Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Земельно-ресурсний потенціал району

 

При збиранні інформації, яка характеризує земельно-ресурсний потенціал адміністративного району, отримують потрібну інформа­цію, аналізують її й оцінюють використання земельних ресурсів ра­йону з таких позицій;

1)про рівень вивченості стану земель району;

2)про наявність і розподіл земель за категоріями, формами вла­сності й угіддями;

3)про наявність і правовий статус земель підприємств, організа­цій, громадян (колективів громадян), що виробляють сільськогосподарську продукцію;

4)про наявність і розподіл земель міст і сільських поселень;

5)про якісну характеристику земель району (стан меліорованих
земель — зрошення, осушення, характеристика земель сільськогос­подарського призначення і фонду перерозподілу земель за ознака­ми, що впливають на родючість, рекультивація земель, зняття ви­користання родючого шару ґрунту, характеристика сіножатей і па­совищ за їх культуртехнічним станом, агроекологічна класифікація земель);

6)про зміни у складі площ сільськогосподарських угідь, які ви­користовують сільськогосподарські підприємства, фермерські госпо­дарства й громадяни, які виробляють сільськогосподарську продукцію, про зміни в складі всіх земель, зміни площ за категоріями зе­мель, у відведеннях земель для державних і суспільних потреб;

7) про стан й оцінювання використання земель району по галу­зях, землекористувачах і землевласниках;

8) про підсумки здійснення земельної реформи і розвитку земельних відносин тощо.

Збираючи дані, які характеризують земельно-ресурсний потенці­ал району, використовують інформацію державної статистичної звіт­ності за формами 6-зем і 2-зем, затвердженими Державним коміте­том статистики України, інформацію, підготовлену на підставі до­кументів Земельного кадастру України, матеріали з вивчення стану земель (геодезичні і картографічні роботи, ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження і вишукування, оцінювання якості земель, інвен­таризація земель), територіального і внутрішньогосподарського зе­млеустрою, матеріали, пов'язані з реалізацією і підсумками здійс­нення земельної реформи і розвитку земельних відносин. За потреби, використовують дані інших галузевих кадастрів, лісовпорядкування, містобудівну й іншу документацію.

Рівень вивченості стану земель району. Оцінюючи рівень вивченості земель району, встановлюють наявність матеріалів гео­дезичних і картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань, рік проведення зйомок і обстежень, масш­таб, характер і повноту відображення інформації, у тому числі щодо негативних впливів на землю, ступінь старіння інформації, стан меж землеволодінь і землекористувань, а також матеріалів з інвен­таризації й оцінювання земель, з раніше виконаних робіт у районі (схеми і проекти землеустрою, проекти планування і забудови міст і сільських поселень, схеми і проекти меліорації земель, проекти і схеми територіального землеустрою, проекти внутрішньогосподар­ського землеустрою, схеми і проекти рекультивації і поліпшення земель, схеми і проекти із захисту земель, відновлення і консервації деградованих, забруднених і заражених земель та інші передпроектні й проектні розробки).

За результатами оцінювання рівня вивченості земель встанов­люють доцільність використання тих або інших матеріалів при складанні схеми землеустрою, а також необхідність збирання до­даткових матеріалів або проведення польового землевпорядного обстеження для одержання інформації, якої немає, що характеризує використання земель, їх кількісний і якісний стан й у разі встановлення застарілих матеріалів, які не можуть бути використані при складанні схеми, або повної відсутності визначе­них матеріалів можна додатково проводити обстеження і вишуку­вання як самостійний вид робіт.

Наявність і розподіл земель за категоріями, формами вла­сності й угіддями. Оцінюючи наявність і розподіл земель за кате­горіями, формами власності й угіддями, наводять дані про загальні площі різних категорій земель з виокремленням за складом земель і угіддями, в межах категорії, які перебувають у власності громадян, юридичних осіб, у державній та комунальній власності.

У складі земель, що перебувають у державній і комунальній власності, виділяють площі земель, які надані громадянам в оре­нду, а юридичним особам — у постійне безстрокове користування й оренду.

Відображаючи кількісний склад по кожній категорії земель, за­значають склад і площі всіх угідь, динаміку їх змін, позитивні й не­гативні сторони процесу формування землеволодінь і землекористувань та складу їхніх угідь, причини негативних змін у складі угідь, пропозиції щодо усунення недоліків тощо.

Характеризуючи наявність і розподіл земель району за кате­горіями, формами власності й іншими показниками, наводять також дані про наявність земель, які використовують за межами району.

Значну увагу приділяють землям сільськогосподарського при­значення та особливо охоронних територій.

