Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності

Ефективність фінансово-правового регулювання залежить від стану виконання суб’єктами фінансових правовідносин своїх обов’язків, закріплених фінансово-правовими нормами. У суспільстві з високим рівнем правової культури виконання обов’язків забезпечується переважно переконанням учасників суспільних відносин у необхідності дотримуватися суспільно корисної поведінки. Саме цим визначається зміст юридичної відповідальності у позитивному аспекті. Протилежним підходом є розгляд юридичної відповідальності у ретроспективному аспекті.

Ретроспективна відповідальність передбачає установлену законом міру державно-владного впливу, яку застосовують до суб’єкта правопорушення. Сутність такої відповідальності (на відміну від позитивного аспекту) визначає державний примус. Юридична відповідальність виконує функцію гаранта дотримання приписів правових норм, реалізації суб’єктивних прав і виконання юридичних обов’язків учасниками правовідносин. Деякі види юридичної відповідальності є невід’ємними елементами різних галузевих режимів правового регулювання. [Воронова]

У науці фінансового права останнім часом спостерігається підвищений інтерес до проблеми відповідальності суб’єктів фінансових правовідносин. Трансформація системи фінансово-правового регулювання та інтенсивний розвиток фінансового законодавства в Україні сприяли формуванню значного законодавчого масиву, в якому закріплені підстави відповідальності, санкції за порушення фінансово-правових норм та визначено процесуальний порядок застосування цих санкцій. Зазначений нормативний масив формувався за різними напрямами. По-перше, на рівні як законів, так і підзаконних нормативних актів. По-друге, ці норми мали різне галузеве закріплення: було встановлено кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, нецільове використання бюджетних коштів; до Кодексу про адміністративні правопорушення було внесено статті, які передбачали адміністративну відповідальність за порушення фінансового законодавства; у Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [Декрет]закріплені фінансові санкції за порушення валютного законодавства.

Довгий час науковці та практики висловлювали протилежні погляди з цього питання: від визнання фінансово-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності до повного заперечення існування цього виду відповідальності.

Розглядаючи проблему правової природи відповідальності за порушення фінансового законодавства, слід визначити її співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності. Наукова дискусія щодо самостійності та правової природи фінансово-правової відповідальності залишається відкритою і сьогодні. Найбільш проблемним питанням, яке становить предмет даної дискусії, є відмежування фінансово-правової відповідальності від адміністративної, адже, на думку більшості науковців-фахівців у галузі адміністративного права, фінансово-правова відповідальність не може мати самостійного характеру в зв’язку з тим, що вона є різновидом адміністративної відповідальності і має адміністративно-правову природу. Можна виділити два підходи до розгляду даної проблеми. Перший розглядає фінансову відповідальність як різновид адміністративної, але при нерівному положенні сторін. Другий підхід виділяє фінансову відповідальність у самостійний вид юридичної відповідальності, хоча й відзначається деяка її подібність із адміністративною. Учені, що дотримуються думки про самостійність фінансової відповідальності, говорять про неї як про спеціальний вид юридичної відповідальності, що виражається в обов’язку особи, що порушили норми фінансового права, понести несприятливі наслідки свого протиправного поводження, пов’язані із впливом на приналежні йому фонди коштів (фінансові ресурси) внаслідок застосування до нього фінансових санкцій спеціально вповноваженими органами державної влади й місцевого самоврядування [Єсімов С.С. Проблемні питання адміністративно-правової та фінансово-правової наук.с. 142]. [Трипольська М. І. Фінансово-правова та адміністративна відповідальність: порівняльно-правова характеристика; Усенко Р. А. Фінансові санкції за адміністративним законодавством України] [Усенко Р. А. Фінансові санкції за адміністративним законодавством України]

Конституцією України (п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції) встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Конституційний Суд України в Рішенні від 30.05.2001 р. №7-рп/2001 у справі №1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб) відзначив, що вказаною нормою Конституції безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. Отже, логічним є припущення, що перелік видів юридичної відповідальності включає й інші її види, які прямо не вказані в Конституції. [Рішення КСУ]

У Податковому кодексі України законодавець визначив види відповідальності за порушення податкового законодавства (ст. 111), а саме: фінансова, адміністративна та кримінальна, тим самим визнавши самостійний характер фінансово-правової відповідальності [ПКУ]

На думку О.А.Лукашева, відповідальність за порушення фінансового законодавства слід розглядати як комплексну категорію, що складається з відносно відокремлених блоків залежно від інституційної належності фінансово-правових норм, що порушуються при вчиненні протиправного діяння у сфері фінансової діяльності держави. Ці блоки деталізуються у процесі кодифікації окремих інститутів фінансового законодавства. [Воронова]Такими блоками, зокрема, є: відповідальність за порушення бюджетного законодавства, передбачена гл. 18 Бюджетного кодексу України; [БКУ] відповідальність за порушення податкового законодавства, передбачена гл. 11 Податкового кодексу України. [ПКУ]

Як окремі елементи можна розглядати: відповідальність за порушення правил здійснення рахункових операцій із застосуванням реєстраторів рахункових операцій, передбачену Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; [ЗУ] відповідальність за порушення встановленого порядку обігу готівки відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» [Указ «про застосування штрафних...»], а також відповідальність за порушення валютного законодавства, що встановлена Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (ст. 16), а також іншими актами валютного законодавства.

