Клієнтська частина реалізується у вигляді оболонки, що обслуговує ме­режні запити та працює під управлінням вихідної ОС вузла (DOS, Unix, OS/2), або є органічною частиною ОС (Windows). Звичайно, клієнт може мати одночасний доступ до ресурсів різних мереж, що використовують спільне середовище передавання.

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

Академія пожежної безпекиім.Героїв Чорнобиля

Факультет пожежно-профілактичної діяльності

Кафедра вищої математики та інформаційних технологій

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

ВМ та ІТ

к.ф-м.н., доц.,

полковник с.ц.з.

_______ І.П. Частоколенко

“___”______2011р.

Навчальна дисципліна:Інформатика та комп’ютерна техніка

1-й курс (стаціонар, курсанти).

ЛЕКЦІЯ

Тема№ 5. Сучасні комп’ютерні технології обробки даних.

Час: 46, з них 8 годин лекцій, 16 годин практичних занять, 22 години самостійної роботи

Тема лекції:№ 5.4 Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет.

Навчальна мета: Розглянути теоретичний матеріал у відповідності з темою лекції.

Виховна мета:Переконання в необхідності вивчення матеріалу лекції для майбутньої професійної діяльності, формування матеріалістичного світогляду, виховання культури та дисципліни мислення.

Матеріально-методичне забезпечення: Дошка, крейда.

Розробив:

старший викладач

кафедри ВМ та ІТ О.М. Слободянюк

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол №____від “__”_____________2011р.

Лекція 5.4. Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет

1. Поняття та загальна схема побудови мережі Інтернет

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, до складу якої входять національні регіональні та локальні мережі в масштабах всієї земної кулі. Комп’ютери, які постійно підключені до мережі Інтернет і знаходяться у постійно ввімкненому стані, називаються хостами чи вузлами. Сучасний Інтернет нараховує понад 2 млн. вузлових комп’ютерів, які обслуговують десятки мільйонів користувачів.

Складові мережі Інтернет перекривають одна одну, тому будь-яка пара його вузлів з’єднана між собою багатьма каналами зв’язку. Завдяки цьому Інтернет забезпечує стійкий зв’язок навіть при руйнуванні частини мережі.

В переважній більшості комп’ютери вузлів та хостів належать деяким організаціям, які забезпечують доступ до Інтернет окремим користувачам. Такі організації називаються провайдерами (постачальниками) послуг Інтернет. Таким чином, користувач, підключившись до комп’ютера провайдера, може отримувати інформацію з інших комп’ютерів, які є серверами мережі.

Для обміну даними комп’ютери мережі Інтернет використовують протокол, який називається протоколом TCP/IP. Цей протокол складається з двох частин:

· TCP – протокол управління обміном даними,

· IP – протокол визначення маршруту передачі даних.

Способи підключення до Інтернет:

2. Система адрес у мережі Інтернет

1, с. 629-631

Кожний комп’ютер в мережі Інтернет має адресу у вигляді 4-байтового числа, яка називається IP-адресою. Зазвичай IP-адреса записується у вигляді десяткового числа, яке розділене крапками на чотири частини, наприклад, 207.46.130.151. Початкова частина числа – це номер ділянки мережі, кінцева частина числа – номер конкретного комп’ютера на цій ділянці.

Така адресація є не дуже зручною, тому спеціально для користувачів розроблено іншу систему адресації, яка називається доменною. При цьому всю мережу Інтернет розбито на окремі частини (домени) за географічною чи організаційною ознакою.

Імена доменів деяких країн:

· de – Німеччина,

· ru – Росія,

· ua – Україна,

· us – США.

Імена доменів деяких організацій:

· com – комерційні організації,

· edu – освітні організації,

· gov – урядові організації.

Домени можуть мати підпорядковані домени, ті, в свою чергу, ще дрібніші підпорядковані домени і т.д. На найнижчому рівні знаходиться ім’я комп’ютера, яке є унікальним в межах свого домена. Повне доменне ім’я записується послідовно за рівнями підпорядкування справа наліво через крапку. Наприклад, сервер Верховної Ради України має повну доменну адресу rada.kiev.ua.

