Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Визначення і характерні ознаки багатонаціональних підприємств, їхні

 

відмінності від інших суб'єктів міжнародного бізнесу

Провідну роль у міжнародному бізнесі відіграють транс­національні корпорації (ТНК), або багатонаціональні під­приємства (БНП). Нині не існує жодного загальноприйня­того визначення БНП, зокрема деякі економісти вважають, що це великі, домінуючі у своїй галузі фірми, які займа­ються міжнародною діяльністю, інші переконують, що ТНК — лише фірми, які мають власність у більш ніж одній країні. Розрізняють також поняття "транснаціональна корпорація" (ТНК — transnational corporation) і "багатонаціональна кор­порація" (БНК — multinational corporation) — за критерієм походження (ТНК — з однієї країни, БНК — кількох). Як бачимо, навіть назва викликає суперечки.

У сучасній науковій літературі напойширенішою є точка зору "класиків" міжнародного менеджменту Р. Вернона і Л. Уеллса, які розкрили поняття БНП (multinational enter­prise — MNE) досить чітко. На їхню думку, БНП — це ком­панії, "утворені з групи філіалів, які розташовані в різних країнах і мають такі ознаки: об'єднані відносинами спіль­ної власності, засновані на спільному використанні ре­сурсів, таких як гроші і кредит, інформаційна система, тор­говельна марка та патенти, підпорядковуються певній спільній стратегії".

Відповідно, БНП можуть мати приватну або державну форму власності; бути великими або малими за розмірами та обсягами операцій; їхня власність може утворюватися інвесторами будь-якої кількості країн; вони можуть про­вадити будь-яку діяльність у міжнародному бізнесі, доки володіють філіалами у двох і більше країнах.

Це визначення можна назвати функціональним визна­ченням БНП, оскільки воно фокусується на діяльності фірми, а не на структурі власності чи інших характерис­тиках (обсягах і частці в загальних прибутках закордонної діяльності та ін.). Єдиною необхідною функцією для БНП є прямі закордонні інвестиції (ПЗІ), завдяки яким фірма створює філіали, як мінімум, у трьох країнах.

Існує й інше загальновідоме визначення БНП за крите­ріями розміру і значення фірми на ринку. БНП — це фірма, "яка контролює активи, як мінімум, у шести країнах; отри­мує понад 25 % річних прибутків від іноземної діяль­ності, а обсяги її закордонного продажу перевищують 100 млн дол."

Якщо за першим визначенням до цих підприємств мож­на віднести тисячі підприємств у світовій економіці, то за другим коло звужується до 500 (так званий "список Fortune 500"). Щоб дещо обмежити їхній список, слід увести до­даткові критерії, які показують, наскільки ефективно діє фірма на міжнародному ринку. Як правило, БНП проводять широкомасштабну політику наукомісткого виробництва (частка затрат на науково-технічні розробки у них значно вища за середню); число їхніх філіалів значно переважає необхідне за визначеннями. Для того, щоб оцінити їхню діяльність, доцільно теоретично викласти їх суть та значен­ня для світового господарства в цілому і переваг міжнарод­них фірм у конкурентній боротьбі.

Теорія конкурентних перевагу стратегії транснаціо­нальних корпорацій.Теорія конкурентних переваг (її розробником на мікро- і макроекономічному рівнях вва­жається М. Портер) визначає перспективи стратегії бізнесу й окремих країн у міжнародному розподілі праці. За цією теорією, стратегія фірми є процесом, у якому вона має:

— виявити свої конкурентні переваги і недоліки, а та­кож проаналізувати значення кожного з них у конкуренції зі своїми суперниками на ринку;

— визначити способи досягнення своїх переваг у конк­ретному конкурентному середовищі (а також, яким чином зменшити вплив тих недоліків, які неможливо усунути);

— вирішити, як розвивати конкурентні переваги у між­народній діяльності, такої як експорт, прямі закордонні інвестиції чи стратегічний союз.

Історично багатонаціональні підприємства у XX ст. по­чали розвиватися в основному в добувних галузях економі­ки. Вони конкурували між собою на основі доступу до по­стачальників сировини і ринків збуту. Після Другої світової війни більшість цих переваг зникли, а фірми почали зма­гатися, опираючись на підтримку урядів держав. Аналіз конкурентних переваг великих фірм ґрунтувався на ідеї "подолання перешкод для проникнення" на основі:

абсолютних переваг у витратах, таких як власна технологія і контроль над обмеженими ресурсами;

переваг у диференціації продукту, тобто встановленні власної торговельної марки чи патентування продукту;

економії масштабів у сфері виробництва, доставки, фінансування, маркетингу завдяки зростанню фірми і об­сягів її діяльності;

урядової протекції, яка давала б змогу фірмі отриму­вати тимчасовий або постійний захист від конкурентів з боку держави (пільги в оподаткуванні, державні замовлен­ня та ін.);

управління людськими ресурсами, що дає змогу ме­неджерам створити робочу атмосферу, яка стимулює про­дуктивність праці і підвищує якість продукції.

