• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Об’єднана проба

УДК 664.6/.7

Чернецький В.М., Чередниченко В.М., Чередниченко Л.І., Давимока О.В. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Методичні вказівки для проведення лабораторних робіт студентами вищих сільськогосподарських навчальних закладів ІІ–ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України зі спеціальності 6.090101 – Агрономія. – Вінниця: Видавничий центр ВДАУ. – 77 с.

В методичних вказівках викладені основні вимоги при проведенні лабораторних занять з технології зберігання та переробки продукції рослинництва. Вказано порядок проведення розрахунків при переробці та зберіганні продукції рослинництва.

Розрахована на студентів агрономічного факультету

Рецензенти: Шкатула Ю.М. кандидат с.-г. наук, доцент

Вінницький державний аграрний університет

Чорнолата Л.П. кандидат с.-г. наук, ст. наук. співробітник

Інститут кормів УААН

Рекомендовано методичною радою

Вінницького державного аграрного університету

протокол №____ від ___________2010 року

ЗМІСТ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Тема: Правила прийому, методи відбору проб і виділення наважок

із зерна призначеного на кормові і технічні цілі.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись із правилами прийому (реалізації ) зерна.

2. Засвоїти методи відбору проб.

3. Визначити порядок роботи із середньою пробою.

4. Навчитися виділити наважки для визначення конкретних показників якості зерна.

МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ:

1. Зразки зерна різних культур;

2. Пробовідбірники різних конструкцій;

3. Розподільник зерна БІС – 1;

4. Лінійки, дошки, шпателі;

5. Тара для проб і наважок;

6. Посуд для зберігання проб.

1. Правила прийому

1.1. Зерно для продовольчих, кормових та технічних цілей проймають партіями.

1.2. В супроводжуючому документі на кожну партію, що поступила від господарства, повинно бути вказано:

- назва господарства і відправника;

- назва культури, сорту;

- номер автомобіля;

- маса партії.

Кожна партія зерна, яка поступає, супроводжується документом про якість з вказаним результатом випробувань по всіх показниках, передбачених стандартами технічних умов.

1.2.1. Зерно пшениці сильних і цінних сортів, а також зерно ячменю пивоварних сортів і найбільш цінних сортів зернових культур, яке поступає на хлібоприймальне підприємство, супроводжується сортовим документом, виписаним на основі акту апробації або реєстрації сортових посівів.

Допускається виписка сортового документу на всю, що поступила від господарства протягом доби однорідну партію сортового зерна.

1.3. При прийманні встановлюють однорідність партії по якості шляхом зовнішнього огляду партії в цілому , або складанням відібраних точкових проб.

1.3.1. Якщо при зовнішньому огляді партії або відбору проб виявлена явна неоднорідність, то при можливості розділення партії на однорідні частини, їх приймають за окремі партії.

1.4. При надходженні від одного господарства на протязі оперативної доби кількох однорідних по якості партій зерна, а також кукурудзи в качанах на них складають середньодобову пробу.

Сортову належність встановлюють на основі сортових документів.

1.5. Якість партії встановлюють на основі аналізів середньої проби, виділеної із загальної або середньодобової, масою біля 2 кг. Результати аналізу середньої проби поширюються на всю партію або на всі однорідні по якості партії, які поступили від одного господарства на протязі доби.

1.6. Для кукурудзи, що поступила в качанах, тип визначають по об’єднаній пробі, відібраній від кожної автомашини (причепа), інші показники якості – по середній пробі, виділеної з середньодобової проби.

1.7. Визначення якості зерна, яке поступило проводять в лабораторії хлібоприймального підприємства по всіх показниках, передбачених стандартом на відповідну культуру. По результату аналізу видається документ встановленої форми.

1.8. При незгоді здавальника з результатами аналізів проводять повторний аналіз в присутності здавальника, а при незгоді з результатами повторного аналізу – проба в добовий строк направляється хлібоприймальним підприємством в лабораторію Держхлібінспекції, або передається для аналізу держхлібінспектору, якщо він знаходиться на підприємстві. Аналіз Держхлібінспекції є остаточним.

2. Відбір і складання проб, виділення наважки для аналізу

2.1. Відбір точкових проб зерна з автомашини.

2.2. 1. Точкові проби зерна відбирають механічним пробовідбірником або щупом.

2.3. 2. В автомобілях з довжиною кузова до 3,5 м точкові проби відбирають в 4 точках (схема А), в автомашинах з довжиною кузова від 3,5 до 4,5 м – в 6 точках (схема Б) з переміщенням автомашини на шаг норії з послідуючим опусканням однієї пари норії, в автомашинах з довжиною кузова від 4,5 м і більше – в 8 точках (схема В в шаховому порядку).

Х Х Х Х Х Х Х Х Х

Х Х Х Х Х Х Х Х Х

Схема А Схема Б Схема В

2.2.3. При використанні механічного пробовідбірника точки відбору розміщуються відповідно схем на відстані 0,5 до 1 м від переднього і заднього бортів до відповідної пари норії пробовідбірника і на відстані біля 0,5 м від бокових бортів кузова.