Зазначимо, що IP-адреса та доменна адреса – різні форми запису одного й того ж імені комп’ютера в мережі. В Інтернеті існують спеціальні DNS-сервери, за допомогою яких доменні адреси перетворюють в IP-адреси.

3. Основні сервіси Інтернет

Основні послуги Інтернет:

1). Служба WWW (World Wide Web – Всесвітнє павутиння) – система взаємозв’язаних електронних документів, які зберігаються на Web-серверах. Окремі документи складаються з Web-сторінок, які можуть містити взаємні гіперпосилання і можуть знаходитись на різних Web-серверах. Таким чином, один документ може бути розкиданий по всьому світу, утворюючи павутиння сторінок. Web-сторінки, об’єднані спільною темою, називаються Web-сайтом.

2). Електронна пошта (E-mail) – послуга, яка надає можливість обмінюватись повідомленнями між різними комп’ютерами. Ці повідомлення зберігаються на спеціальних поштових серверах і доступні для перегляду адресатом.

3). Телеконференції або служба новин (UseNet) – послуга, яка надає можливість учасникам телеконференції розміщувати свої повідомлення чи статті з певної наперед визначеної теми на спільних електронних дошках оголошень NNTP-серверів новин. Там їх можуть прочитати інші учасники конференції і висловити з приводу них свої думки.

4). Протокол передачі файлів (FTP – File Transfer Protocol) – послуга, за допомогою якої можна отримувати копії файлів потрібних документів та програм, які розміщені в архівах на спеціальних FTP-серверах.

5). Інтерактивне спілкування (IRC – Internet Relay Chat) – послуга, яка забезпечує груповий обмін текстовими повідомленнями у реальному часі, тобто без затримки часу між повідомленням та отриманням відповіді на нього.

6). Сервіс ICQ призначений для пошуку мережної ІР-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Інтернет. Назва служби є акронімом виразу «І seek уоu» — «я тебе шукаю». Необхідність подібної послуги по­в'язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної ІР-адреси. Вони отримують динамічну ІР-адресу, що діє тіль­ки протягом цього сеансу. При кожному приєднанні до мережі Інтернет програ­ма ІСQ, встановлена на комп'ютері користувача, визначає по­точну ІР-адресу і повідомляє її центральній службі, яка, у свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встано­вити з користувачем прямий зв'язок. Далі зв'язок здійсню­ється в режимі, аналогічному сервісу IRC.

7. Поява технології ІР-телефонії дозволяє об'єднати телефонні мережі загального користування з можливостями мережі Інтернет з передачі да­них за допомогою шлюзу (gateway). Шлюз є пристроєм, в який з одного боку включаються телефонні лінії, а з іншого боку - мережа Інтернет.

Телефонний зв'язок через мережу Інтернет з використанням ІР-теле­фонії може здійснюватися наступними способами (рис. 1):

o комп' ютер-комп' ютер;

o телефон-телефон;

o комп'ютер-телефон;

o Web-телефон.

Рис. 1. Підключення пристроїв до Інтернет для ІР-телефонії

4. Робота в мережі Інтернет

Браузер Microsoft Internet Explorer 1, с. 631-634.

За час існування Інтернету розроблено багато програм-броузерів, за допомогою яких користувач може отримувати доступ до найрізноманітнішої інформації, розташованої на численних Web-сторінках. Вони різняться своїми мож­ливостями і постійно вдосконалюються. До цього часу переважна більшість клієнтів Інтернету використовує або програму Microsoft Internet Ехplоrer, або програму Netscape Communicator. Обидві програми мають приблиз­но однакові можливості.

Програма Microsoft Internet Ехplоrer 5.0 (5.5) вхо­дить до складу ОС Windows 98, МЕ, NT 2000 і дає змогу не тільки проглядати Web-сторінки, а й працювати з іншими сервісами Інтернету (електронною поштою, БТР, мережними новинами та ін.).

