• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Обсяги виробництва, маса собівартості та прибутку після реалізації першого заходу, млн грн.

У табл 11 обсяг виробництва виробу А після впровадження першого заходу (Од) визначається на основі даних табл. 8, враховуючи його зменшення на 5 %:

О = 30,75 х 0,95 = 29,21 млн. грн.., або

О = 30,75 - (30,75x0,05) = 29,21 млн. грн.

У відповідності до зміни обсягів відбудуться зміни й у значенні загальної собівартості. Таким чином загальна собівартість виробу А після реалізації першого заходу (Сд) також зменшиться на 5 %:

С = 28,5 х 0,95 = 27,08 млн грн, або

С = 28,5 - (28,5 х 0,05) = 27,08 млн грн.

Масу прибутку по виробу А після впровадження першого заходу ( П ) визначаємо за формулою 4:

П = 29,21-27,08 = 2,13млн грн.

Аналогічним чином розраховуються зміни й по виробу В. Щодо виробу Б, то слід просто перенести дані з табл. 8, оскільки впроваджені заходи не стосуються цього виробу.

Розрахунки щодо змін у прирості обсягів на 1 % та зниженні собівартості на 0,1 % після впровадження першого заходу здійснюються на основі табл. 11 аналогічно табл. 9. Отримані розрахунки наведені у табл. 12.

Таблиця 12

Зміни у прирості обсягів на 1 % та зниженні собівартості на 0,1 % після реалізації першого заходу, тис. грн

Етап 8. Слід звернути увагу на те, що збільшення обсягів виробництва, а значить й прибутку того чи іншого виробу може бути виконано тільки в тому випадку, коли прогнозований попит обсягу виробництва для відповідного виробу більше або дорівнює можливому збільшенню випуску згідно з табл. 3. Якщо попит менший, то необхідно проводити корегування даних. Треба також розрахувати, наскільки можливо збільшити обсяги виробництва після реалізації першого заходу на наступних етапах вирішення завдання.

Для цього слід визначити відповідні коефіцієнти (К), що розраховуються наступним чином:

К = ,

де - індекс можливого зростання обсягів виробництва згідно з

прогнозами маркетолога;

- індекс можливого зростання (або зниження) обсягів виробницт­ва при реалізації першого заходу.

У нашому прикладі змінювали обсяги лише по двом виробам: А та В. Згідно з прогнозами маркетологів доцільно збільшувати обсяг виробу В на 15 %, а підприємство може збільшити обсяг без залучення капіта­льних вкладень лише на 12 %, тому коефіцієнт корегування обсягів по виробу В становить:

= 1 027

Тобто обсяг по виробу В можна збільшити ще на 2,7 %.

Щодо виробу А, то прогнозований попит складав 14 %, а підприємство зменшили обсяги на 5 %, тому коефіцієнт корегування дорівнює:

=1,2

Тобто в подальшому можна планувати збільшення випуску виробу А на 20 %.

Етап 9. Якщо в результаті попередніх розрахунків, попит на продукцію не був задоволений повністю або змін у обсягах не відбува­лось зовсім, то слід перейти до варіанта збільшення обсягів за рахунок більш повного використання обладнання, тобто збільшення потужності підприємства. Більш повне використання обладнання передбачає, наприклад, роботу в третю зміну або залучення додаткових робочих. З іншого боку більш повне використання обладнання потребує й більше коштів на його обслуговування, ремонт тощо. Тому впровадження такого заходу веде за собою збільшення собівартості. Однак, необхідно враху­вати попередні дані та вразі, якщо попит був незадоволений на 100 % перерахувати можливі зміни в обсягах виробництва по цим виробам.

Табл. 4 передбачає конкретні варіанти збільшення обсягів (4 %, 7 %, 14 %, 20 %), яким відповідає певна зміна собівартості по кожному з виробів. У результаті розрахунків може скластися ситуація, коли підприємству не має сенсу випускати додатково саме 4 % виробів або 7 % та ін. Відповідно, якщо випуск слід збільшити наприклад, менш ніж на 4 %, то й зміни у собівартості теж будуть нижчими ніж наведені у табл. 4. У таких випадках треба встановити, яке збільшення собівартості відповідатиме саме необхідному збільшенню обсягів виробництва по конкретному виробу. Для цього застосовується метод екстраполяції та інтерполяції.

