Порядок укладення, врегулювання розбіжностей, внесення змін і доповнень, розірвання договорів

Порядок укладення договорів регулюється Цивільним та Господарським кодексами України, а також Господарським процесуальним кодексом України. Господарський договір має свої особливості укладення в залежності від виду договору, місця укладення та інше. Але разом з тим законодавство визначає загальний порядок укладення господарського договору. Цей порядок можна поділити на п’ять етапів.

Перший етап – переддоговірний. Він включає в себе: проведення аналізу договірних відносин, що склалися на даному підприємстві, аналіз і оцінку укладених договорів за попередній період з метою виявлення та усунення недоліків та найбільш ефективної організації укладення договорів, перегляд бланків договорів з метою їх змін, проведення попередніх переговорів з можливими контрагентами, визначаються умови і способи захисту інтересів підприємства.

Другий етап – складання проекту договору. Відповідні підрозділи готують проекти договорів з дотриманням законодавства. Як правило, бланки договорів розробляються юридичною службою відповідно до вимог законодавства та інтересів підприємства. Під час підготовки проекту договору його умови слід узгодити з планово-економічним, виробничо-диспетчерським, фінансовим та іншими заінтересованими відділами і службами з питань, що входять до їх компетенції.

Підготовлені проекти договорів підлягають реєстрації канцелярією в журналі вхідної кореспонденції, після чого передаються в установленому порядку службі або підрозділу, що визначені наказом керівника як організатори підготовчої роботи з укладення цього виду договорів.

Після отримання проекту договору служба або підрозділ повинні перевірити, чи є планове завдання або замовлення на виготовлення продукції, чи відповідає замовлена продукція спеціалізації та профілю суб'єкта господарювання, чи не перевищено у проекті договору обсяг продукції порівняно з плановим завданням або замовленням.

Підготовлений проект договору візується всіма заінтересованими службами, у тому числі юридичною, та подається на розгляд керівнику суб'єкта господарювання. Після підписання керівником проект завіряється печаткою, реєструється в установленому порядку та передається до канцелярії для відправлення іншій стороні. Проект договору надсилається іншій стороні у двох примірниках, із супровідним листом, рекомендованим листом або видається особисто представнику іншої сторони під розписку.

Важливість цього етапу полягає в тому, що завдяки договорам формуються замовлення, визначається структура плану діяльності суб'єкта господарювання від умов їх реалізації залежать кінцеві результати фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Третій етап – погодження проекту. Одержаний іншою стороною проект договору реєструється канцелярією і разом з конвертом передається відповідній службі або підрозділу для розгляду.

У разі відповідності отриманого проекту договору законодавству та інтересам підприємства служба або підрозділ отримує візи у заінтересованих служб, у тому числі й юридичної, і передає на підпис керівництву. Після підписання його керівником один примірник рекомендованим листом повертається іншій стороні, або надсилає відповідь на лист, телеграму тощо у двадцятиденний строк після одержання проекту договору, листа, телеграми тощо і договір вважається укладеним.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо його істотних умов, а також всіх умов, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо під час розгляду отриманого проекту договору у сторони виникнуть заперечення щодо його умов, вона повинна скласти протокол розбіжностей, у якому викладає власні умови договору і у двадцятиденний строк надіслати його у двох примірниках іншій стороні з одним примірником підписаного договору, обумовивши в ньому наявність протоколу розбіжностей: «Проект договору повертається з протоколом розбіжностей, який є невід’ємною його частиною». На ньому ставиться підпис уповноваженої особи, скріплений печаткою.

Четвертий етап – погодження розбіжностей. Господарюючий суб’єкт, одержавши від іншої сторони договір з протоколом розбіжностей, зобов'язаний негайно розглянути цей протокол і прийняти своє рішення щодо пропозицій. У вирішенні цього питання беруть участь відповідні спеціалісти, а також юрисконсульт, думка якого щодо відповідності пропозицій іншої сторони законодавству та нормативним актам, що регулюють такі відносини, має істотне значення. Тому юрисконсульт повинен з належною увагою ставитись до всіх питань, що виникають при розгляді проекту договору, та заперечень протилежної сторони (розходжень). При цьому юридичній службі слід мати на увазі, що по незначних непринципових, редакційних запереченнях не слід конфліктувати і ні в якому разі не сприяти доведенню спору з цього приводу до господарського суду або суду загальної юрисдикції.

