Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу

У 16-17 столітті відбувається розпад феодального ладу у ряді європейських країн, на зміну якому приходять капіталістичні відносини. За словами К. Маркса «саме розкладання першого звільнило елементи останнього ».

Зміни торкнулися всіх сторін суспільного життя країн Західної Європи. А саме:

· Феодальні виробничі відносини втрачають пануюче положення.

· Починається процес первісног нагромадження капіталу.

· Росте суспільний розподіл праці.

· Ремесло переходить в стадію капіталістичної мануфактури (з'являється юридично і економічно вільна юридична сила з обезземелених селян).

· Змінюється соціальна структура суспільства.

Особливу роль в розвитку капіталізму зіграли Великі географічні відкриття. Вони були зорієнтовані на відкриття нових торгових шляхів, у результаті були відкриті раніше невідомі країни і континенти, встановлені економічні зв'язки між Європою і іншими континентами.

Існує ряд чинників тих, що сприяли Великим географічним відкриттям:

1 – утруднення в торгівлі між Сходом і Європою.

Це пов'язано із захопленням традиційних шляхів турками через Близький Схід, арабами через Північну Африку, татаро-монголами через Русь. В результаті з'являється грабіж і посередництво в торгівлі, що сприяє підвищенню цін на товари і робить їх менш привабливими. Виникає об'єктивна потреба пошуку нових торгових шляхів з метою позбавлення від такого роду посередництва.

2 – гострий брак обігових коштів (що з'явилася в другій половині XV століття).

До основних причин, що зумовили недолік золота і срібла як обігових коштів, відносяться:

- по-перше, зміни в торгівлі, сприяюче перекачуванню золото на схід;

- по-друге, виснаження срібних копалень Німеччини і Іспанії якраз в той час, коли збільшуються об'єми торгівлі і починає розвиватися промисловість;

- по-третє, поява нового класу – буржуазії (раніше ми їх називали підприємцями), прагнучої до збагачення і нагромадження багатства, що у результаті породило «жадання золота» – найважливішу економічну проблему, що штовхнула на пошук найкоротшого шляху до «багатств» Сходу.

3– політичний чинник.

Суть його зводиться до того, що тільки могутні монархії здатні були фінансувати пошукові експедиції (в основному Іспанія, Португалія).

4– науково-технічний прогрес.

Це чинник прикладного характеру. До найважливіших технічних досягнень того часу відносяться: успіхи в кораблебудуванні, які пов'язані не тільки із створенням каравел (XV ст.), але і з успіхами в навігації (удосконалення компаса, що, у свою чергу, надало можливість створення точних морських карт). Що стосується наукових досягнень, то в кінці XV століття в Європі зароджуються античні уявлення про кулястість Землі, що, по суті, обумовлює можливість трансатлантичного плавання. По суті, саме цією подорожжю завершився 1-й етап Великих географічних відкриттів.

З вищесказаного очевидно, що їх метою була військово-економічна експансія, а не науково-пізнавальні дослідження.

Великі географічні відкриття мали наступні економічні наслідки:

1. Сформувався світовий ринок:

а) розширилася територіальна сфера торгівлі – вона охопила всі континенти, тобто стала міжнародною;

б) розширився асортимент товарів – Європа познайомилася з до того невідомою їй картоплею, соняшником, кукурудзою, тютюном, какао, ваніллю, ананасами тощо;

в) змінився характер світової торгівлі – вона стала конкурентною, спекулятивною, почалася боротьба за ринки збуту продукції, прикладом чого можна вважати суперництво голландської і британської ост-індийскої компаній.

2. Грошові кошти, отримані від підвищення цін, зосередилися в основному у купців і були основним джерелом створення мануфактур.

3. Сформувалися перші колоніальні імперії, які належали найбагатшим країнам того часу: Іспанії, Португалії, Англії.

В період пізнього феодалізму починається процес формування і становлення світової індустрії, яка в своєму подальшому розвитку пройде через три «революції». Перехід до капіталізму супроводжувався вдосконаленням засобів виробництва, розвитком промисловості і торгівлі. Основні нововведення і відкриття: удосконалення вітряного і водного двигуна, винахід парового двигуна, розробка насосів і підйомників, рухомого металевого шрифту тощо. Наявність ряду винаходів диктувала необхідність переходу те дрібного до крупного виробництва, а для цього був необхідний капітал.