Кожний із зазначених елементів має специфіку, зумовлену характером відносин в окремих сегментах фінансової діяльності. Проте всі вони мають обов’язкові ознаки, властиві юридичній відповідальності загалом:

¾ підставою відповідальності є вчинення правопорушення;

¾ відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державного примусу за порушення приписів фінансово-правових норм;

¾ полягає у застосуванні до правопорушника негативних наслідків, передбачених у санкціях фінансово-правових норм, які мають майновий характер і виражені переважно в грошовій формі;

¾ відповідальність за порушення фінансового законодавства реалізується у специфічній процесуальній формі. [Воронова]

До специфічних ознак фінансово-правової відповідальності належать такі:

¾ фінансово-правова відповідальність настає за фінансове правопорушення. Фінансове правопорушення - дія або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання всіх форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм;

¾ фінансово-правова відповідальність виражається у застосуванні до правопорушника санкцій фінансово-правових норм. Фінансово-правові санкції встановлені Податковим кодексом України, Бюджетним кодексом України та іншими фінансовими законами;

¾ фінансово-правова відповідальність тягне для правопорушника певні негативні наслідки майнового характеру. Це зумовлено специфікою фінансово-правових санкцій, що мають майновий характер і, таким чином, впливають на економічні (грошові) інтереси правопорушників. У сфері фінансової діяльності держава намагається в першу чергу отримати відшкодування збитків, заподіяних їй фінансовим правопорушенням і, крім того, покарати правопорушника, але у формі, що притаманна сфері фінансово-правового регулювання, тобто у грошовій. У зв’язку з цим фінансово-правова відповідальність є різновидом майнової (правовідновлювальної) відповідальності;

¾ фінансово-правова відповідальність реалізується у специфічній процесуальній формі. Так, застосування оперативно-бюджетних санкцій, передбачених ст. 117-120 БК України здійснюється в межах бюджетно-процесуального провадження;

¾ суб’єктами відповідальності за порушення фінансового законодавства є учасники фінансових правовідносин. [Нагребельний]

Для фінансово-правової відповідальності властивим є наявність таких ознак:

¾ матеріальних, які характеризують фінансово-правову відповідальність як охоронне фінансове правовідношення. Матеріальні ознаки включають два аспекти, а саме: 1) встановлення складу фінансових правопорушень і санкцій за їх здійснення, 2) визначення виду і міри державно-владного примусу через охоронне фінансове право відношення;

¾ процесуальних, які характеризують механізм реалізації охоронного фінансового правовідношення шляхом провадження у справі про фінансове правопорушення.

Таким чином, фінансово-правова відповідальність являє собою обов’язок винної у здійсненні фінансового правопорушення особи зазнавати міри державно-владного примусу, які передбачені санкціями фінансово-правових актів, що полягають у покладанні додаткових юридичних обов’язків майнового характеру і застосовуються уповноваженими державними органами (управненою особою фінансових правовідносин) у встановленому законом процесуальному порядку.

В юридичній літературі фінансово-правову відповідальність визначають як застосування у встановленому законом порядку до порушника фінансово-правових норм особливих мір державного примусу – фінансових санкцій, пов’язаних з додатковими обтяженнями майнового характеру.

Функції фінансово-правової відповідальності – це головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших суб’єктів фінансового права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

Питання щодо виділення функцій юридичної відповідальності, взагалі, і фінансово-правової, зокрема є дискусійними в юридичній літературі. Так, на думку одних вчених, фінансово-правова відповідальність виконує превентивну, правовідновлювальну, каральну та виховну функції. На думку інших – юридичну та соціальну функції. Також існує думка про те, що фінансово-правова відповідальність виконує регулятивну, превентивну, каральну, відновлювальну та виховну функції. Зазначаючи, що функції фінансових санкцій відповідають функціям права А.С. Ємельянов до функцій фінансово-правової відповідальності відносить охоронну, регулятивну, виховну, соціально-превентивну, ціннісно-орієнтаційну, системно-правову, функцію підтримання державної влади і місцевого самоврядування, а також фіскальну. [Нагребельний]

Регулятивна функція проявляється в закріпленні й оформленні динаміки фінансових правовідносин, тобто оформленні статики і динаміки правовідносин, що складають предмет фінансового права.

Превентивна функція фінансово-правової відповідальності спрямована на попередження порушень відносин, що існують в процесі діяльності держави та муніципальних утворень щодо планомірного утворення, розподілу і використання грошових фондів (фінансових ресурсів). Превентивне (попереджувальне) спрямування правового впливу фінансової відповідальності на ці відносини складається із загально-превентивного і приватно-превентивного (індивідуально-превентивного) напрямів. Загальні превенції проявляються в самому факті існування фінансово-правової відповідальності. Превентивний вплив здійснює в цілому вся правова норма, а не її окремий структурний елемент (санкція). В іншому випадку виникатиме питання – за недотримання чого саме настає фінансово-правова відповідальність. Завданнями превентивної функції є укріплення фінансової дисципліни, що передбачає добросовісне здійснення наданих прав і виконання, передбачених фінансово-правовими нормами обов’язків.

