Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель

Одним із основних видів землевпорядної документації е загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання і охорони земель. Цей передплановий документ, який використовують для підготовки науково обґрунтованих рішень з організації раціонального використання й охорони земель, перерозподілу земель між галузями економіки України та регіонів, формування сталого землекористування та заходів з охорони земель, розробляють на всю територію України, так і для областей та Автономної Республіки Крим.

Зокрема, метою загальнодержавної та регіональної програм використання та охорони земель е проведення державної політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населення і галузей економіки у земельних ресурсах, раціонального використання та охорони земель, захисту їх від виснаження, деградації, забруднення, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття та створення екологічно безпечних умов проживання населення і провадження господарської діяльності.

Основними стратегічними цілями таких програм е забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки у процесі використання земель, раціональне розміщення та оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил, гармонійне поєднання господарської діяльності з охороною довкілля, захист фунтів від ерозії та створення на цій основі умов зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для зміцнення продовольчої безпеки країни.

Так, основними завданнями Загальнодержавної програми е організація ефективнішого та екологічно безпечного використання та охорони земель в цілому. Зокрема, вона охоплює:

1)аналіз стану використання та охорони земель;

2)виявлення резервів земельних ресурсів, придатних для використання за цільовим призначенням у різних галузях економіки;

3)аналіз намірів і потреб використання земель, визначених у загальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших програмах, схемах розвитку галузей економіки;

4) перерозподіл земельного фонду України між галузями економіки, зважаючи на придатність земель для використання за цільовим призначенням.

Програма спрямована на забезпечення:

* зменшення розораності земельного фонду;

* збільшення лісистості території;

* здійснення консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель;

* запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву та
мінімізації їх наслідків;

* поетапного відновлення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь у зональних системах землекористування;

* резервування земель для природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання;

* пріоритетності екологічної безпеки та дотримання екологічних
вимог охорони земель у процесі землевпорядкування територій;

* обмеження вилучення (викупу) особливо цінних земель, зокрема сільськогосподарського, призначення, для несільськогосподарських потреб;

* пріоритетності здійснення превентивних заходів щодо земель,
які ще не зазнали деградації чи зазнали її незначною мірою;

* першочергового виділення фінансових ресурсів для здійснення
запобіжних заходів на найбільш напружених деградаційних територіях;

* застосування економічних важелів впливу на суб'єкти землекористування;

* формування складових екомережі України;

* удосконалення системи моніторингу земель;

* удосконалення системи управління використанням та охороною земель.

Основними програмними напрямами з організації поліпшення використання та охорони земель в Україні визначено:

1. Використання та охорона земель сільськогосподарського призначення. Програмою передбачається зниження рівня сільськогосподарської освоєності території на 3047,9 тис. га ріллі та зниження розораності виведенням деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель а інтенсивного сільськогосподарського використання та переведенням їх у природні угіддя через консервацію до 2015 р. Площа сільськогосподарських угідь має зменшитися орієнтовно на 2492 тис. га, або на 6 %, і становитиме 39 296 тис. га, або 65,1 % території країни, площа ріллі — 29 268 тис. га, або 48,5 %.

Землі сільськогосподарського призначення планується використовувати, обмежуючи вирощування певних сільськогосподарських культур, розорювання сіножатей і пасовищ, використання деградованих малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок.

Реконструкцію меліоративних систем та незначне збільшення площ осушених і зрошуваних сільськогосподарських угідь передбачається здійснювати відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства», проведення ґрунтових обстежень сільськогосподарських угідь — відповідно до Національної програми охорони родючості ґрунтів, проведення робіт із захисту земель від підтоплення — відповідно до Державної програми запобігання і боротьби з підтопленням земель.

Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією територій, адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження вилучення (викупу) особливо цінних ґрунтів. Передбачається введення ґрунтозахисних сівозмін і технологій вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів і забезпечення застосування необхідного комплексу протиерозійних агро- та культурно-технічних заходів.

