Розв’язок.

- На одному з зображень басейну (рис. 14 ) послідовно замінюють криві ділянки на прямі, зберігаючи площу басейну незмінною. В результаті отримано чотири геометричні фігури, які помічаємо як F_1, F_2,F₃та F₄.

- Вимірюють з точністю до 1 мм розміри фігур і обчислюють площу всього басейну:

S_геом = F_i·ΔS , (16)

де F_і – площі окремих геометричних фігур в см²,

ΔS – площа 1 см² в масштабі карти ;

Маємо:

S_геом = ( )·62500=

= (9,5+44,0+5,0+18,0)·62500 = 4781250м² = 4,781км²

- Різниці між площами фігури S_пал. і S_геом не повинна перевищувати 2%.

<2%. (17)

- Умова виконується, тому визначення площі водозбірного басейну можна вважати задовільним. За кінцеве значення площі приймають середнє з двох обчислених

S_сер = км.²(18)

6. Визначення кутів орієнтування лінії на карті.

Орієнтувати напрям – це визначити його положення на місцевості або кресленні відносно іншого напряму, що прийнятий за початковий.

При орієнтуванні в інженерній геодезії за початковий напрям приймають напрям меридіана: істинного (географічного), магнітного або осьового.

Рис. 15 Азимути лінії MN

1 – географічний меридіан;

2 – магнітний меридіан;

Р – полюс північний географічний;

Р₁ – полюс північний магнітний;

δ_сх– магнітне схилення (схилення магнітної стрілки) – східне.

В залежності від вибору меридіана, користуються відповідними кутами орієнтування: азимутом істинним (географічним) А_і, азимутом магнітним А_м, дирекційним кутом α і румбами – r_i,r_М та r_o.

Азимут лінії MN в точці M – це кут, що відрахований за ходом стрілки годинника від північного напряму меридіана, який проходить через дану точку до напряму цієї лінії.

Від північного напряму істинного меридіана відраховують азимут істинниї А_і, від напряму магнітного меридіана – азимут магнітний А_м.

За абсолютним значенням азимути змінюються від 0° до 360°.

Між напрямами меридіанів географічного та магнітного існує кут δ (магнітне схилення ), яке залежить від розташування точки М на еліпсоїді та змінюється в часі. Тому існує зв’язок

А_і = А_м + δ_сх, (19)

або

А_і = А_м - δ_зх , (20)

де δ_сх, δ_зх – магнітне схилення - східне та західне відповідно.

Меридіани, що перетинають лінію MN в різних її точках М та N, між собою не паралельні, тому і азимути лінії в цих точках мають різні значення (А₁≠А₂).

Рис. 16 Дирекційний кут α та азимути А

1 –істинні меридіани, що обмежують шестиградусну зону;

2 – осьовий (середній) меридіан зони;

А₁, А₂ – азимути лінії в точках М та N, різні за розміром;

α – дирекційний кут лінії MN.

Для зручності вимірювань використовують дирекційний кут α – кут, що відрахований за ходом годинникової стрілки від північного напряму осьового меридіана зони або лінії, що йому паралельна до напряму лінії MN.

За абсолютним значенням дирекційні кути змінюються від 0° до 360°. Вони однакові в якій завгодно точці лінії MN.

Зв’язок між азимутом А_і та дирекційним кутом α (рис.16)

А_і = α+γ_сх (21)

або

А_і = α-γ_зх , (22)

де γ_сх, γ_зх – зближення меридіанів східне та західне відповідно.

Значення γ залежить від розташування точки М та N на еліпсоїді (широти φ та істинної ординати У_і точки).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розв’язок.	\|	Вимірювання дирекційного кута лінії MN

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.