Пам’ять та увага.

Увага.

З розвитком активності дитини неухильно розширюється коло об’єктів, які привертають її увагу. Починаючи з 2-го року, дитина придивляється, прислухається до них, розглядає їх. Предметом її уваги стають живі і неживі об’єкти, дорослі і діти, музика, пісні, малюнки в книжці, відображення в дзеркалі. Найбільше привертає увагу все, що рухається, змінюється, розкриваючи якісь свої нові сторони. На цьому етапі не самі об’єкти, а дії з ними найбільше приваблюють дитину. Вона може 10-20 хвилин гратися в улюблену гру, улюбленою іграшкою.

Увага у ранньому віці розвивається від безумовно-рефлекторного її зосередження до умовно-рефлекторного, від мимовільної її форми до перших проявів довільної (дія за вказівкою, долання труднощів). Обсяг уваги в ранньому віці ще дуже вузький. Увагу легко відволікає кожний новий, яскравіший об’єкт. Ця її особливість дає змогу дорослим відвертати увагу дитини від недозволеної для неї речі, від небажаної дії. Наприкінці 3-го року слово може викликати увагу і спрямувати її, що створює умови для проведення коротких занять у групах дітей.

У ранньому дитинстві відбуваються значні зрушення в пам'яті, яка фіксує набутий дитиною сенсорний, моторний, емоційний досвід, забезпечуючи цілісний психічний її розвиток. Зазнають перших якісних змін основні процеси пам'яті (запам’ятовування, зберігання, відтворення).

Про досягнення в розвитку пам’яті дитини судять перед усім по тому, що вона пізнає на кожному етапі свого життя і як розширюється коло впізнаваних нею об’єктів. На 2-му році життя значно збільшується кількість об’єктів, які викликають у дитини реакції впізнавання і стають дедалі все диференційованішими. На кінець 3-го року дитина впізнає не тільки рідних, а й інших дорослих та дітей, з якими зустрічалася, різні побутові предмети, іграшки, пісеньки.

Мовлення вносить значні зміни в мнемічні процеси, відкриваючи можливість групувати численні елементи досвіду, позначати їх словом, міцніше їх закріплювати й оперативніше відтворювати.

Збільшується тривалість часу, протягом якого зберігається в пам’яті дитини якесь враження. Загалом процеси пам’яті на ранньому етапі розвитку дитини мають мимовільний характер. Вона легше сприймає образний матеріал, ніж словесний не підкріплений малюнком. Розуміння дитиною слова і особливо оволодіння активним мовленням робить можливим і перші прояви довільності в роботі пам’яті дитини. Вони виникають доті, коли дорослі стимулюють дитину до відповіді своїми запитаннями, пропонують показати, розповісти. Під впливом такого спілкування дитина починає виявляти ініціативу в довільному відтворенні, розповідати близьким про те, що бачила, говорила чи чула.

Якщо життя дитини правильно організовано, то вже до 3-ох років вона набуває цілого ряду звичок і навичок, які є процесом запам’ятовування (миє руки перед їжею, вітається, охайно їсть тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відчуття і сприймання.	\|	Розвиток емоційно-вольової сфери.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.