Передбачаються такі види охорони земель сільськогосподарського призначення:

*захист земель від ерозії, заболочення, вторинного засолення, зсувів, переущільнення, забруднення промисловими, радіоактивними та хімічними речовинами;

* рекультивація порушених земель;

* поліпшення сільськогосподарських земель;

* створення полезахисних лісосмуг та інших ґрунтозахисних лісонасаджень.

Розроблення схем використання та охорони земель по регіонах України забезпечить виконання Програми для адміністративно-територіальних утворень.

Важливим елементом реалізації заходів Програми е також розроблення проектів землеустрою, які дають змогу враховувати конкретні умови землекористування, його ґрунтово-кліматичні ресурси і на цій основі диференційовано визначати комплекс збалансованих заходів з використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, формування екологічно безпечних агро ландшафтів.

На основі схем і проектів землеустрою впроваджуватимуться збалансовані еколого-ландшафтні системи землеробства, здійснюватимуться агролісомеліоративні, гідромеліоративні, культурно-технічні та інші заходи, спрямовані на підвищення і збереження родючості ґрунтів.

2. Використання та охорона земель житлової та громадської забудови. Програмою передбачено збільшення площі земель під житловою та громадською забудовою на 400 тис. га. При цьому територія міст і селищ зросте на 200 тис. га. Збільшення площі земель цієї категорії визначено Генеральною схемою планування території України. Землі населених пунктів використовуватимуться для розміщення об'єктів забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Землі житлової та громадської забудови освоюватимуться відповідно до генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації.

У процесі провадження містобудівної діяльності Програмою передбачається реалізація таких заходів з охорони земель:

* максимальне збереження площі земельних ділянок з родючим
шаром ґрунту і рослинним покривом;

* зняття та складання у визначених .місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон;

* запобігання порушенню гідрологічного режиму водних об'єктів;

* дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.

3. Використання та охорона земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Землі під природно-заповідними та іншими природоохоронними об'єктами використовуватимуться відповідно до їх цільового призначення.

Створюватимуться нові та розширюватиметься мережа існуючих територій та об'єктів природно-заповідного фонду як основних природних елементів екомережі.

Площа земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в результаті реалізації заходів цієї Програми збільшиться з 2744,3 до 3532,6 тис. га за рахунок зменшення площі земель сільськогосподарського та іншого призначення, які зарезервовані та е перспективними для заповідання, і становитиме 6276,9 тис. га, або 10,4 % території країни.

Створюватимуться нові та упорядковуватимуться існуючі об'єкти природно-заповідного фонду за проектами землеустрою, якими передбачаються:

• оптимізація мережі природно-заповідного фонду;

• розширення площ екомережі;

• резервування в процесі земельної реформи цінних для заповідання природних територій та об'єктів;

• протияружні заходи;

• протипаводкові заходи;

• берегоукріплення;

• протизсувні роботи;

• рекультивація порушених земель тощо.

4. Використання та охорона земель оздоровчого призначення. Передбачається розвиток курортів, санаторно-курортних закладів, лікувально-оздоровчих зон, використання особливо цінних, унікальних та загальнопоширених природних лікувальних ресурсів.

Площі земель оздоровчого призначення планується збільшити на 3,1 тис. га, або на 13%, та зарахувати їх до складу екомережі. Площа цих земель становитиме 27 тис. га.

Забезпечуватиметься дотримання режиму курортних територій, округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медичного зонування, запобігання негативним природним явищам (зсувам, яроутворенню, підтопленню, руйнуванню берегів) та здійснення заходів щодо охорони земельних ділянок, на яких добуваються мінеральні й термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропа лиманів та озер, а також розміщених у кліматичних та інших природних умовах, сприятливих для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

5. Використання та охорона земель рекреаційного при
значення. На період до 2015 р. передбачається збільшення земель рекреаційного призначення на 7,4 тис. га, або на 6,9 %. Площа цих земель становитиме 114,3 тис. га.

