Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Серед юридичних засобів захисту прав людини чільне місце належить адвокатурі. Свідченням цього є те, що, як зазначалося, на VIII Конгресі ООН щодо запобігання злочинам 1 серпня 1990 р. було прийнято спеціальний документ — "Основні положення про роль адвокатів".

Забезпеченню належного рівня захисту покликані сприяти приписи "Основних положень", які стосуються загальних обов'язків адвокатів. У них, зокрема, зазначено, що обов'язками адвокатів є: консультування клієнта про його права й обов'язки; надання допомоги клієнту законним способом і здійснення певних дій для захисту його інтересів; надання клієнту допомоги в судах, трибуналах, адміністративних органах.

Важливі приписи вміщено в "Основних положеннях" щодо забезпечення доступності юридичної допомоги, яку повинні надавати адвокати, а саме: обов'язок державних органів гарантувати реальний і рівний доступ до адвокатури для всіх осіб, які проживають на її території, зокрема забезпечити фінансування юридичної допомоги незаможним людям.

Особлива увага приділяється проблемам забезпечення адвокатської допомоги у кримінальному провадженні. Зазначається, що держава зобов'язана гарантувати кожній людині право на адвокатську допомогу в разі її арешту, затримання або обвинувачення у кримінальному злочині, зокрема: забезпечити доступ до адвоката не пізніше 48 годин з моменту арешту або затримання; фінансувати послуги адвоката, якщо людина не має необхідних засобів для її оплати; створити умови для зустрічей адвоката з особою, яка затримана, заарештована або перебуває в тюрмі, без перешкод і цензури.

Цілу низку документів, які стосуються ролі адвокатури, прийнято в Європі. Відповідно до цих документів національне законодавство забезпечує належні умови для здійснення адвокатами своїх професійних обов'язків.

Як уже зазначалося, головна соціальна місія, фундаментальне призначення адвокатури — це захист прав людини. Така теза має бути основоположною у вирішенні проблеми досконалого функціонування цього надзвичайно важливого правозабезпечувального інституту.

Реальна здійсненність і надійна захищеність прав людини — найвищий критерій гуманістичності, прогресивності, "якісності" адвокатури (а отже, і соціальної ефективності інших юридичних інститутів, що входять до складу певної національної системи державних правоохорони та правозахисту). Будь-які системи організації та діяльності адвокатури, що існують нині в різних країнах, будь-які пропозиції щодо їх поліпшення, удосконалення мають оцінюватись саме під кутом зору їх здатності забезпечити права людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Юридичний механізм забезпечення прав людини.	\|	Процеси управління і розробки управлінських рішень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.