• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Ефективність системи менеджменту – це показник, який характеризується співвідношенням витрат на здійснення управлінських функцій і результатів діяльності організації.

З даного визначення випливає, що основними складовими ефективності управління є витрати на управління і результати діяльності, які в більшості випадків мають вартісний вираз і можуть бути чітко зафіксовані, що полегшує оцінку ефективності.

До витрат, які несуть керівники в процесі управлінської діяльності належать:

1. Витрати на оплату праці:

· заробітна плата керівників та спеціалістів;

· заробітна плата технічного і обслуговуючого персоналу;

· премії і доплати управлінцям;

2. Витрати на техніку управління:

· носії інформації та предмети управлінської праці;

· засоби обробки інформації та оснащення процесів управління;

· знання, умови праці тощо;

3. Витрати на організацію і забезпечення управління:

· науково-дослідні роботи і наукова організація управлінської праці;

· підготовка і підвищення кваліфікації менеджерів;

· заходи щодо вдосконалення управління;

4. Накладні витрати:

· службові відрядження і пересування;

· комунікаційні і канцелярські витрати;

· інші витрати (на проведення ділових зустрічей тощо).

Що ж стосовно результату діяльності організації, то тут можуть бути використані такі показники: обсяг реалізованої продукції, обсяг виробленої продукції, сума прибутку, рівень рентабельності і т.д.

4. Показники ефективності управління

Найбільш поширеним показником ефективності управління є відношення загального або кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління:

, (17.2)

де – ефективність управління; – кінцевий результат отриманий підприємством; – витрати на управління.

Цей показник може набувати різного змісту, залежно від того, яка величина виступає у якості загального результату діяльності підприємства.

Ще одним показником, який демонструє економічну ефективність є продуктивність праці. З цієї позиції в управлінні виділяють відношення загального результату виробництва до кількості працівників апарату управління:

, (17.3)

де – кількість управлінського персоналу.

Крім названих показників ефективності системи менеджменту, які відображають загальну ефективність всієї організації, існують показники, які покликані відображати ефективність структурних підрозділів чи окремої функції, яка реалізовується в межах підприємства.

З огляду на це в процесі визначення ефективності системи менеджменту використовують якісні показники:

1. Рівень керованості:

, (17.4)

де – норма керованості, – фактична кількість підлеглих у керівника;

2. Коефіцієнт раціональності структури:

, (17.5)

де , – кількість підрозділів в апараті управління фактично і відповідно до нормативів;

3. Ступінь централізації управлінських функцій:

, (17.6)

де – кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на вищих рівнях управління, – загальна кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на всіх рівнях управління;

4. Співвідношення кількості лінійного та функціонального персоналу:

, (17.7)

де – кількість лінійних керівників, – кількість працівників функціональних служб;

5. Ступінь формалізації праці менеджерів:

, (17.8)

де – кількість працівників, праця яких організована на основі нормативних документів, – загальна кількість управлінців;

6. Коефіцієнт цілеспрямованості структури управління:

, (17.9)

де , – кількість адміністративно-управлінського персоналу, зайнятого вирішенням спеціальних проблем і всього управлінського апарату;

Читайте також:

1. CMM. Модель технологічної зрілості. Зрілі і незрілі організації.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Елементи операційних витрат
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності
8. II. Мотивація навчальної діяльності
9. II. Мотивація навчальної діяльності
10. II. Мотивація навчальної діяльності
11. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
12. II. Обробка результатів

Переглядів: 644