Використання цих земель за визначеними напрямами забезпечать розвиток туристичних, оздоровчих та інших об'єктів рекреації, зелених зон населених пунктів.

Землі рекреаційного призначення передбачено охороняти, зараховуючи їх до складу екомережі, обмежуючи вилучення (викуп) для інших потреб, зменшуючи техногенний вплив та створюючи охоронні зони і зони санітарної охорони.

6. Використання та охорона земель історико-культурного
призначення. Передбачається збільшення кількості і загальної
площі ділянок, що належать до земель історико-культурного при
значення. На період до 2015 р. планується збільшити площу земель
історико-культурного призначення на 50 тис. га, або на 124,1 %,
тобто вона становитиме 90,3 тис. га.

Використання земель історико-культурного призначення за визначеними напрямами має забезпечити збереження пам'яток і врахування історичних особливостей прилеглих територій.

Землі історико-культурного призначення охоронятимуться введенням їх до складу екомережі, обмеженням вилучення (викупу) для інших потреб і техногенного впливу на них.

Установлюватимуться охоронні зони, зони регулювання забудови, зони ландшафту, що охороняється, зони охорони археологічного культурного шару із забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на дотримання режиму використання цих земель.

7. Використання та охорона земель лісового фонду та лісів
на інших категоріях земель. Передбачається формування лісомеліоративних систем з поліфункціональними властивостями, які об'єднують лінійні та площинні елементи захисних насаджень. У системі захисних лісонасаджень переважатимуть стокорегулювальні лісосмуги вздовж річок, насадження навколо водойм, прияружні та прибалкові насадження, що забезпечить створення на схилових землях каркаса з вираженими меліоративними функціями.

Крім лінійної системи в агроландшафтах створюватимуться суцільні протиерозійні і водоохоронні лісові насадження на деградованих, малопродуктивних та забруднених радіонуклідами землях, у ярах та балках, кам'янистих місцях і на пісках, уздовж магістральних шляхів, річок та навколо водойм.

На період до 2015 р. передбачається здійснення заходів із створення системи полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень на площі 623,7 тис. га, у тому числі 129,7 тис. га згідно з Державною програмою використання та охорони земель, а решта — за Державною програмою «Ліси України» на 2002 - 2015 рр.

У результаті здійснення цих заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, подолання ерозії ґрунтів та виснаження річок, площа земель лісового фонду та лісів на інших категоріях земель збільшиться в 2015 р. з 17,3 до 18,4 % і становитиме близько 11 075 тис. га, а в окремих областях — ще більше, наприклад у Київській — на 3,2 %, Луганській — 2 %, Рівненській – 1,9.%. Істотно поліпшиться захищеність сільськогосподарських угідь від ерозії. Площа захищеної території становитиме понад 30 млн. га.

Землі лісового фонду передбачається охороняти:

• внесенням їх до складу екомережі;

• запровадженням ландшафтно-екологічних принципів лісомеліорації земель;

• обмеженням вилучення (викупу) їх для інших потреб;

• обмеженням і регулюванням техногенного впливу;

• відновленням та розширенням площ лісів на землях інших категорій.

8. Використання та охорона земель водного фонду. Програмою не передбачається значне збільшення земель водного фонду, за винятком будівництва магістральних каналів для зрошення та створення прибережних захисних смуг. У 2015 р. площа цих земель становитиме близько 3374 тис. га, або 5,6 %.

Діяльність у сфері використання земель водного фонду удосконалюватиметься наданням їх у постійне користування спеціалізованим державним водогосподарським організаціям та в оренду юридичним і фізичним особам для:

• догляду за водними об'єктами;

• використання їх як транспортної мережі;

• використання їх як джерел водозабезпечення галузей промисловості, комунального господарства, сільського господарства;

• ведення рибного господарства тощо.