Тому на першому етапі, а точніше передетапі, відбувається формування ринково-індустріального світового господарства і первісне нагромадження капіталу (ПНК).

Класично, первісне нагромадження капіталу– це історичний процес відділення безпосереднього виробника від засобів виробництва, тобто насильницьке позбавлення дрібного виробника (селянина, ремісника) його приватної власності і затвердження крупної капіталістичної власності.

Первісне нагромадження капіталу здійснювалося різними методами. До них відносяться:

1 – насильницьке вилучення засобів праці у ремісників;

2 – обгороджування (вигнання селянства з землі);

3 – створення системи колоній;

4 – система державного боргу - уряд для забезпечення своїх витрат (війни, зміст армії, королівського двору тощо) бере позики у купецтва під високі відсотки. По суті ця система є прародителькою облігацій внутрішньої державної позики;

5 – протекційні мита (держава за певні послуги звільняла окремих підприємців від податків, якоюсь мірою цей метод схожий на пільгове оподаткування).

Що стосується доходів від колоній, то до них належать:

· грабіж (найбільш швидкий і найменше витратний спосіб накопичення капіталу);

· податкові здирства (колонізатор вимушує корінних жителів завойованих територій платити податки і мита на свою користь);

· нееквівалентна торгівля - її яскравим прикладом служить обмін різних дрібничок (дзеркала, рум'яна) на зливки золота;

· експлуатація (використання примусової праці на важких роботах);

· торгівля людьми (работоргівля).

Результатом процесу первісне нагромадження капіталу стало прискорення промислового розвитку. Його суть полягає в створенні перших промислових підприємств, що мають ринкову орієнтацію, їх називають мануфактурою.

Мануфактура – це підприємство, на якому ще використовується ручна праця, але вже присутнє її розділення по операціях, завдяки чому підвищується продуктивність, що позитивно впливає на ефективність і прибутковість.

Історично поява мануфактури була обумовлена тим, що ремесло не мало можливості задовільнити зростаючий ринковий попит, в першу чергу, на тканини. Саме тому, перші мануфактурні підприємства виникають в бавовняній, полотняній, льняній виробництвах. Для створення мануфактури були необхідні:

1 – початковий (стартовий) капітал;

2 – економічно і юридично вільна робоча сила.

Що стосується початкового (стартового) капіталу, то його нагромадження спочатку відбувалося у купецтва, яке з часом і стало першим прошарком промисловців, тобто власниками перших мануфактур. Таким чином, в основі промислового капіталу лежав торговий капітал. Економічно і юридично вільна робоча сила в цей час з'явилялася перш за все в містах Західної Європи, де процеси розпаду феодального способу виробництва почалися раніше, ніж в Східній Європі.

Особливо в цьому відношенні відрізнялася Велика Британія (Англія). Завдяки процесам «обгороджування», тобто вигнання селянства із землі феодалами, яким ця земля була необхідна для збільшення поголів'я овець – найбільш прибуткової галузі сільського господарства того часу, утворилася вільна робоча сила.

Мануфактура існувала в трьох формах:

1 – централізована (на практиці така мануфактура організовувалася у формі майстерень);

2 - розсіяні (створювалися на базі домашніх промислів та індивідуальній праці в домашніх умовах);

3 – змішані (присутні елементи першої і другої форми мануфактури).

Отже, централізована мануфактура з'явилася в галузях промисловості, найбільш наближених до споживчого ринку: спочатку, в текстильній, а пізніше – в гірничодобувній, металургійній, суднобудівельній і інших галузях важкої промисловості. Першими країнами, в яких почався процес розвитку мануфактурної промисловості в XVI - XVII столітті, були Іспанія, Голландія, Італія, Англія.

