Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Процедури загартовування

Хар-ка форм грош розрах, що застос БУ

Кошторис БУ

Визначення та класиф витрат БУ

План рах БУ

Поняття та класиф БУ

2. Бюдж облік: предмет, метод, ф-ції, значення та завдання

3. Форма БО та облік реєстри БУ

5. Облік політика БУ

6.Визначення та класиф доходів і фін-ння БУ

7.Бюдж фін-ння, осн принципи та методи здійснення

8.Види та класиф позабюдж фін-ння

11.Синтет та анал облік доходів заг фонду БУ

12.Синт та анал облік доходів спец фонду БУ

13.Синт та анал облік факт видатків БУ

15.Завдання обліку фін-розрах операцій

16.Ситет та аналіт облік готівкових коштів

17.Рах БУ та їх класифікація

18.Порядок відкриття та обслуговування реєстрац рах

19.Синтет та аналіт облік коштів на реєстрац рах в органах ДК

20.Порядок відкриття та обслуговування спец рах

21.Синтет та аналіт облік коштів на спец рах в органах ДК

22. Операції БУ

23.Облік ін. коштів

24.Суть розрах та причини їх виникнення

25.Завдання з обліку розрах

26.Облік розрах з дебіторами БУ

27.Облік розрах з підзвітними особами

28.Облік розрах з відшкодуванням завданих збитків

29.Облік розрах порядку планових платежів

30.Облік розрах з ін. дебіторами

31.Облік розрах з покупцями та замовниками

32.Облік розрах з кредиторами БУ

33.Облік операцій з централізовано постачань

34. ЗП БУ і орг.-цій. Особливості її нарах-ня у різних галузях бюдж сфери

35. Облік розрах за ЗП

36.Облік розрах за ЄСВ

37. Облік розрах за стипендіями

38.Визначення та обґрунтування оцінки запасів

39.Док-не офор-ня з руху запасів

40.Синтет облік запасів

41.Аналіт облік запасів

42.Визначення. групування та оцінка необ активів БУ

43.Док-не офор-ння руху необ активів БУ

44.Синтет та аналіт облік наявності та руху необ активів БУ

45.Порядок нарах-ня та відображення в обліку зносу необ активів БУ

Процедури загартовування є включенням людини в цілющі впливи Природи. Для загартовування використовують повітря, сонце, воду. Основні процедури: повітряні і сонячні ванни, обтирання, обливання, душ, купання.

При проведенні холодової загартовуючої процедури подразнюються тсрморсцептори шкіри, від яких нервовими волокнами миттєво посилаються сигнали в центральну нервову систему. Виникають відповідні команди, спрямовані на теплопродукцію і тепловіддачу. Теплопродукція виникає в результаті відтоку крові до внутрішніх органів і викликає почуття ознобу. Одночасно відбувається активізація обмінних процесів і продукованість тепла в організмі , що призводить до розширення судин і покрасніння шкіри. В результаті багатократного повторення процедури підвищується стійкість організму до впливу низьких температур, відбувається тренування захисних реакцій організму.

Позитивний результат загартовування можливий при дотриманні таких умов:

1. Регулярність загартовування протягом року з урахуванням клімату і погоди.

2. Застосування декількох індивідуально підібраних процедур.

3. Тривалість процедур і сила їх впливу варіюються в залежності від стану здоров'я і індивідуальних особливостей.

4. За наявності ознак захворювання загартовування слід відкласти до повного одужання.

Загартовування має тисячолітню історію. Ще в папірусах Древнього Єгипту були вказівки про те, що можна оздоровлюватися повітряними чи водними процедурами. У Спарті юнаки більшу частину року ходили босі, без головних уборів, що формувало витривалість, стійкість до випробувань. У Древній Греції загартовування набуло поширення у зв'язку з закликами Гіппократа до оздоровлення.

4. Форми і види оздоровчої роботи засобами фізичної культури

Основною організаційною формою фізичного виховання є урок, який має науково обґрунтовану структуру і проводиться фахівцями фізичного виховання відповідно до навчальних програм, забезпечує дітям і молоді базовий обсяг фізкультурних знань, умінь і навичок. Крім уроків, широко використовуються позаурочні форми: заняття у фізкультурних гуртках і секціях, у групах загальної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури тощо.

Важливими формами фізичного виховання дітей і молоді є заняття в спортивних школах, клубах за інтересами, а також самостійні заняття фізичними вправами. У житті кожної людини завжди можна знайти місце для фізичних вправ.

Ходьба - - найдоступніший вид фізичних вправ. Фізичне навантаження при ходьбі дозу< Іься швидкістю руху і пройденим шляхом. Починати ходьбу можна з 1 - 2 км і, додаючи в день по 250 - 500 м, довести її до 10 км і більше. Під час довготривалої ходьби закріплюються навички правильної осанки, дихання повинно бути вільним і ритмічним.

Біг проводять у кінці заняття, починаючи з 2 хв. При систематичному тренуванні тривалість бігу збільшується на 1 -- 2 хв. За тиждень поступово його можна довести до 10 хв. Краще збільшувати час бігу, ніж швидкість.