Землі водного фонду передбачається охороняти:

• збереженням унікальних природних комплексів водно болотних угідь та внесенням їх до складу екомережі;

• створенням та упорядкуванням водоохоронних зоні прибереж
них захисних смуг;

• підтриманням установленого режиму на територіях водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

• зменшенням техногенного навантаження;

• реалізацією заходів щодо захисту земель від негативних геологічних процесів при розміщенні водогосподарських об'єктів; очищення балок, малих річок та їх долин від продуктів ерозії.

9. Використання та охорона земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. До 2009 р. передбачається скорочення площ земель промисловості.

Особливо земель під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами, орієнтовно на 7 %, до 2015 р. — на 8 %.

Землі транспорту збільшаться на 17,4 тис. га, зв'язку і енергетики — на 2,9 тис. га.

У галузі економіки передаватимуться земельні ділянки Міноборони України, Державна прикордонна служба України та МВС України загальною площею близько 61 тис. га, які не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням чи нераціонально.

Ефективність використання земель промисловості підвищуватиметься завдяки:

• розміщенню нових промислових об'єктів на гірших землях;

• зменшенню техногенного навантаження на землі в промислових районах винесенням шкідливих у санітарному відношенні промислових підприємств у нові райони;

• обмеженню будівництва промислових об'єктів у великих і середніх містах;

• забезпеченню вимог щодо використання земель у санітарно-захисних зонах навколо промислових підприємств.

Ефективність використання земель залізничного та автомобільного транспорту підвищуватиметься за такими напрямами:

• створення в смугах відведення захисних лісових насаджень;

• проведення рекультивації прилеглих до залізниць та автомобільних доріг порушених земель;

• застосування ґрунтозберігаючих технологій при будівництві
нових залізничних та автомобільних доріг, проведенні ремонтних
робіт з мінімальним прокладанням під'їздів до залізничного полотна;

• оптимізація під'їзних колій на станціях і в товарних парках з
метою виведення з балансу залізниць земель, які знаходяться під
коліями, що не використовуються;

• приведення до належного стану земельних ділянок на станціях і в товарних парках, які перебувають на балансі Укрзалізниці;

• будівництво за умови еколого-економічної доцільності установок і споруд з утилізації відходів на залізничному транспорті з вивільненням значних за обсягом площ зайнятих ними земель;

• будівництво і введення в дію історично сформованих радіальних та кільцевих магістралей середніх і великих міст;

• розроблення галузевої довгострокової програми підвищення
ефективності землекористування на залізничному транспорті.

Основні напрями підвищення ефективності використання земель трубопровідного транспорту такі:

• раціональний вибір трас трубопроводів з мінімізацією їх про
ходження через орні землі, лісові угіддя та з урахуванням якісних
характеристик цих угідь;

• відведення для будівництва смуг мінімальних розмірів;

• будівництво трубопроводів переважно підземним способом.

Програмою також передбачаються заходи щодо охорони земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, зокрема:

* рекультивація порушених земель;

* берегоукріплення;

* протизсувні роботи;

* протияружні заходи;

* створення захисних лісових насаджень;

* створення дрібних природоохоронних об'єктів площею 0,6 -1 га;

* установлення санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель.

10. Використання та окорока земель, що постраждали
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Необхідність проведення захисних заходів у межах Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, які найбільше постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зберігатиметься до 2050 р. Без цього неможливо забезпечити отримання сільськогосподарської продукції, яка відповідає санітарним нормам.

Загальна площа земель, що перебувають у зоні радіоактивного забруднення, становить 534,5 тис. га, у тому числі лісів 253,6 тис, га, забруднених сільськогосподарських .земель, які не використовуються, - 126,7 тис; га. Передбачається консервація радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь.

Особливий статус серед територій, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має зона відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення (277,4 тис. га). До зони відчуження належать більше ніж половина території Поліського та Іванківського районів Київської області, а також близько 20 % території Народицького району Житомирської області.