Природно, що поява мануфактури сприяла зміні класової структури суспільства, а точніше ознаменувала появу двох принципово нових прошарків суспільства: підприємців і найнятих робітників. Підприємці – капіталісти (по термінології марксизму), наймані робочі – пролетарі. Марксистська теорія визначала їх відносини як антагоністичну (непримиренну) боротьбу. Приклад індустріально розвинених країн світу доводить, що ці відносини можна гармонізувати за умови різних компромісів. Адже високий рівень життя найнятих робітників є основою продуктивної та ефективної праці, а, отже, і високого рівня розвитку суспільства вцілому.

Одним з найважливіших чинників процесу первісного нагромадження капіталу була «революція цін» в Західній Європі. Вона зводилася до різкого підвищення цін (в 5-6 разів) на товари, яке відбулося у зв'язку з перекачуванням в країни Європи величезної кількості золота з американських колоній, поява останніх пов'язана з Великими географічними відкриттями XV – XVI століття.

У XVII столітті Іспанію і Португалію, тоді наймогутніші країни в Європі, замінюють нові лідери – Голландія і Англія. Голландія в першу чергу розвивала флот і зовнішню торгівлю. У XVII столітті це була найбільш передова країна Європи, тому що володіла наймогутнішим в світі флотом, а її столиця була світовим торговельно-фінансовим центром. Саме тут була заснована могутня Ост-Індійська торгова компанія, створена на основі акціонерного капіталу (1602 рік). Її капітал, 6,5 млн. форинтів, що становлять, був утворений з внесків акціонерів, всього було випущено понад 2000 акцій. Суть діяльності компанії полягала в організації торгівлі з Індією, Японією, Китаєм, в які ввозилися: цінні метали, зброя, мануфактурні товари, особливо тканини. А вивозилися: чай, шовк, прянощі, чорне і червоне дерево, рис, килими, коштовні камені тощо. Всі ці товари привозилися до Амстердама, звідки голландськими купцями розвозилися по всіх європейських країнах. Витіснивши силою португальців, голландці змогли надовго сконцентрувати всю східну торгівлю в своїх руках. Товари, що привозяться зі сходу до Амстердама, продавалися з аукціонів. Отже, Ост-Індійська компанія одержувала величезний прибуток. Голландська Ост-Індійська компанія була ліквідована в 1795 р., після чого торгівля з Індією була оголошена вільною для кожної країни.

Досвід Голландії як першої («зразкової») ринково-індустріальної країни світу дає можливість познайомитися і з першим великим випадком біржової спекуляції – тюльпаноманією, яка мала місце в 1634-1638 роках. Ця операція безпосередньо пов'язана з модою на нові квіти – тюльпани, завезені до Європи. Їх ціна дуже швидко росла. Багато людей витратили все свої заощадження на тюльпани, сподіваючись, що пізніше за них вигідно продадуть. Проте, через декілька років ціна на квіти різко впала і багато голландців розорилися.

Приведений приклад доводить, що не промислова база була в центрі уваги в Голландії, а торгівля, фінанси і флот. А це була дуже велика помилка, тому що торговий капітал є залежним по відношенню до промислового. Відсутність уваги до проблеми розвитку промисловості привела до того, що в XVIII столітті Голландію в економічному розвитку випереджає Англія.

2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії

Англію називають класичною країною процесу первісного нагромадження капіталу. Основна увага, а також фінансові кошти, ця країна сконцентрувала і направила на розвиток мануфактурної промисловості, в той же час не обділивши увагою такі сфери, як торгівля і флот. Посилення промислової бази призвело до економічного лідерства Англії.

Причини по яких Англія носить статус класичної країни первісного нагромадження капіталу:

1. це острівна країна, що обумовлює відсутність зовнішнього впливу ближнього оточення;

2. велика частина населення проживає в сільській місцевості;

3. більшість галузей слабо розвинена (окрім текстильної, яка була профілюючою галуззю господарського комплексу з 15 століття). На світовому ринку сформувався стійкий попит на англійську шерсть, він має тенденцію до зростання, що провокує розширення вівчарства. Для його необхідні великі пасовищні угіддя. З метою їх створення крупні землевласники, використовуючи право власності на землю, починають насильницький зганяти селянство із землі. Землі, що були експропрійовані здавалися в оренду фермерам, які окрім скотарства займалися і переробкою сировини.

