• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Показники загального обсягу продажу споживчих товарів в Україні за 2000 рік

Система показників у роздрібній торгівлі

Основним показником, який характеризує діяльність роздрібної торгівлі, є роздрібний товарооборот. Цей показник відбиває одночасно вартість реалізованої товарної маси, грошовий виторг продавців та витрати покупців на придбання товарів. Загальний обсяг роздрібного товарообороту складається із обсягів товарообороту за різними каналами реалізації, основними з яких є підприємства роздрібної мережі та ресторанного господарства (державні та недержавні) і ринки (продовольчі, речові та змішані).

Великі та середні торговельні підприємства щомісячно надають за формою №1-торг «Звіт про товарооборот», а для малих підприємств використовуються вибіркові обстеження з подальшим дорахунком їх обсягів. Обсяг реалізації сільськогосподарських продуктів та інших споживчих товарів на ринках визначається на підставі їх вибіркового спостереження. Характеристику системи показників загального обсягу продажу споживчих товарів за даними Держкомстату України наведено в табл. 9.5.

Таблиця 9.5

Роздрібний товарооборот визначається як обсяг продажу товарів населенню роздрібною торговою мережею, мережею ресторанного господарства, а також промисловими, транспортними та іншими підприємствами, незалежно від форм власності, безпосередньо населенню через касу підприємства, що відображається у формі статистичної звітності №11-торг «Звіт про оборот каси».

Крім того, у роздрібний товарооборот включається безготівковий продаж продовольчих товарів торговою мережею організаціям, закладам і підприємствам для харчування обслуговуваних ними контингентів (у санаторіях, дитячих закладах, лікарнях та ін.).

На підставі даних статистичного звіту №11-торг розраховується такий аналітичний показник, як коефіцієнт торговельного виторгу, який здано до банків:

Значення цього коефіцієнта коливається від 50 до 60 % роздрібного товарообороту (різниця зумовлена виплатою заробітної плати працівникам торгівлі, оплатою закупівель товарів у фізичних осіб та інших витрат, які здійснені за готівку).

Згідно з директивами Європейського союзу за міжнародними стандартами обліку та аудиту існує поняття чистого товарообороту.

До чистого товарообороту включаються суми від продажу товарів та надання послуг у межах виконання підприємством звичайної економічної діяльності після відрахування знижок з продажу, податку на додану вартість та інших податків, безпосередньо пов’язаних із товарооборотом.

Роздрібний товарооборот поділяється на товарооборот роздрібної торгівлі і товарооборот ресторанного господарства.

Загальний обсяг товарообороту підприємств ресторанного господарства (їдалень, кафе, кафетеріїв, ресторанів, барів тощо) складається:

· з обороту з реалізації власного виготовлення підприємствами ресторанного господарства;

· обороту з роздрібного продажу купованих товарів.

Реалізація продукції власного виготовлення поділяється за своїм призначенням на дві групи:

· роздрібний продаж безпосередньо населенню;

· оптовий продаж іншим підприємствам ресторанного господарства і роздрібної торгівлі.

До продукції власного виготовлення належать готові вироби і напівфабрикати, що виготовлені на кухні або в підсобних цехах даного підприємства, шляхом теплової або холодної обробки сировини і продуктів, незалежно від того, як реалізується ця продукція — на даному підприємстві безпосередньо населенню, іншим підприємствам ресторанного господарства або роздрібним торговим підприємствам для подальшого продажу населенню.

До купованих товарів відносяться товари, що придбані підприємствами ресторанного господарства на стороні і подаються населенню без усякої обробки.

Розмір націнки для обідньої продукції в підприємствах ресторанного господарства диференціюється за категорією підприємств: люкс, вища, перша, друга, третя категорії. Остання, найнижча, встановлюється для підприємств, які обслуговують контингенти за місцем роботи та навчання.

Аналітичним показником є частка націнки d_н в товарообороті, яка визначається за формулою:

де Σpq — роздрібний товарооборот; Σnpq — сума націнки, яка показується в бухгалтерському і статистичному обліку окремо.

Суму торговельних націнок та їх частку можна визначити за видами економічної діяльності за даними таблиці «Витрати –– Випуск» в основних цінах (так звана матриця націнок).

Крім кількісної характеристики товарообороту статистика дає якісну оцінку у вигляді структури товарообороту. Структура товарообороту — це обсяг чи частка окремих товарних груп у загальному обсязі товарообороту. Обсяг продажу окремих товарних груп визначається статистикою балансовим методом за формою статистичної звітності №3-торг «Звіт про продаж та запаси товарів у торговельній мережі і мережі ресторанного господарства»:

Запаси на початок періоду + Надходження = = Продаж + Запаси на кінець періоду.

Звідси: Продаж = Надходження ± Δ запасів.

Якщо знак «+» Δ запасів, то відбулося збільшення товарних запасів і, як наслідок, зменшення обороту товарів, що є негативним явищем.

Якщо знак «–» Δ запасів, то відбулося зменшення товарних запасів і, як наслідок, збільшення обороту товарів, що є позитивним явищем.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються:

· у роздрібній мережі, на складах, сховищах;

· у мережі ресторанного господарства.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У державну статистичну звітність про товарні запаси в роздрібній торгівлі не включаються: товари в дорозі; готова продукція в підсобних виробничих підприємствах торговельних організацій; товари постачальника, які прийняті даною торговельною організацією на відповідальне зберігання; товари, які прийнято від населення і кооперативів на комісію; вільна тара всіх видів — м’яка, тверда, скляна; сировина і допоміжні матеріали, одержані для промислової переробки.

Про значущість торговельного підприємства на внутрішньому ринку можна судити за розміром грошового виторгу за продані товари.