За територіальними ознаками всю площу зони відчуження пропонується занести до складу екомережі України як зону екологічної катастрофи, в якій відбуваються стійкі й незворотні негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що призвели до неможливості проживання в ній населення і ведення господарської діяльності.

У зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю потрібно заборонити будівництво нових та розширення діючих підприємств, курортно-рекреаційних об'єктів, обмежити сільськогосподарське виробництво.

11. Удосконалення системи моніторингу земель. З метою
забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан земельних ресурсів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень передбачаються заходи з удосконалення державної системи моніторингу земель.

Першочерговими заходами удосконалення державної системи моніторингу земель є:

* використання матеріалів дистанційного зондування Землі;

* оновлення системи (мережі опорних пунктів) моніторингу земель на принципах її раціонального розміщення та репрезентативної щільності;

* створення мережі дослідних земельних ділянок та ділянок з і еталонними ґрунтами;

* внесення до системи моніторингу земель опорних пунктів земельних ділянок наукових установ, навчальних закладів та проект
них організацій (ґрунтових, агрохімічних, ерозійних, меліоративних, геоботанічних, інженерно-геологічних тощо);

* пріоритетне запровадження геоінформаційних технологій та
створення відповідних баз даних, у яких використовуються уніфіковані процедури і методи збирання, накопичення, поновлення, зберігання, оброблення, використання і поширення отриманої інформації;

* впровадження систем глобального позиціювання для оперативного визначення точного географічного положення ділянок прояву
негативних процесів;

* оцінювання заподіяної шкоди земельним ресурсам та потенційних ризиків унаслідок надзвичайних екологічних ситуацій природного і техногенного характеру;

* спостереження за стабільністю продуктивного функціонування орних земель;

* координація та концентрація кадрових і фінансових ресурсів у
процесі вирішення завдань раціонального використання та охорони
земель.

Виконання Загальнодержавної програми визначається за два етапи.

На першому етапі (2006 – 2010) планується здійснити заходи щодо вдосконалення організаційного забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів на загальнодержавному рівні, розроблення схеми використання та охорони земель, розроблення та впровадження економічних механізмів землекористування, створення нормативно-правової і нормативно-технічної бази для виконання Програми в цілому, забезпечення припинення деградації ґрунтів на найбільш напружених територіях, започаткування геоботанічного обстеження сільськогосподарських угідь, а також з організації проведення моніторингу стану виконання Програми.

На другому етапі (2011 -2015) передбачається завершити здійснення всіх інших заходів, передбачених Програмою.

У Програмі визначаються механізми її виконання, зокрема:

1. Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який одночасно е її держаним замовником і має такі
обов'язки:

* здійснює загальне керівництво за виконанням заходів і завдань, передбачених Програмою, або за потреби призначає її керівника, укладаючи з ним договір (контракт);

* залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, а на конкурсних засадах — підприємства,
установи та організації незалежно від форми власності.

2. Нормативне забезпечення. Для виконання Програми потрібно
розробити нормативно-правові акти і забезпечити їх реалізацію, зокрема:

* проекти Законів України «Про використання земель природнозаповідного та іншого природоохоронного призначення», «Про використання земель оздоровчого призначення», «Про землі рекреаційного призначення», «Про землі історико-культурного призначення», «Про землі промисловості», «Про особливості використання земель водного фонду та водоохоронних зон», «Про правовий режим земель охоронних зон», «Про правовий режим земель зон санітарної охорони», «Про правовий режим земель санітарно-захисних зон», «Про порядок використання техногенне забруднених земель», «Про економічне стимулювання з використання та охорони земель», «Про
плату за землю»;

* проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та .відтворення родючості ґрунтів»;

* внести зміни до Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, виклавши його в новій редакції, Водного кодексу України, Кодексу України про надра.