2.2.4. При ручному способі відбору точкових проб, проби відбираються за допомогою щупів в точках, вказаних у відповідній схемі, в залежності від довжини кузова автомашини. Відбір разових проб ручним способом проводять з глибини 10-15 см і нижнього шару (торкаючись щупом дна ), або по всій глибині насипу ( при відборі циліндричним щупом).

2.2.5. Із автопоїздів відбір точкових проб проводять з кожного кузова окремо у відповідності з його габаритами.

2.2.6. Загальна маса точкових проб при відборі проб в 4 точках повинна бути не менше 1 кг, при відборі в 6 точках – не менше 1,5 кг і при відборі в 8 точках – не менше 2 кг. Якщо при відборі точкових проб зерна конусним щупом їх загальна маса не досягає вказаної величини, відбирають додаткову точкову пробу.

2.3. Відбір точкових проб із зерна, яке зберігається в складах насипом, виключаючи склади з нахиленою підлогою.

2.3.1.Точкові проби із зерна, яке зберігається в складах насипом, при висоті насипу до 1,5 м відбирають вагонним щупом, при більшій висоті насипу зерна – щупом з подовженими штангами.

2.3.2. Перед відбором точкових проб поверхню насипу в складах ділять на секції площею 200 м² кожна. В кожній секції точкові проби відбирають в шести точках поверхні насипу на відстані приблизно 1 м від границі секції відповідно до схеми:

Х Х Х

Х Х Х

ПРИМІТКА: При необхідності допускається відбір точкових проб з насипу зерна в складах в чотирьох точках поверхні секції площею до 100 м².

2.3.3. В кожній точці точкові проби відбирають: з верхнього шару на глибині 10-15 см від поверхні насипу, з середнього і нижнього шару – біля підлоги.

2.3.4. Загальна маса точкових проб повинна складати біля 2 кг на кожну секцію.

2.4. Відбір точкових проб при вантаженні (розвантаженні) зерна в вагони, склади, в т.ч. з нахиленою підлогою, і силоса елеватора.

2.4.1. Точкові проби при вантаженні (розвантаженні) зерна в вагони, склади і силоса елеватора відбирають з падаючого потоку з транспортних стрічок або в інших місцях перепаду зерна.

2.4.2. Точкові проби з потоку зерна відбирають механічним пробовідбірником або спеціальним ковшем шляхом пересічення потоку через рівні проміжки часу під час усього періоду переміщення партії.

2.4.3. При використанні механічних пробовідбірників проміжки часу встановлюють в залежності від типу і конструкції пробовідбірника.

2.4.4. При пересіканні потоку спеціальним ковшем періодичність відбору точкових проб встановлюють в залежності від швидкості переміщення, засміченості і маси партії зерна відповідно норм, вказаних в таблиці:

2.4.5. Маса однієї точкової проби повинна бути не менше 100 г.

2.5. Відбір точкових проб із зерна, яке зберігається в силосах елеватора і в складах з нахиленими підлогами.

2.5.1. Точкові проби з зерна, яке зберігається в силосах елеватора, відбирають під час випуску зерна із силосу відповідно правилам відбору проб з потоку зерна що переміщується (п. 2.4.). Для відбору проб при контрольних аналізах зерно повністю переміщують з одного силоса в другий.

2.6. Відбір точкових проб з партій затарованого зерна.

2.6.1. Із розшитих мішків точкові проби відбирають щупом в трьох місцях: зверху, всередині і внизу.

У зашитих мішках точкові проби відбирають мішковими щупами з одного кутка. Щуп вводять по напрямку до середньої частини мішка знизу вверх жолобом униз, потім повертають його на 180⁰ і виймають.

2.6.2. Кількість мішків, з яких повинна бути відібрана точкова проба, визначають в залежності від величини партії.

2.7. Складання загальної проби.

2.7.1. Загальну пробу отримують як сукупність точкових проб. Усі точкові проби зсипають в чисту міцну незаражену шкідниками хлібних запасів тару, яка забезпечує зберігання якості зерна.

2.7.2. При використанні механічного пробовідбірника для відбору проб з автомашин точкові проби змішують під час відбору і утворюють загальну пробу.

Коли проби з автомашини беруть ручним способом змішування точкових проб перед їх об’єднанням для виділення окремих однорідних партій не проводять.

2.7.3. Для автопоїздів складання загальних проб проводять по кожному кузову окремо.

2.7.4. В тару з загальною пробою зерна вкладають етикетку із наступними позначеннями:

- назва культури;

- назва сорту, тип, підтип;

- рік урожаю;

- назва організації, якій належить зерно;

- номер складу, силосу, вагону або назва судна;

- маса партії в кілограмах;

- число відбору загальної проби і її маса;

- підпис особи, яка відбирала пробу.