Істотні принципові розходження господарюючий суб'єкт повинен розглянути разом з іншою стороною, якщо останній перебуває з ним в межах одного населеного пункту. При стосунках з іногородніми господарськими суб'єктами також, по можливості, слід розглянути розходження разом з представником іншої сторони і включати в договір усі прийнятні пропозиції для обох сторін. За результатами розгляду протоколу розбіжностей оформляється протокол узгоджень, який також підписується обома сторонами.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним.

П’ятий етап – вирішення переддоговірного спору судом. Коли всі заходи щодо врегулювання розходжень сторонами вичерпані, зацікавлений господарюючий суб’єкт має право в 20-денний строк з дня одержання протоколу розбіжностей передати неврегульоване питання на розгляд господарського суду.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Укладені договори, що надходять до суб'єкта господарювання, реєструються у структурних підрозділах або службах, які відповідають за укладення конкретних договорів. Доцільно, щоб юридична служба також вела загальну реєстрацію договорів задля здійснення контролю за своєчасним укладенням договорів, проходженням узгодження проекту договору у відповідних службах, тобто виконувала функцію організатора договірної роботи.

Правомірно укладені господарські договори повинні бути стабільними, невиконання або неналежне виконання договору неприпустиме і тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, що при цьому не звільняє іншу сторону від подальшого виконання договору. Розірвання і зміна умов правомірного укладеного договору можливі, як правило, лише за згодою сторін, які уклали договір, якщо це не суперечить інтересам господарського суб'єкта, держави та відповідає законодавчім та іншим актам. Характер і ступінь участі юридичної служби в договірній роботі залежить не лише від виду того чи іншого господарського договору, а й те, від кого виступає юридична служба і здійснює правовий захист.

В період дії договору може виникнути необхідність змінити умови договору чи достроково його розірвати.

Згідно зі статтею 188 ГК України :

1) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо лише не передбачено законом або договором;

2) сторона договору яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надсилати пропозиції про це другій стороні за договором;

3) сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду;

4) у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спірної вирішення суду;

5) якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Укладені договори повинні виконуватись на тих умовах, на яких було досягнуто згоди сторін і не повинні змінюватися. Зміна розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Сторона договору що вважає за необхідне змінити або розірвати договір, зобов'язана направити другій стороні пропозиції про зміну або розірвання договору. Друга сторона зобов'язана у встановлений 20-ти денний строк направити стороні, яка зробила пропозицію про зміну або розірвання договору:

1) повідомлення про згоду з пропозицією;

2) або повідомлення про відмову від пропозиції;

3) або повідомлення про згоду укласти договір на інших умовах.

У першому випадку договір вважається відповідно зміненим або розірваним у момент одержання повідомлення про згоду стороною, яка зробила пропозицію про зміну або розірвання договору. У другому випадку, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона вправі звертатися з вимогою про зімну або розірвання договору до суду, який і вирішить виниклий спір. У третьому випадку сторона , яка зробила пропозицію про зміну договору, може погодитися з пропозицією контрагента. У такій ситуації договір вважається зміненим на умовах, запропонованих контрагентом. Якщо сторона, яка зробила пропозицію про зміну договору не погодиться з зустрічною пропозицією контрагента, вона вправі звернутися до суду з вимогою про зміну договору. У цій ситуації умови, що підлягають зміні будуть визначатися рішенням суду. Якщо судовим рішенням договір змінений або розірваний, то він вважається таким, а зобов’язання засноване на такому договорі змінюється або припиняється з дня набрання чинності рішенням суду.

Вимога про зміну або про розірвання договору може бути заявлена стороною в суд тільки після одержання умови другої сторони на пропозицію змінити або розірвати договір або неотримання відповіді у встановлений двадцяти денний строк з урахуванням часу поштового обігу.

Крім зміни або розірвання договору, допускається продовження (пролонгація) його дії на новий строк. Найчастіше продовження дії договору оформляється угодою сторін, надсилаючи листи, телеграми, факси. До способів пролонгації договору належить і спосіб, так званого, «мовчазного погодження». Суть цього способу полягає в тому, що в діючому договорі передбачена умова „якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не буде вимагати його припинення, строк дії договору продовжується на той же строк і на тих же умовах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні принципи організації договірно-правової роботи	\|	Порядок формування тексту господарського договору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.