Потрібно також розробити і затвердити нормативно-технічні документи щодо використання та охорони земель, зокрема:

* організаційно-методичні, в яких визначаються основні загальні положення використання та охорони земель;

* оптимізаційні (оптимального співвідношення земельних угідь
у різних регіонах):

а) оптимізації структури земельних угідь у цілому;

б) оптимізації структури агроландшафту;

в) технологічні нормативи навантажень у процесі використання
сільськогосподарських угідь (хімічні, механічні, меліоративні, оцінні);

* нормативи показників деградації земель і ґрунтів:

а) допустимі деградаційні (за видами деградацій);

б) гранично допустимого забруднення ґрунтів; в) якісного стану ґрунтів;

* гірничотехнічні, якими регламентується проведення рекультивації порушених земель;

* режимні, які стосуються зон особливого режиму землекористування, де забороняється чи обмежується певна господарська чи інша діяльність;

* надання земельних ділянок для розміщення інженерних споруд.

3. Наукове забезпечення. Для виконання Програми потрібно забезпечити збалансоване поєднання фундаментальних і прикладних досліджень за такими напрямами:

* еколого-економічне обґрунтування доцільності окремих видів
господарської діяльності та визначення пріоритетних напрямів їх
подальшого розвитку;

* створення системи оцінювання раціонального використання та
охорони земель на принципах взаємодії суб'єктів власності і користування та створення сталого землекористування;

* удосконалення методології та методики оптимізації землекористування в сучасних умовах;

* створення автоматизованої системи збирання, збереження і
використання інформації про кількісний та якісний стан земельних
ресурсів і оцінювання земель для оперативного отримання інформації, потреб прогнозування, планування та проектування;

* планування, прогнозування і організація раціонального використання та охорони земель з дослідженням екологічних і економічних чинників;

* обґрунтування та встановлення природоохоронних обмежень
щодо використання земель;

* проведення (удосконалення) природно-сільськогосподарського,
еколого-економічного, ґрунтово-ерозійного та інших видів районування земель;

*створення сучасних методик обстеження ґрунтів із застосуванням методів дистанційного зондування Землі;

* розроблення еталонів документації із землеустрою в частині
використання та охорони земель;

* підготовка зразків земельно-агротехнічних паспортів сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Для виконання Програми потрібно забезпечити підготовку науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, перепідготовку інженерних та керівних фахівців у вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах.

При центральному органі виконавчої влади з питань земельних ресурсів планується створити науковий центр стандартизації та нормування з питань використання та охорони земель.

4. Фінансове забезпечення. Програма фінансуватиметься за рахунок державного бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.

За рахунок державного бюджету здійснюється:

• розроблення схеми використання та охорони земель;

• реалізація заходів щодо запобігання деградації ґрунтів;

• рекультивація земель, порушених у період до 1990 р„;

• будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і
протизсувних споруд;

• створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень;

• проведення моніторингу земель;

• проведення геоботанічних обстежень земель сіножатей і пасовищ;

• розроблення еталонних (пілотних) проектів щодо окремих видів землеустрою на землях державної власності;

• економічне стимулювання здійснення заходів щодо використання та охорони земель;

• науково-дослідні роботи в галузі охорони земель;

• інформаційне забезпечення виконання Програми;

• наукове та кадрове забезпечення.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів (за їхньою згодою) проводять:

• культуртехнічні роботи;

• протиерозійні агротехнічні заходи;

• залуження деградованих і малопродуктивних орних земель;

• поліпшення стану сіножатей і пасовищ;

• земельно-агротехнічну паспортизацію сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Програмою передбачається врахування потенційних і заподіяних ризиків від наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і насамперед вилучення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, впливу на рекреаційні об'єкти та об'єкти природно-заповідного фонду, що потребує вжиття надзвичайних заходів з боку держави.

Загальна вартість усього комплексу робіт у цінах 2004 р. становить 22,8 млрд. грн., з яких 3,12 млрд. — кошти державного бюджету, 19,68 млрд. грн. — кошти землекористувачів (за їх згодою).