Ці переваги можуть використовуватися як на міжнарод­ному, так і національному рівнях. Проте існують специфіч­ні конкурентні переваги, притаманні саме багатонаціональ­ним підприємствам, хоча деякі з них можуть використову­вати національні фірми, які контактують з іноземними. Основні види конкурентних переваг подано в табл. 7.1.

 


Найбільш важливішою є багатонаціональна маркетин­гова можливість, яка дає змогу просувати цим підприєм­ствам свою продукцію одночасно на багатьох національних ринках. Завдяки існуванню широкої мережі філіалів, які збирають інформацію про попит на ринку, умови регулюван­ня та інші знання бізнесу, фірма має можливість реагувати на зміни ринку при продажу продукції. Чим ширша мережа філіалів фірми, тим більші її можливості максимізувати до­ходи. З іншого боку, короткострокове падіння попиту в одній країні може бути нейтралізоване надлишковим попитом в іншій, де філіали не встигають його забезпечувати (таку стратегію, наприклад, використовує фірма "Нестле").

Іншою фундаментальною перевагою БНП є міжнародний доступ до ресурсів, який дає змогу звести до мінімуму ви­робничі витрати завдяки використанню потужностей країн з дешевшими чинниками виробництва. Така перевага доз­воляє цим підприємствам успішно конкурувати навіть з місцевими виробниками у будь-якій країні (наприклад, на аграрному ринку України). Інколи вони реалізують цю перевагу, укладаючи контракти з місцевими фірмами про складання або переробку без ПЗІ (закупки хмелю, олії, цукру та ін).

Третьою за важливістю перевагою БНП є обмеження ризику діяльності завдяки міжнародній диверсифікації. Більшість підприємств використовують потужності кіль­кох країн для виробництва певного продукту для різних ринків. Подібним чином вони намагаються отримати бага­тосторонній доступ до сировини та інших ресурсів, таких як праця, з метою позбутися залежності від постачальників з однієї країни. Отже, оперуючи багатогранними ресурсни­ми й маркетинговими можливостями, фірма обмежує ризик своєї діяльності (наприклад, підприємства "Фольксваген"в Іспанії, Чехії).

Четвертою за важливістю конкурентною перевагою БНП є досвід управління у кількох країнах, який є ноу-хау фун­кціонування бізнесу в різних культурних середовищах. Ця перевага допомагає підприємствам, які володіють техноло­гією менеджменту, здебільшого випередити суперників, які не мають в штаті організації досвідчених менеджерів. "Гонитва за головами" дає можливість випереджати навіть місцеві фірми у країнах, де розміщуються їхні філіали, оскільки навички у міжнародному менеджменті самі по собі є дефіцитним чинником виробництва. Фірми, менед­жери яких мають міжнародний досвід, отримують перева­ги порівняно з тими, які таких спеціалістів не мають (до речі, більшість висококваліфікованих спеціалістів в Ук­раїні є об'єктами підвищеної уваги з боку менеджерів-ба-гатонаціоналів).

Отже, діяч (суб'єкт) міжнародного бізнесу (ДМБ) — це будь-яка фірма, яка здійснює міжнародну діяльність, почи­наючи з експортерів та імпортерів і закінчуючи менеджмен­том і ПЗІ. Багатонаціональні підприємства — це фірми, які мають ПЗІ (тобто — філіали), принаймні у трьох країнах. Багатонаціональні підприємства є однією з форм суб'єктів

міжнародного бізнесу, проте, не єдиною. Навіть невеликі експортери можуть бути задіяними у стратегічних союзах та інших формах бізнесу, які перетинають кордони, не бу­дучи такими великими, як "Exxon", або поширеними у світі, як "Procter&Gambler", що особливо актуально для україн­ських підприємств, які прагнуть до транснаціоналізації. Отже, головною відмінністю БНП від інших ДМБ є ПЗІ. Тому доцільно проаналізувати значення ролі закордонного інвестування у стратегіях багатонаціональних підприємствв та їхнього впливу на національні економіки.

 


Читайте також:

  1. CMM. Визначення моделі зрілості.
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. Ocнoвнi визначення здоров'я
  6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  7. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  8. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
  9. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
  10. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  11. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи
  12. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.




Переглядів: 2942

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ | Прямі закордонні інвестиції у стратегіях багатонаціональних підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.