Екстраполяція це один з методів прогнозування, який дозволяє визначити значення функції (в нашому випадку це собівартість) в точках поза певного інтервалу, В нашому завдання екстраполяцію слід застосовувати, якщо випуск обсягів виробництва певного виду продукції доцільно збільшувати або менше ніж 4 %, або більше ніж на 20 %.

Інтерполяція - засіб знаходження проміжних значень функції (в нашому випадку собівартість) в рамках певного інтервалу Так, наприк­лад, якщо необхідно збільшити обсяг на 5 % (а в нас є тільки точки інтервалу і 4 % та 7 %) або на 9 % (а інтервал: 7-14 %).

При застосуванні методів екстраполяції та інтерполяції в нашому завданні треба:

· визначити, до якого інтервалу входить значення необхідного (згідно з попередніми розрахунками) збільшення обсягів виробництва по конкретному виробу;

· знайти коефіцієнт, що характеризує співвідношення між необхідним відсотком збільшення обсягів виробництва певного виробу та максимально можливим відсотком інтервалу;

· скорегувати % збільшення собівартості на отриманий коефіцієнт.

При проведенні розрахунків нової собівартості необхідно пам'ятати,

що само по собі збільшення обсягів виробництва вже веде до змін у собівартості Тому собівартість буде збільшуватися по двом причинам

· по-перше, за рахунок збільшення обсягів;

· по-друге, згідно з табл. 4 (або розрахункам по методу екстра­поляції) за рахунок проведення певних заходів.

При впровадженні другого заходу слід пам'ятати, що більш повне використання обладнання (а значить й збільшення собівартості) можливо лише по одному з виробів Тому необхідно обрати той виріб, на який буде спрямований цей захід. Оскільки кожне підприємство намагається знизити собівартість, то критерієм вибору стають мінімальні витрати Можливо самим доцільним варіантом є більш повна загрузка обладнання по тим виробам на які був спрямований перший захід, але досягти 100 % задоволення попиту не вдалось

У нашому прикладі використовуючи можливості збільшення обсягів та собівартості (табл. 4) можна спробувати збільшити обсяг випуску виробу В до 15 %. Мінімальне збільшення впуску виробу В згідно табл 4 - 4%,а можливості підприємства лише 2,7 %. Для того, шоб визначити наскільки зміниться собівартість продукції при збільшенні обсягу не на 4 %, а на 2,7 % застосовуємо метод екстраполяції та розраховуємо відповідний коефіцієнт.

= 0.68

Тоді собівартість виробу В ( ) згідно з табл.. 4 та отриманого

коефіцієнта зросте на 0.2 %:

= 0,3 х 0,68 = 0,2 %

Збільшення обсягу виробу В на 2.7 % згідно з табл.. 12 дає такий

приріст прибутку ( ):

= 30.2 x 2,7 = 81.54 тис. грн

Однак таке збільшення обсягу дає збільшення й собівартості на 2,7 %. Таким чином нова собівартість виробу В ( ) (згідно з даними табл.. 12) складе:

= 27,68 х 1,027 = 28.43 млн грн..

Це означає, що 0.1 % собівартості складає 28-3 тис. грн.. У даному випадку собівартість збільшується на 0.2 % (згідно з розрахунками за методом екстраполяції), тому загальне збільшення собівартості по виробу. В складе 56.86 тис. грн.. (28.43 х 2=56.86 тис. грн..)

Приріст прибутку ( ) складатиме:

= 81,54 - 56.86 = 24.68 тис. грн.

Таким чином (згідно з табл. 11) остаточний новий обсяг виробництва виробу В (Ов)складе

О = 30.7 x 1.027 = 31.53 млн. грн.

Нова загальна собівартість виробу В (С ) складе:

С = 27.68 х1.027 х 1.002 = 28,48 млн. грн.

Нова маса прибутку по виробу В (П ) складе:

П = 81.54 - 28.48 = 3.05 млн. грн..