Каральна функція фінансово-правової відповідальності впливає на майнові (грошові) відносини, звужує майнову сферу фінансового правопорушення, але неможливо назвати в якості об’єкту впливу тільки публічно-правові майнові відносини. Об’єктами впливу каральної функції може бути право на заняття певним видом діяльності, психіка порушника фінансового законодавства. Так, наприклад, відкликання НБУ банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку є заходом (мірою) організаційно-правового характеру. А письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат залученими коштами, зменшення чи вилучення неефективних інвестицій є мірою психологічного впливу. Способи здійснення карального впливу фінансово-правової відповідальності є досить різноманітними. До правопорушників можуть застосовуватися санкції передбачені Бюджетним кодексом України. [Нагребельний]

Відновлювальна функція фінансово-правової відповідальності призначена нормалізувати відносини щодо цільового використання бюджетних коштів, своєчасного і повного перерахування цих коштів, підтвердження бюджетних зобов’язань розпису закону про Державний бюджет тощо. Відновлювальний характер мають фінансово-правові санкції, реалізація яких унеможливлює здійснення фінансового правопорушення, відновлює правопорядок. Однак відновлювальний вплив здійснює не тільки санкція фінансово-правової норми, а вся фінансово-правова відповідальність, оскільки вона спонукає правопорушника до правомірної поведінки. Санкції застосовуються з метою спонукання правопорушника припинити здійснення правопорушення, хоча їх застосування інколи може й не спричинити автоматичного його припинення. До цієї групи відносяться санкції, пов’язані зі втратою майна для порушника (стягнення штрафу, пені, санкції, пов’язані з обмеженням прав порушника бюджетного законодавства, призупинення, обмеження фінансування, призупинення операцій на рахунках та ін.).

Принципи фінансово-правової відповідальності відображають її зміст, сутність та форми реалізації. Основні засади фінансово-правової відповідальності є орієнтиром для усіх суб’єктів фінансового права, які беруть участь в охоронних фінансових правовідношеннях. Принципи вказують на мету та правовий стан, в напрямку яких повинні рухатися законодавчий та правозастосовчі органи. При цьому необхідно враховувати, що принципи фінансово-правової відповідальності не обов’язково можуть бути нормативно закріпленими – їх реальне застосування залежить від волі законодавця. Це зумовлено тим, що основні засади фінансово-правової відповідальності виводяться із загального змісту фінансового законодавства і зазначені принципи є досягненням науки фінансового права, тобто частиною фінансово-правової доктрини, яка тією чи іншою мірою відтворюється у фінансовому законодавстві.

Принципи фінансово-правової відповідальності – це основоположні засади, вихідні ідеї, що відображають її сутність, природу і призначення, відповідно до яких здійснюється діяльність законодавця і правозастосовчих органів щодо реалізації охоронних фінансових правовідносин.

В юридичній літературі принципи фінансово-правової відповідальності розглядають у широкому (як сукупність усіх правових принципів) і вузькому (як сукупність принципів, безпосередньо закріплених у фінансовому законодавстві) аспектах. Фінансово-правова відповідальність базується на цілісній системі, що включає загальносоціальні принципи, які притаманні усім видам відповідальності, загальноправові принципи, принципи фінансового права, а також принципи фінансово-правової відповідальності. Слід зазначити, що єдиної точки зору стосовно переліку принципів в юридичній літературі не сформовано. Так, наприклад, вважається, що до принципів фінансово-правової відповідальності потрібно віднести принципи законності, співрозмірності, однократності, індивідуалізації покарання, принцип повного відшкодування заподіяної шкоди. Існує думка, що безпосередньо впливають на вихідні начала фінансово-правової відповідальності загальноправові принципи, до яких відносяться справедливість, законність, невідворотність, індивідуалізація покарання, відповідальність за вину. [Нагребельний]

Встановлення принципів фінансово-правової відповідальності забезпечує правильне застосування фінансового законодавства, сприяє стабільності фінансової політики держави, дотриманню прав та законних інтересів усіх суб’єктів фінансових правовідносин. Норми-принципи суттєво впливають і на нормотворчий процес, оскільки при реформуванні фінансових відносин законодавець повинен керуватися не тільки майновими інтересами держави, а й інтересами інших учасників фінансових правовідносин, а також іншими соціально-правовими ідеями, відтвореними в принципах фінансово-правової відповідальності.

Усі принципи фінансово-правової відповідальності взаємопов’язані і взаємозалежні один від другого. Недотримання одного принципи невідворотно тягне за собою порушення іншого і, як наслідок, викривляє сутність фінансово-правової відповідальності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Поняття та ознаки фінансового правопорушення як підстави фінансово-правової відповідальності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.