• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Визначення параметрів повороткості автомобіля.

За припущення, що колеса абсолютно жорсткі, середній радіус повороту визначається з виразу,

. (2.54)

В реальних умовах шини автомобілів мають певну еластичність і під дією бічної сили деформуються, що впливає на траєкторію руху безпосередньо коліс та автомобіля в цілому. Це явище називають бічним відведенням еластичного автомобільного колеса під дією бічної сили, а кут d - кутом бічного відведення. Кут бічного відведення залежить від багатьох факторів основними з яких є бічна жорсткість коліс та величина бічної сили.

Для побудови графіка залежності радіуса повороту автомобіля від кутів бічного відведення коліс (d₁, d₂ ) використовується вираз:

, м, (2.55)

де: d₁, d₂ - кути бічного відведення відповідно передньої і задньої осі,

. (2.56)

де: К_{ВІД 1}, К_{ВІД 2} – коефіцієнти опору боковому відведенню одного одинарного колеса відповідно передньої та задньої осі автомобіля, Н/град: для колеса легкового автомобіля К_{ВІД 1} = 500 … 1000 Н/град; колеса вантажного автомобіля К_{ВІД 2} = 800 … 1500 Н/град.

Р_d1, Р_d2 – граничні значення бокових сил, при яких колеса котяться без бокового ковзання,

, (2.57)

Для побудови порівняльних характеристик необхідно виконати розрахунки середніх радіусів повороту жорсткого і еластичного коліс для різних середніх кутах повороту коліс та коефіцієнтів зчеплення, занести у таблицю 2.14.

По даних таблиці 2.14 побудувати графіки повороткості автомобіля (додаток 13).

Таблиця 2.14

Показники повороткості автомобіля.

q, град Vкер.,.м/с	5°	10°	15°	20°	25°	30°	35°	40°
	=0.4
=0.6
=0.8
	=0.4
=0.6
=0.8

2.11. Визначення показників плавності ходу автомобіля

Плавність ходу це експлуатаційна властивість дорожнього транспортного засобу, що забезпечує зручність і комфорт для водія та пасажирів, збереженість вантажів.

Існує багато оцінних показників плавності. Дослідження цього питання показують, що на плавність ходу впливають, в основному, різні параметри вертикальних коливань: амплітуда, частота, швидкість, прискорення. Основними оціночними показниками плавності ходу дорожнього транспортного засобу є частота вільних коливань підресорених і непідресорених мас, швидкість, прискорення та швидкість зміни прискорення коливань підресорених мас.

Підресорені маси здійснюють низькочастотні коливання з частотою

, Гц, (2.58)

де: f_СТ - статичний прогин підвіски, м; f_СТ = 0,15 … 0,25 м у легкових автомобілів, f_СТ = 0,08 ... 0,13 м у вантажних автомобілів та міських автобусів, f_СТ = 0,12 ... 0,18 м у міжміських автобусів. Менші значення f_СТ беруть для задньої підвіски, більші - для передньої.

Плавність ходу легкових автомобілів вважається задовільною, якщо = 0,8 ... 1,З Гц; вантажних автомобілів та міських автобусів - 1,3 ... 1,8 Гц; міжміських автобусів - 0,70 ... 1,35 Гц.

Обчислюють значення для автомобіля, який розглядається, та порівнюють із вказаними величинами, при необхідності корегують f_СТ.

Непідресорені маси мостів здійснюють високочастотні коливання, зумовлені жорсткістю шин, з частотою

, Гц, (2.59)

де: SС_Ш сумарна жорсткість шин моста, Н/м;

m_М - маса моста, кг.

При відсутності даних про жорсткість шин орієнтовно можна взяти = 6,7 ... 8,5 Гц (менші значення - передня підвіска, більші - задня).

Крім вільних коливань, автомобіль здійснює також вимушені коливання з частотою

, Гц, (2.60)

Де: Vа - швидкість автомобіля, м/с;

S_Нер - довжина хвилі нерівності на дорозі, м; S_Н = 0,5 ... 5,0 м.

При швидкостях руху від 0 до 60 км/год можливий резонанс коливань як підресорених ( = - низькочастотний резонанс), так і непідресорених мас ( = - високочастотний резонанс).

Швидкість руху, при якій може настати резонанс, обчислюють за виразом, що має лінійну характеристику:

- низькочастотний , м/с, (2.61)

- високочастотний , м/с, (2.62)

Приймаючи S_Нер = 0 та, наприклад, S_Нер = 5 м, знаходять координати точок і будують графіки у вигляді прямих ліній, що визначають швидкості руху, при яких виникає відповідно низькочастотний та високочастотний резонанс (додаток 14).

За допомогою побудованого графіка мається можливість визначити резонансні швидкості при довжині хвилі нерівності від 0 до 5 м.

Швидкість та прискорення коливань підресорених мас визначають за формулами:

(2.63)

Швидкість зміни прискорень при коливаннях

. (2.64)

У наведених виразах висоту нерівності Zо беруть 0,05 м.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
9. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
10. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
12. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові

Переглядів: 944