Наявність і правовий статус земель сільськогосподарсь­ких підприємств, організацій і громадян. При оцінюванні на­явності і правового статусу земель, які використовують сільськогос­подарські підприємства, організації та громадяни наводять інфор­мацію, що відображує в динаміці процеси зміни правового статусу земель, призначених для виробництва сільськогосподарської проду­кції господарськими товариствами, виробничими кооперативами, державними і комунальними підприємствами, іншими сільськогос­подарськими організаціями, селянськими та фермерськими госпо­дарствами, громадянами, що мають особисті підсобні господарства, громадянами і колективами громадян, які займаються садівницт­вом, городництвом, тваринництвом, власниками земельних часток. Подають також інформацію про наявність і зміни в складі й струк­турі земель сільськогосподарських організацій, селянських та фер­мерських господарств і громадян, які виробляють сільськогосподар­ську продукцію.

Ця інформація має дати відповідь на запитання: чиї землі й у якому розмірі використовують ці категорії землевласників і земле­користувачів, ті, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, у державній і комунальній власності. На основі цієї інформа­ції роблять висновки про те, як це впливає на господарську діяль­ність, про доцільність формування в перспективі тих або інших господарських структур, удосконалення землеволодінь і землекористувань.

Сільськогосподарське виробництво у більшості адміністративних районів е провідною галуззю економіки. Тому дуже важливим е об'єктивний аналіз і оцінювання інформації про наявність та зміни в складі і структурі земель сільськогосподарських підприємств, се­лянських і фермерських господарств, а також громадян, що вироб­ляють сільськогосподарську продукцію.

У текстовій частині цього розділу слід показати, як змінилися склад і співвідношення угідь за аналізований період, виділивши особливо меліоровані землі, динаміку відведення земель сільського­сподарського призначення для різних цілей, оцінити наслідки від­ведення земель, забезпеченість потреби в землі, вплив змін у складі і структурі угідь на виробничу діяльність і економіку господарств, на стан територіальної організації виробництва, склад і зміст заходів щодо стабілізації землекористування і економіки.

Аналіз і оцінювання можна провести (за потреби) у розрізі госпо­дарств або однорідних груп суб'єктів, які господарюють.

Доцільно відобразити їх продуктивність за виходом продукції, стан угідь корінного поліпшення, способи використання, проведені заходи щодо поліпшення тощо.

Оцінюючи земельно-ресурсний потенціал, потрібно також одержати і проаналізувати інформацію про порушення і рекуль­тивацію земель, зняття і використання родючого шару ґрунту. При цьому вказують площі порушених і рекультивованих земель, на­приклад, при розробленні корисних копалин, торфорозробках, бу­дівництві.

Наявність і розподіл земель у межах населених пунктів. При оцінюванні наявності й розподілу земель міст і сільських посе­лень наводять інформацію про наявність і розподіл земель у межах населених пунктів за складом земель, формами власності.

Під час аналізу й оцінювання інформації найбільшу увагу при­діляють сільським поселенням, наявності в них земель сільськогос­подарського використання, земель, не задіяних у містобудівній та іншій діяльності, забезпеченості громадян земельними ділянками для ведення особистого підсобного господарства, необхідності їх розширення, у тому числі за рахунок земельних часток, наявності й використання земель, переданих у комунальну власність, забезпе­ченості пасовищами худоби громадян тощо.

Наявність і використання земель сільських поселень слід роз­глядати в сукупності з їх розподілом за формами власності. За по­треби при складанні схеми розглядають пропозиції щодо доцільного Перерозподілу земель, які перебувають у державній і комунальній власності.

Якісна характеристика земельних ресурсів району передбачає:

1) оцінювання земель за їх придатністю для різного цільового
використання;

2)оцінювання стану зрошуваних і осушених земель;

3)характеристику сільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського призначення і фонду перерозподілу за ознаками,
що впливають на родючість;

4)характеристику сіножатей і пасовищ за їх культуртехнічним
станом;

б) характеристику стану деградованих земель і ландшафтів.

Крім того, доцільно відобразити динаміку змін у плащах меліо­рованих земель, фактичне їх використання, можливості й доціль­ність їх відновлення, а також місце розташування земельних ділянок меліорованих земель різної якості.

Характеризуючи землі сільськогосподарського призначення і фонд перерозподілу земель за ознаками, що впливають на родючість, установлюють за видами сільськогосподарських угідь площі земель:

* ерозійна небезпечних, у тому числі сильно- і середньоеродованих;

* дефляційно небезпечних, у тому числі сильно- і середньодефльованих;

* підданих спільно водяній і вітровій ерозіям, у тому числі силі, по і середньої І

* перезволожених;

* заболочених, у тому числі сильно- і середньозаболочених;

* засолених, у тому числі сильно-, середньозасолених, солонча­ків, вторинного засолення;

* солонцюватих та із солонцевими комплексами;

* кам'янистих;

* з іншими негативними ознаками.