Етап 10 Підприємство також має можливість залучити капітальні вкладення Максимальна сума, яку може вкласти підприємство 1.5 млн. грн. Ці кошти можуть бути повністю витрачені або тільки частково. Розмір капіталовкладень перш за все визначається конкретними заходами, які реалізуються за допомогою цих капіталовкладень, збільшення обсягів чи зменшення собівартості

У першу чергу слід проаналізувати можливість та доцільність вкладення коштів у збільшення обсягів (табл. 5). На основі попередніх розрахунків та даних маркетологів щодо зміни попиту необхідно визначити, випуск яких саме виробів та у якому обсязі можна збільшувати

За умовами завдання реалізувати цей захід підприємство може лише по одному з виробів Критерієм вибору, як знову є можливий максимальний прибуток. Використовуючи вихідні дані (табл.5) та дані попередніх розрахунків (в нашому випадку табл.12) можна оцінити, яким буде збільшення прибутку в кожному випадку окремо по виробах Але для попереднього аналізу в першу чергу доцільно звернути увагу на максимально можливе збільшення обсягів (а значить й прибутку), яке досягається при вкладанні всіх 1,5 млн. грн.

Ще одним заходом збільшення прибутку є зниження собівартості (табл.6). Для реалізації такого заходу також потрібні додаткові капіталовкладення. Для того, щоб оцінити собівартість якого виробу необхідно зменшувати, треба розрахувати максимально можливе зниження собівартості. Аналізуючи вихідні дані (табл. 6) та розрахункової дані (табл. 12) можна оцінити, якою буде економія при зниженні собівартості (а значить й зростання прибутку) в кожному випадку окремо по виробах. Але як і в попередній ситуації, в першу чергу слід звернути на максимально можливе зменшення собівартості.

Такий варіант засвоєння капітальних вкладень с найбільш простим, але за певних умов може виявитися і найбільш ефектнішим. Оді пік, можливі різні варіанти здійснення капіталовкладень

Аналіз табл. 5 та б показує, що як зростання обсягів, ти к І зниження собівартості нерівномірне. Так, наприклад, затративши 0,5 млн. грн.. можна збільшити випуск продукції по виробу А на 4 %, а При вкладанні 1,5 млн. грн.. тільки на 8 %. Аналогічний стан й зі зниженням собівартості Це дозволяє на основі аналізу цих таблиць шляхом комбінації різних варіантів рішень досягти більш ефективного вкладення коштів.

Необхідно запропонувати та розрахувати декілька можливих комбінованих варіантів засвоєння додаткових коштів, щоб обрати найкращий або довести доцільність самого простого варіанта. При виборі тієї чи іншої комбінації треба зробити обґрунтування, чому саме таку комбінацію було обрано.

У нашому прикладі збільшувати обсяги можна вже лише по виробах А (на 20 % згідно з попередніми розрахунками) та Б (на 23 % згідно з прогнозами маркетологів). Однак збільшення обсягів по виробу Б дає збільшення прибутку практично в два рази менше, ніж по інших виробах (згідно табл. 12), а тому цей варіант не є ефективним і його слід відхилити.

Вклавши 1,5 млн грн можливо збільшити випуск по виробу А на 8 % Згідно з даними табл. 5 це дозволить збільшити прибуток ( ) на 170,4 тис. грн:

= 21,3 x 8 = 170,4 тис. грн.

Капіталовкладення можна використовувати й на зниження собівартості.

Попередньо проаналізуємо максимально можливе зниження собівартості по всіх виробах.

Якщо вкласти кошти у виріб А, то максимально можливе зниження

собівартості ( ) складе 197,68 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно даних табл. 6 та табл. 12:

=27,08x7,3 = 197,68 тис. грн.

При вкладанні коштів у виріб Б максимально можливе зниження собівартості ( ) складе 200,94 тис. грн.:

= 29.55 *6,8 = 200,94тис. грн.

За умов капіталовкладень у виріб В собівартість ( ) максимально знизиться на 236,38 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно табл. 6 та розрахунків у пункті 9 ; оскільки саме по цьому виробу відбувалися зміни:

= 28,48 x 8,3 = 236,38 тис. грн.

Попередні розрахунки показують, що зниження собівартості по виробам А та Б недоцільне.

Крім того збільшення обсягів по виробу А у порівнянні зі зниження собівартості по виробу В менш доцільне Тому приймаємо рішення щодо вкладення коштів у зниження собівартості виробу В.

Прийняте рішення найбільш просте з усіх можливих і скоріш за все не найкраще.

Розглянемо декілька можливих комбінацій капіталовкладень у різні заходи.

Варіант 1.