Основна панель інструментів Internet Ехplоrer 5.0 має такі кнопки:

«Назад» — для переходу до попередньої завантаже­ної користувачем сторінки;

«Вперед»— для переходу до наступної сторінки (кноп­ка доступна після одного або кількох клацань мишею на кнопці «Назад»);

«Остановить»— для переривання зв'язку з поточним вузлом і зупинки передавання даних;

«Обновить»— дає змогу відновити інформацію у по­точному вікні, знову завантаживши сторінку з сервера (за­стосовується тоді, коли щось на екрані має небажаний ви­гляд, або якщо інформація на вузлі відновлюється дуже часто і необхідно переглянути найсвіжішу сторінку);

«Домой»— для переходу до «домашньої» сторінки, з якої завжди починається навігація в Інтернеті;

«Поиск»— для пошуку ресурсів Інтернету за введе­ними словами за допомогою пошукового сервера Internet Ехplоrer;

«Избранное»— для накопичення найцікавіших сто­рінок Інтернету та доступу до них;

«Журнал»— для пошуку і вибору сторінок Інтернету, до яких зверталися під час попередніх сеансів роботи з програмою Internet Ехplоrer;

«Почта»— завантаження програми OutlookExplorerдля роботи з електронною поштою та групами новин;

«Печать»— для друкування вмісту поточного вікна Internet Ехplоrer;

«Правка»— виклик текстового редактора Блокнот, Word або програми FrontPageдля редагування поточної сторінки;

«Messenger» — виклик програми MSN Messenger Service,наприклад для проведення відеоконференцій.

Пошук даних у мережі Інтернет: пошукові сервери (системи і каталоги)

1, с. 638-641.

Нині в мережі Інтернет за різними оцінками розміще­но 200—250 млн. документів (Web-сторінок). Щоб полег­шити пошук необхідних даних, створюються спеціальні пошукові сервери, які збирають і зберігають характеристи­ки документів у своїх базах даних. При зверненні до по­шукового сервера на його ім'я у вікні відкривається сто­рінка, що містить каталоги з різних тем (наука, спорт, по­года, новини і т. ін.) й елементи для контекстного пошуку. Завдяки каталогам можна вести спрямований пошук не­обхідних даних, переглядаючи їх уміст.

Крім цього, пошукові сервери виконують контекст­ний пошук, тобто пошук за вмістом документів, викорис­товуючи власні бази даних. На сторінці є спеціальне поле, в якому задається запит: ключові слова для пошуку або їх комбінація з використанням логічних операторів «І» (« + »), «АБО» («,»), «НІ» («-») та ін. У відповідь на запит пропонується список документів із посиланнями на від­повідну адресу з поясненням і/або короткою анотацією документа.

Якість пошуку і кількість знайдених документів бага­то в чому залежать від коректності запиту і обсягу бази даних сервера, наприклад, вони відрізнятимуться для за­питів «МЕНЕДЖМЕНТ» і «МЕНЕДЖМЕНТ + ПІДПРИ­ЄМСТВО». На сторінці зазвичай є довідка зі складання запиту, з якою доцільно познайомитися перед пошуком.

З метою проведення первинного пошуку на конкретну тему доцільно використати пошукові каталоги. Для фахівців, добре знайомих із ресурсами мережі Інтернет у своїй галузі, кориснішим є пошук за ключовими словами.
Найпопулярнішими є такі пошукові сервери:

www.altavista.com

www.yahoo.com

www.rambler.ru

Пошукові сервери пов'язані між собою. Спеціальні програми-спайдери (павуки) постійно переглядають вузли, корегуючи власні бази даних. Оперативність їх роботи за­безпечується за рахунок швидкодіючої апаратури. Так, по­шуковий сервер аііауізіа.сіідіїаі.сот сканує до 6 млн. сторінок за добу.

Для багатьох користувачів пошукові сервери є від­правною точкою для роботи в мережі. Це спричинило появу порталів — універсальних мережних ресурсів, що мають набір сервісів і полегшують навігацію по мережі за своїми межами. Вони містять пошукову машину, каталог ресур­сів, поштову систему, доріжки новин тощо (ту.уаЬоо.сот, \у\у\у.а1іаУІзіа.сот та ін.).

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
5. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
6. Аналіз програмного забезпечення з управління проектами.
7. Апаратне забезпечення USB
8. Апаратне забезпечення мереж
9. Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
10. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення
11. Будинків іспоруді забезпечення нормальних умов їх будівництва й експлуатації
12. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.

Переглядів: 2025