- 2.8. Складання середньодобової проби при транспортуванні зерна автомобільним транспортом.

- 2.8.1. Середньодобову пробу складають шляхом виділення на розподільнику з загальних проб, відібраних від кожного автомобіля (причепа), частини зерна, пропорціональних масі доставленого. Виділена частина повинна складати приблизно 50 грамів на кожну тону доставленого зерна.

Виділення пропорційної частини на розподільнику для складання середньодобової проби може проводитись двома варіантами:

- при постійно встановлених поділках шкали розподільника;

- з індивідуальним встановленням шкали розподільника.

Порядок складання середньодобових проб при виділені пропорційної частини зерна вказаними варіантами з використанням розподільника БІС – 1 приведений в рекомендованому додатку 3.

2.8.2. Зерно, виділене для складання середньодобової проби по кожній однорідній партії, прийнятого від одного господарства, розміщують в окрему посуду, яка повинна забезпечити герметичність і можливість її ретельної очистки або промивки.

2.8.3. При поступанні невеликої кількості автомашин для забезпечення формування середньодобової проби зберігають залишок об’єднаної проби від першої автомашини.

2.9.Виділення середньої проби з об’єднаної і середньодобової

2.9.1. Якщо маса об’єднаної або середньодобової проби не перевищує 2 кг, то вона одночасно є і середньою пробою.

Якщо маса об’єднаної або середньодобової проби перевищує 2 кг, то виділення середньої проби з об’єднаної проводять на розподільнику.

2.9.2. По об’єднаній пробі, відібраній з першої доставленої кожним господарством автомашини партії зерна, визначають натуру, показник якої вносять в картку аналізів, яку вкладають в тару з середньодобовою пробою.

В аналізі середньодобової проби натуру вказують за даними аналізу середньої проби, виділеної з середньодобової.

Якщо кількість автомашин, що поступили від господарства з зерном на протязі доби буде незначною і середньодобова проба по масі буде недостатньою для визначення натури зерна, то в аналізі середньодобової проби натуру вказують за даними аналізу проби першої партії зерна.

2.9.3. При прийманні зерна по середньодобовій пробі складання середньої проби і аналіз зерна по об’єднаній пробі проводять у відповідності з вказаною нижче схемою:

Об’єднана проба

Органолептичний аналіз Виділення частини об’єдна-

( смак, запах, колір, тип, підтип) ної проби для середньодобової

проби

Визначення зараженості Визначення вологості Складання середньо-

шкідниками хлібних на вологомірі добової проби

запасів

Складання

середньої проби

2.10. Виділення наважки для аналізу.

2.10.1. Змішування середньої проби і виділення з неї наважок проводять шляхом одноразового пропуску середньої проби через розподільник.

2.10.2. Якщо маса наважки, виділеної на розподільнику , перевищує більше ніж на 10% маси, яка повинна бути, надлишок зерна відбирають у такий спосіб: виділену порцію зерна висипають на гладеньку поверхню, вирівнюють тонким шаром і плоским совочком відбирають надлишок з різних місць по всій товщині шару.

2.10.3. Для одержання наважок масою менше 50 г взяті з розподільника 50 г зерна переносять на аналізну дошку, розрівнюють рівним шаром у вигляді квадрата і за допомогою планок розподіляють по діагоналі на чотири трикутники. З двох протилежних трикутників зерно забирають, а з двох які залишилися збирають разом, перемішують і знову ділять на чотири трикутники, з яких два ідуть для наступного поділу до тих пір, поки маса зерна в двох протилежних трикутниках не буде трошки перевищувати встановлену для аналізу.

Змішування при цьому проводять тричі так, щоб зерно, захвачене з протилежних сторін квадрату, на планці в правій і лівій руці зсипалось на середину одночасно, утворюючи після кількох перемішувань валик, потім зерно беруть з кінців валика і одночасно з обох планок зсипають на середину.

2.10.4. Якщо маса наважки , що виділена на розподільнику, менша встановленої маси, виділення наважки з середньої проби проводять ручним способом відповідно п. 2.10.3.

2.11. Порядок проведення аналізу

2.11.1. Проведення лабораторного аналізу середньої проби, виділеної з об’єднаної або середньодобової, здійснюють відповідно до схеми.

Середня проба

Читайте також:

1. Апробація результатів дисертації
2. БЛАНК К МЕТОДИКЕ «КОРРЕКТУРНАЯ ПРОБА»
3. Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
4. Геьбман Іван Мазепа і його спроба відновити державну незалежність України
5. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
6. Мурексидна проба
7. Підготовка хворого до переливання: проба на індивідуальну сумісність, резус-сумісність, біологічна проба.
8. Проба Б Систематичні
9. Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба).
10. Світові деструктивні релігійні рухи (секти) та спроба їх державного та міжнародного регулювання.
11. Спроба львівських суддів спустити на гальмах скандал із незаконним утриманням під вартою професора Андрія Слюсарчука, схоже, провалилась -

Переглядів: 2424