Правові аспекти перекладу і озвучання відео

Відповідно до чинного законодавства тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів є об'єктами авторського права.

Це означає, що особа набуває авторських прав на зроблений переклад та озвучення відеоролика з моменту створення такого перекладу та озвучення. Проте виникнення авторського права на здійснений переклад можливе лише за умови дотримання прав автора, твір якого зазнав перекладу.

Отже, авторське право особи, яка створила оригінал ролика, нікуди не зникає. Більше того, до виключних прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) входить:

1) надання дозволу чи заборони на переклад;

2) подання оригіналу до загального відома публіки таким чином, щоб доступ до твору можна було здійснити з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором.

Переклад та озвучення відеоролика – це «використання» в термінах законодавства. Незважаючи на те, платно чи безоплатно планується поширювати його в Інтернет, лише автор (або правоволоділець) має право дозволити або заборонити використання – переклад та озвучення.

Щоб не порушити авторські права на оригінальний твір, слід вчинити ряд дій:

1) дізнатися, хто є автором твору (якщо йдеться про відеоролик, то це не складно);

2) дізнатися його координати;

3) зв'язатися з ним та запропонувати здійснити переклад твору;

4) домовитися про розмір та форму винагороди автору за переклад та озвучення його твору та зафіксувати ці умови в письмовому вигляді.

Слід зауважити, що використання твору будь-якою іншою особою, крім автора та правоволодільця, допускається виключно на основі авторського договору.

При цьому договір повинен укладатися у письмовій формі та вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, а саме:

– строку дії договору;

– способу використання твору;

– території, на яку поширюється передаване право;

– розміру і порядку виплати авторської винагороди;

– інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Отже, у автора виникає право на отримання винагороди. При цьому немає значення, що первинний автор поширював свої матеріали в Інтернет безоплатно, і після перекладу та озвучення матеріали будуть також поширюватися безоплатно.

Проте автор має право відмовитися від винагороди, і якщо йдеться про Інтернет, то відмова від винагороди практикується досить часто. Це пов'язано з тим, що будь-яку інформацію в Інтернет дуже легко скопіювати. Застереження «захищено авторським правом» в онлайні працює не так, як в оффлайні – хоча б з технічної точки зору. Адже якщо твір «поцупила» і надрукувала газета, власником якої є певна юридична особа, то як мінімум зрозуміло, кому пред'являти претензії і до якого суду якої країни подавати позовну заяву. В той час як в Інтернеті, де власник доменного імені і країна його резидентства запросто приховується за 20 доларів, не так просто з'ясувати, кому власне пред'являти претензії.

Тому, швидше за все, автор, який розповсюджує відеоролики в Інтернет у відкритому доступі, заробляє не на тому, що інші особи переглядають відео, а на продажу певних супутніх товарів чи послуг. Наприклад, часто автори розповсюджують декілька безкоштовних корисних відеороликів з метою зацікавлення людей у придбанні авторського відео-курсу або в отриманні послуг.

Тобто зазначені відеоролики виконують рекламну роль. Це означає, що автор цих роликів зацікавлений у їх поширенні, оскільки це автоматично означає розширення аудиторії, яка придбає у нього його платний продукт, а отже зацікавлений і у співпраці.

З цього випливає те, що з автором відеороликів, які поширюються в Інтернет безкоштовно, практично завжди можна домовитися про те, що винагорода йому виплачуватися не буде, але при перекладі та озвученні ролика буде обов'язково зазначено ім'я первинного автора та активне посилання на його сайт та оригінал відеоролика. Більшість авторів з радістю погоджуються на популяризацію свого імені в інших країнах саме на таких умовах. Але слід мати на увазі, що це можливо лише за умови згоди автора та його зацікавленості.

Отже, купувати авторські права не завжди обов'язково. Проте варто укласти письмовий договір, в якому будуть визначені всі умови співпраці сторін. Скрін-шоти та електронні листи не є доказами в судовому процесі, а значить за відсутності договору та у випадку виникнення проблем, не буде можливості довести, що була домовленість про безоплатне використання твору.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Вимоги до оформлення СРС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.