Вплив християнства на культуру Київської Русі.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам’яток літератури.

Під його впливом розвивалися живопис, кам’яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв’язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи.

Разом з християнством на східно-слов’янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ «чудотворних» ікон, культ святих.

Християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі.

З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов’янська, створена приблизно за 100 років до цього боргарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм.

З нею поширювалась і освіта, і культова література.

Першим відомим письменником з місцевого населення був у Київській Русі митрополит Ілларіон.

Він творив у ХІ ст. за часів княжіння Ярослава Мудрого.

Ілларіон є автором визначної пам’ятки вітчизняної писемності – церковно-богословського твору «Слово про Закон і Благодать», написаного між 1037 і 1050 рр., в якому відзначив велич руського народу, руської землі, руської церкви.

У Київській Русі досить швидко виник свій жанр літератури – літописання (як жанр, а не як історичні записи), який у такому вигляді не був відомий ні у Візантії, ні в Болгарії.

Літописи – це не лише історичні, але й видатні літературні твори, сказання, билини, народні перекази, легенди.

Найвидатнішим вітчизняним літописом серед збережених часом є «Повість минулих літ», написана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором у 1113 р.

Цінною пам’яткою давньоруської писемності є «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», написана на початку ХІІ ст.

Справжнім шедевром, своєрідною перлиною древньоруської літератури є «Слово о полку Ігоревім», створене невідомим автором близько 1187 р.

За своїм художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературі.

Важливим джерелом для цього літературного шедевру стала усна народна творчість.

Після запровадження християнства на Русі створюється певна система освіти, відкриваються школи, книгосховища.

Християнство справило великий вплив на розвиток мистецтва – архітектури, живопису, мозаїки, ювелірного мистецтва, художньої мініатюри, пісенного та музичного мистецтва.

Монгольська навала ХІІІ ст. зруйнувала древньоруські міста і села, пам’ятки архітектурної майстерності – палаци, монастирі, а також твори живопису і літератури.

Однак татаро-монгольське нашестя не змогло знищити всіх надбань духовної та матеріальної культури Київської Русі. Народ зберіг і відроджував кращі традиції культури минулого.

Тема 5. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА XIV-XVIII ст.

1. Усна народна творчість. Звичаї та обряди українського народу.

2. Розвиток освіти і наукових знань у XV-XVI ст.

3. Культура козацької держави (1648-1781 рр.).

4. Освіта і наука в XVII-XVIII ст.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Культура дохристиянської Русі.	\|	Усна народна творчість. Звичаї та обряди українського народу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.