На планово-картографічних матеріалах установлюють місце роз­ташування земельних ділянок із різними негативними ознаками, порівнюють площі цих земель з обліковими даними.

Аналізуючи якісний стан земель сільськогосподарського призна­чення і фонду перерозподілу земель, зміни в якісній характеристиці земель слід відобразити в динаміці, виявити причини і ступінь не­гативних змін, інтенсивність їх розвитку.

Вивчають заходи, проведені в районі, щодо усунення негативних впливів на землю, їх обсяги, ефективність і доцільність, а також установлюють попередні пропозиції щодо усунення наявних нега­тивних явищ у використанні земель.

Стан і оцінювання використання земель району по галу­зях економіки, землекористувачах і землевласниках. При збиранні даних, що характеризують стан і оцінювання використан­ня земель району по галузях економіки, землекористувачах і земле­власниках, одержують інформацію і аналізують:

* стан використання земель у межах населених пунктів і несільськогосподарських галузях;

* стан використання земель у сільському господарстві;

* стан використання земель підприємствами й організаціями несільськогосподарських галузей.

Аналіз і оцінювання цієї інформації, зроблені висновки е на важливішим у виконанні робіт, пов'язаних із складанням схеми зем­леустрою, оскільки вони є основою для ухвалення рішень з удоско­налення розподілу земель за галузями, удосконалення існуючих і організації нових суб'єктів, що господарюють.

Стан і оцінювання використання земель у сільському гос­подарстві. У більшості адміністративних районів сільськогосподар­ське виробництво є провідною галуззю економіки і, як правило, сільськогосподарські підприємства і селянські та фермерські госпо­дарства займають велику частину території району.

Аналізуючи стан використання земель у сільськогосподарській галузі, потрібно насамперед проаналізувати і оцінити ті зміни, які відбулися останніми роками в цій галузі, стан матеріально-тех­нічної бази і забезпечення земельними, трудовими та іншими ре­сурсами сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств.

При цьому доцільно розглянути стан використання земель у:

* сільськогосподарських підприємствах;

* фермерський господарствах;

* підсобних сільських господарствах підприємств і організацій;

* особистих сільських господарствах;

* колективах садівників, городників та ін.

Рівень використання земель за всіма формами господарювання аналізують на основі показників ефективності основних галузей сільськогосподарського виробництва рослинництва і тваринництва. За галузями рослинництва аналізують такі показники:

* вартість валової і товарної продукції;

» структуру сільськогосподарських угідь і посівних площ;

* урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність
.природних кормових угідь;

* технічну і технологічну оснащеність галузей рослинництва;

* ефективність виробничих витрат;

* рентабельність галузей і видів продукції.

Основне завдання комплексного аналізу галузей рослинництва полягає в забезпеченні гармонійного взаємозв'язку між продуктив­ним потенціалом землі, способами його господарського використання і кінцевими соціально-економічними й екологічними результа­тами виробничої діяльності. Тому особливу увагу при аналізі галузі рослинництва слід звернути на відповідність посівних площ і площі ріллі, обґрунтування причин розбіжностей цих показників, підго­товку пропозицій щодо найбільш повного і раціонального викорис­тання продуктивних земель.

Доцільно також порівняти показники структури посівних площ, розміщення і врожайність сільськогосподарських культур із резуль­татами агроекологічного оцінювання земель і розподілу земель за класами придатності та дійти певних висновків за результатами цих порівнянь.

Стан галузей тваринництва характеризують такі показники:

• загальне поголів'я, види худоби і птиці;

• продуктивність тварин;

• забезпеченість тварин кормами власного виробництва;.

• забезпеченість поголів'я приміщеннями та їх стан;

• рівень механізації основних виробничих процесів;

• вартість валової і товарної продукції;

• наявність основних фондів тваринництва;

• витрати пращ і собівартість продукції, чистий дохід і рентабельність основних галузей і видів продукції.

 


Читайте також:

  1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  2. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  3. Аналіз ринку послуг ресторанного господарства району
  4. Аналіз трудового потенціалу
  5. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
  6. БІОЕЛЕКТРИЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
  7. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
  8. БІОЛОГІЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
  9. Благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
  10. Будь – які зміни популяції є результатом порушення рівноваги між її біотичним потенціалом та опором довкілля.
  11. Бюджетний потенціал
  12. В потенціальній ямі




Переглядів: 771

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Природні умови | Еколого-ландшафтне районування та агроекологічне оцінювання земель

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.