Необхідно відзначити, що експропріації піддавалися не тільки селяни, засобом збагачення стали землі і майно католицьких монастирів, які конфісковували на користь держави. Використовувалися вони відповідно: землі – під пасовища, споруди – для організації капіталістичної мануфактури.

У історії цей процес придбав назву «обгороджування», і є одним з методів первісного нагромадження капіталу.

Англія має статус класичної країни первісного нагромадження капіталу і у зв'язку з широким спектром методів його здійснення. Окрім обгороджування, в спектрі методів ПНК в Англії яскраво представлені:

· система державного боргу ;

· система колоній (так в XVIII столітті територіально розміри колоній в 100 разів перевищували за площею саму Англію).

· торгівля живим товаром (у 1680-1757г. займає 1 місце по вивозу і торгівлі африканцями)

Інтереси своєї молодої, що проходить стадію становлення і розвитку мануфактурної промисловості, країни Англія захищає за допомогою зовнішньоторговельної політики меркантилізму і протекціонізму.

Меркантилізм – це політика держави, яка має на меті збільшити грошові кошти. Вона базувалася на забезпеченні позитивного грошового, а пізніше за торгового балансу. Так, позитивний грошовий баланс забезпечувався за допомогою зменшення обсягів вивозу капіталів за кордон, збільшення іноземних фінансових інвестицій в країну. Суворі англійські закони вимагали, щоб іноземні купці всі виручені усередині країни гроші витрачали на покупку англійських товарів, щоб проданий за межу товар оплачувався виключно іноземною валютою. Позитивний торговий баланс забезпечувався в результаті перевищення обсягів вивозу товарів над ввезенням, тому Англія посилено стимулює експорт і обмежує імпорт, вводячи високі митні збори або, в деяких випадках, взагалі забороняючи ввезення окремих товарів.

Перераховані вище способи обмеження імпорту називаються політикою протекціонізму ( від англ. рrotect – захищати). До певної міри її еквівалентом є політика захисту вітчизняного товаровиробника.

Щоб збільшити експорт, держава різними способами сприяла зниженню витрат виробництва, для чого встановлювалися обов'язкові межі заробітної платні і цін на продукти харчування, а також відсотки під позики. З метою забезпечення високої якості експортних товарів, тобто закріплення за своїми товарами певних зовнішніх ринків, була введена детальна регламентація виробничого процесу, жорсткий контроль якості продукції.

Англія постійно займається пошуком ринків збуту своїх товарів, проводить захоплення і колонізацію все великих територій, у результаті чого стає власником величнішої колоніальної імперії. В Англії, в першій країні в світі, відбувається буржуазна революція під керівництвом Кромвеля (1643 рік). З ім'ям Кромвеля пов'язане ухвалення Навігаційного акту (1651 рік), який укріпив англійський флот і торгівлю. Згідно цьому закону всі товари, які поступали до Англії з Азії, Африки і Америки повинні були завозитися виключно на англійських суднах. А товари з Європи – або на англійських суднах, або на кораблях країни–виробника. Всі товари з колоній повинні були завозитися спочатку в англійські порти, а в колонії – перевозилися тільки англійськими кораблями. Саме цим законодавчим актом була повністю підірвана морська і торгова потужність Голландії.

Після промислового перевороту в Англії склалися сприятливі умови для економічного розвитку. Цьому сприяло ряд умов:

1. Природно-економічні умови (багата сировинна база, особливо запаси руди і вугілля; наявність сировини для суконної промисловості; водні комунікації)

2. Зовнішньоекономічні умови (наявність стійкого попиту на англійські товари, розширення світового ринку)

3. Економічні умови (високий рівень розвитку промисловості, широке застосування парових двигунів, стабільні залізничні комунікації, які остаточно ліквідовували роз'єднаність окремих районів країни).

По суті, створення машинобудівних комплексів і будівництво залізничних комунікацій вважається «увінчанням будівлі» промислового перевороту (К. Маркс).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 5 СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНОГО СПОСОБУ ВИРОБНИЦТВА	\|	Виникнення капіталізму у Франції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.