За класифікацією ООН роздрібний товарооборот належить до показників, які характеризують рівень життя населення. До аналітичних показників належать середньодушовий товарооборот, співвідношення продовольчих і непродовольчих товарів.

У цілому система первинних і похідних показників товарообороту включає в себе:

· обсяг товарообороту у вартісному виразі в поточних або базисних цінах (відповідно Σq₁p₁ або Σq₀p₀);

· обсяг товарообороту у вартісному виразі в порівнянних цінах (Σq₁p₀);

· асортиментну структуру товарообороту за окремими групами товарів, грн, %;

· одноденний обсяг товарообороту, грн;

· обсяг товарообороту в розрахунку на одного працівника, у тому числі працівника торговельної групи;

· обсяг товарообороту на 1 м² загальної площі, у тому числі на 1 м² торговельної площі;

· час обороту товарів (Ч) у днях обороту:

(днів),

де –– середні запаси; –– одноденний товарооборот; Д — кількість календарних днів у періоді; Р — роздрібний товарооборот;

· швидкість (Ш) обороту товарів:

Час обороту товарів характеризує кількість днів, на які вистачить товарного запасу. Швидкість обороту товарів характеризує, скільки разів за аналізований період поповнювався товарний запас. Ці два показника перебувають у стійкому зворотному взаємозв’язку: чим менша швидкість, тим більший час обороту товарів і навпаки. Час обороту товарів розраховується за окремими товарними групами і в цілому. Наприклад, за квартал (90 днів) для консервів всяких час обороту становить 80 днів, для молока і молочних продуктів — 3 дні. Таким чином, час обороту товарів залежить, в основному від терміну зберігання товарів.

Аналізуючи динаміку товарообороту в роздрібній торгівлі, використовують систему взаємозалежних індексів:

· індекс товарообороту у фактично діючих (поточних) цінах:

де Σq₁p₁ — товарооборот у поточному періоді (q — кількість продажу; p — ціна), Σq₀p₀ — товарооборот у базисному періоді;

· індекс фізичного обсягу товарообороту або товарообороту в порівнянних цінах:

де Σq₁p₀ — товарооборот поточного періоду в порівнянних цінах;

· індекс цін:

Між цими індексами існує такий мультиплікативний взаємозв’язок:

За різницею між чисельником і знаменником кожного із індексів можна побудувати адитивну модель товарообороту і оцінити вплив кожного з факторів (кількості і ціни) на зміну обсягу товарообороту:

тобто

За аналогічною методикою можна аналізувати зміну обсягу товарообороту за рахунок чисельності населення (кількісної ознаки) і середньодушового товарообороту (якісної ознаки), а також зміну обсягу товарообороту за рахунок товарних запасів (кількісної ознаки) і швидкості обороту товарів (якісної ознаки) і т. д.

Приклад. За наведеними далі даними підприємств роздрібної торгівлі розрахувати: 1) швидкість обороту товарів у базисному і поточному періодах; 2) індекс швидкості обороту товарів; 3) показати мультиплікативний взаємозв’язок між індексами швидкості обороту товарів, запасів і роздрібного товарообороту; 4) показати адитивний взаємозв’язок зміни роздрібного товарообороту за рахунок швидкості обороту товарів і запасів; 5) зробити висновки щодо структури приросту (зменшення) товарообороту.

За умовою є такі дані підприємств:

· роздрібний товарооборот, тис. грн: I квартал — 600; II квартал — 800;

· товарні запаси, тис. грн: на 01.01 — 20; на 01.02 —30; на 01.03 — 40; на 01.04 — 80; на 01.05 — 31; на 01.06 — 15; на 01.07 — 50.

Розв’язання:

1. Середня швидкість обороту товарів

у базисному періоді:	у поточному періоді:
(разів)	(раза)
(тис. грн).

2. Індекс середньої швидкості обороту товарів = , або 314,0%, тобто швидкість зросла більш ніж у три рази, що привело до зменшення часу обороту товарів, оскільки зв’язок між цими двома показниками обернений:

(днів), (днів),

а індекс середнього часу обороту товарів = або 31,6%.

1. Мультиплікативний взаємозв’язок агрегатних індексів такий:

або

тоді: ; ; ;

2. Адитивний взаємозв’язок приросту товарообороту за рахунок швидкості обороту товарів і зміни запасів такий:

тобто приріст товарообороту відбувся повністю за рахунок підвищення середньої швидкості обороту товарів.

Зведений індекс роздрібних цін розраховується на підставі структури роздрібного товарообороту та індивідуальних індексів цін за товарними групами за формулою індексу цін Ласпейреса:

Приклад. Розрахувати зведений індекс роздрібних цін торгівлі регіону за даними, наведеними в табл. 9.6.

Таблиця 9.6

Використовуючи ланцюгові індекси цін, розрахуємо зведений індекс цін за січень (щодо грудня попереднього року):

Визначимо:

1) базисний зведений індекс роздрібних цін за I квартал:

тобто, ціни за І квартал зросли щодо грудня поперднього року на 21,1 %;

2) середній темп зростання цін за I квартал за фомулою середньої геометричної:

або 106,7 %, тобто в середньому за місяць I кварталу ціни зросли на 6,7 %.

Зауважимо, що структура роздрібного товарообороту береться на базі попереднього року і

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. VII. За видами товарів і послуг
5. Абсолютні показники фінансової стійкості
6. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автомати для продажу гарячих напоїв
9. Автомати для продажу гарячих страв
10. Автомати для продажу штучних товарів
11. Автоматизація банківської діяльності в Україні
12. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.

Переглядів: 1126