Збільшуємо обсяг виробництва виробу А на 4 %. витративши при цьому 0,5 млн. грн.. (табл. 5) й одночасно вкладемо 1.0 млн. грн.. для зниження собівартості по виробу Б на 0,52 % (табл. 6).

У такому випадку зростання прибутку від збільшення обсягів

виробу А ( ) складе 85,2 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно з даними табл. 12:

=21,3x4 = 85,2 тис. грн.

Крім того зниження собівартості виробу Б ( ) складе 153.48 тис грн. Розрахунки проводимо згідно з даними табл. 12

= 29,55 х 5,2 = 153,48 тис. грн.

Таким чином загальна зміна прибутку ( ) складе:

= 85,2 + 153,48 = 238,86 тис. грн.

Прибуток за комбінованим варіантом капіталовкладень є більшим, ніж у попередньому випадку, а тому вірогідно його застосування найбільш ефективне.

Така комбінація обрана тому, що капіталовкладення при збільшенні обсягів на 1 % найменші і складають 125 тис. грн. (згідно з табл. 6 500/4=125 тис. грн.).

З іншого боку зниження собівартості виробу Б на 0.1 % найбільше і складає 29,55 тис. грн.. (табл. 12). Однак можливе зниження собівартості при вкладанні 1,0 млн. грн.. по виробу Б найменше і складає 0,52 (згідно з табл. 6). Саме це є недоліком обраного варіанта, однак в кінцевому результаті зміна прибутку стала більшою.

Варіант 2

Збільшуємо обсяг виробництва виробу А на 4 %. витративши при цьому 0,5 млн грн (табл. 5) й одночасно вкладемо 1.0 млн грн для зниження собівартості по виробу Б на 0,52 % (табл. 6).

У такому випадку зростання прибутку від збільшення обсягів виробу А ( ) складе 85,2 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно з да­ними табл. 12:

- 21,3 х 4 = тис. грн..

Крім того зниження собівартості виробу В( ) складе 153,48 тис гри. Розрахунки проводимо згідно з розрахунками у пункті 9:

= 28,48 х 5,8 = 165,18 тис. грн.

Таким чином загальна зміна прибутку ( ) складатиме:

= 85,2 +165,18 = 250,4 тис. грн.

Прибуток при такому варіанті більший ніж у двох попередніх випадках, що говорить про його привабливість для підприємства.

Вибір такої комбінації обумовлений тим, що як і у попередньому варіанті капіталовкладення при збільшенні обсягів на 1 % найменші. Однак зниження собівартості по виробу В є найбільшим (якщо не брати до уваги виріб А, оскільки по цьому виробу вже внесені кошти для збільшення обсягів).

Варіант 3.

На збільшення обсягу виробу А на 4 % витрачаємо 0.5 млн грн. Можливо знизити собівартість одразу по виробах А та В. витративши в кожному випадку ще по 0,5 млн грн для кожного виробу. Зниження собівартості по виробу А складає 0,32 %, а по виробу В 0,3 %. що загалом складає 0,62 % Зниження собівартості по кожному виробу на 0,1 % приблизно рівномірні

Таким чином, отримуємо наступні результати

Зростання прибутку від збільшення обсягів виробу А ( ) складе 85,2 тис грн Розрахунки проводимо згідно з даними табл. 12:

= 21,3 х 4 = 85,2тис. грн..

Зниження собівартості виробу А ( ) складе 86,66 тис. грн.. розрахунки проводимо згідно з даними табл.. 12.

= 27,08 х 3,2 = 86,66 тис. грн.

Зниження собівартості виробу В ( ) складе 85,44 тис. грн..

розрахунки проводимо згідно з розрахунками у пункті 9.

= 28,48 х 3,0 = 85,44 тис грн..

Загальна зміна прибутку при реалізації перелічених заходів ( ) складе А, В

= 85,2 + 86,6 + 85,44 = 257,3тис. грн..

Порівнюємо результати всіх запропонованих варіантів змін у виробництві за умов капіталовкладень (табл.. 13).

Таблиця 13

Читайте також:

1. II.2. Збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу
2. III. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)
3. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
5. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
6. А – до відновлення, б – після відновлення.
7. Автоматизовані станції управління насосними станціями водопостачання першого, другого і третього підйомів
8. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
9. Алгоритм реалізації моделей
10. Алгоритм реалізації моделі
11. Алгоритм реалізації моделі
12. Алгоритм реалізації моделі

Переглядів: 534