Купання й плавання належать до найкорисніших закалюючих процедур. Механічне подразнення нервових закінчень шкіри і м'язів, яке відбувається при плаванні, є своєрідним масажем. Плавання активізує обмін речовин, розвиває мускулатуру і серцево-судинну систему. Тривалість купання в перші дні - - 2-5 хв., поступово час перебування у воді збільшується до 20-30 хв. Плавання слід починати з дистанції 10-50 м, поступово збільшуючи до 100-500 м і більше. Слід уникати переохолодження організму і втоми.

Ходьба на лижах - найпопулярніша форма зимового відпочинку, пов'язана із шачними енергозатратами організму. Швидкість руху - - 4-Ю км/год., темп - - від 60 до 115 кроків за хвилину. Тривалість перших прогулянок -- не більше 1-2 год. з поступовим збільшенням її до 3-4 год.

Спортивні й рухові ігри. Гра в бадмінтон, "м'яч у колі", "гольф" та інші дають фізичне навантаження, позитивні емоції, що підвищує життєвий тонус, працездатність, переключає увагу. При виконанні різноманітних фізичних вправ працюють м'язи, покращується обмін речовин, що створює сприятливі умови для діяльності мозку. За відсутності руху гальмується кровообіг, викид продуктів життєдіяльності з мозку, пригнічується обмін речовин у легенях, що знижує опір щодо бактерій і мікроорганізмів. Тому користь навіть 10-хвилинних фізкультурних пауз, різних видів рухових вправ повертають людину до нормального стану.

Заняття фізкультурними вправами необхідні людині в різні періоди життя. В дитячому і підлітковому віці, коли ще тільки відбудовується нервово-м'язові координації, фізкультура необхідна для гармонійного розвитку особистості. У людини, організм якої вже сформувався, повільно відбуваються процеси окостеніння і склероз суглобів. Виникає необхідність у своєрідних фізичних вправах з урахуванням вікових особливостей. Для людей похилого віку фізкультура стає засобом боротьби із змінами, що несе з собою старість. Тому фізична культура повинна бути масовою у боротьбі за здоров'я людини, її творчу активність і довголіття.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст понять "фізична культура", "загартовування", "фізичне виховання ".

2. У чому полягає суть національного виховання фізичної і психофізичної культури?

3. Поясніть зміст вислову "У здоровому тілі— здоровий дух".

4. Як здійснюється оздоровча робота засобами фізичної культури?

5. Чому важливо регулювати фізичне навантаження?

Література

1. Основи національного виховання: Концептуальне положення. / За ред. В.Г.Кузя — К., 1993 - 4.1.— 152с.

2. Концепція фізичного виховання в системі освіти України. // Фізичне виховання в школі. - 1998. — №2.-С. 2-8.

3. Сборник советов по физической культуре й спорту /Сост. А.Колодньш. — М., 1971. -- 183 с.

4. Слово о молодежи: Кн. для чтения й размьішления /Под ред. В.А.Печенева. — М., 1990. — 315 с.

5. Погорелов Г.І. Виховна ефективність занять фізичною культурою. // Радянська школа. -- 1985.

-№9. — С.17 —20.

6. Цибізов Г.Г. Гриньова М.В. Розвиток гнучкості - - докірна необхіднісь. // Рідна школа. - 1995. — №8. — С.48-49.

7. Елесейнин А.Г. Спорт. Характер. Честь. — М., 1994 - 143с.

8. Литвинов Е.Н. Как стать сильньїм й вьшосливьім. — М., 1984. — 63с.

9. Лоу Б. Красота спорта: Междисциплинарньїе иследования. — М., 1984. - 256с.

Додаток 15

1. Конституція України (1986 р.) про охорону здоров'я громадян

Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Раді України 28 червня 1996 року.

(Витяг)

Розділ 1. Загальні засади

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Розділ 2. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державах і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

2. Сприяння здоровому способу життя населення в Основах законодавства України про охорону здоров'я (1992 р.)

ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я

Закон України від 19 листопада 1992р. зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 3 лютого 1993р., Декретом Кабінету Міністрів України № 23-92 від 31 грудня 1992 р. Стаття 6. Право на охорону здоров'я

Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:

1) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, необхідний для підтримання здоров'я людини;

2) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

3) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;

4) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;

5) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони здоров'я;

6) участь в управлінні проектів здоров'я та проведення громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

7) можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;

8) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;

9) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;

10) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;

11) можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина.

Законодавством України може бути визначено й інші права громадян у галузі охорони здоров'я. Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Стаття 28. Створення сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту та відпочинку.

З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель, споживчих товарів та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством.

Держава забезпечує нагляд і контроль за створенням сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту і відпочинку, сприяє громадському контролю з цих питань.

Стаття 31. Обов'язкові медичні огляди

З метою охорони здоров'я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих...

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хар-ка форм грош розрах, що застос БУ	\|	Стаття 43. Згода на медичне втручання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.