Передбачувані обсяги фінансування з державного бюджету щороку зазнають коригування залежно від його можливостей.

б. Державний контроль за виконанням Програми. Метою такого контролю є забезпечення здійснення заходів і завдань в установлені строки, досягнення передбачених показників, використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням.

6. Інформаційне забезпечення. Одним із найважливіших чинників успішного виконання Програми є її інформаційне забезпечення, яке неможливе без формування та ефективного використання інформаційних ресурсів, сучасних технічних засобів та інформаційних технологій.

Основними напрямами інформаційного забезпечення є:

*створення єдиних засад формування об'єктивної інформації
про стан земельних ресурсів і комплексу заходів щодо збереження
та охорони ґрунтів;

* оперативне забезпечення прямого доступу до українських і зарубіжних публікацій, у тому числі з науково-технічних, патентних, правових, екологічних, економічних і соціальних питань з використання та охорони земель;

* створення інформаційного банку даних з питань проведення
єдиної науково-технічної політики, пов'язаної з виконанням Програми;

* висвітлення стану використання та охорони земель у засобах
масової інформації.

Передбачається здійснення заходів щодо удосконалення роботи інформаційно-консультативної служби у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, надання допомоги землевласникам і землекористувачам, а також забезпечення її подальшого розвитку в регіонах, розширення переліку послуг і кількості користувачів.

Розрахунок показників економічної ефективності загальнодержавної Програми показує, що її реалізація дасть досить загальний економічний ефект сумою близько 90 млрд. грн., з яких понад 50 млрд. припадає на землі сільськогосподарського призначення.

Прогнозується, що виконання передбачених Програмою заходів і завдань дасть змогу:

* забезпечити перерозподіл земельного фонду між галузями економіки, виходячи з придатності земель для використання у складі
різних за цільовим призначенням категорій земель;

* оптимізувати структуру земельних угідь;

* здійснити консервацію деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель;

* збільшити площі земель з природними ландшафтами до рівня,
достатнього для збереження ландшафтного і біологічного різноманіття;

* створити єдину завершену систему лісомеліоративних насаджень у долинах річок і на вододілах;

* створити та упорядкувати водоохоронні зони і прибережні захисні смуги водних об'єктів, у тому числі на ділянках витоку річок;

* забезпечити збереження природних ландшафтів на землях
промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

* розробити критерії природно-сільськогосподарського, еколого економічного, ґрунтово-ерозійного та інших видів районування земель з метою узагальнення даних про земельний фонд і створення інформаційної бази та обґрунтування системи природоохоронних заходів;\

* створити цілісну систему нормативно-правових актів та норматив
но-технічної документації у сфері використання та охорони земель;

* удосконалити механізм управління у сфері використання та
охорони земель;

* розробити моделі сталого землекористування для окремих регіонів та забезпечити сталий розвиток землекористування в цілому
як домінантної ідеології розвитку земної цивілізації.

Поетапне виконання Програми здійсненням комплексу організаційних, правових, еколого-економічних та інших заходів дасть змогу зупинити процеси деградації ґрунтового покриву, мінімізувати насамперед ерозійні процеси, створити стійку систему нарощування біоресурсного потенціалу земель та підвищити економічну ефективність їх використання.

Зокрема, прогнозується, що буде забезпечено:

1) в економічній сфері - підвищення ефективності суспільного
виробництва завдяки більш раціональному використанню природо ресурсного потенціалу земель, демографічних, природних, економічних та інших видів ресурсів;

2) в екологічній сфері - раціональне використання та охорона
земель, збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпечення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини обґрунтуванням екологічно допустимих рівнів та режимів використання земель;

3) у соціальній сфері — створення та підтримання повноцінного
життєвого середовища, збереження і створення нових робочих місць,
усунення істотних регіональних відмінностей в умовах життєдіяльності, забезпечення доступності всіх громадян до ресурсів людського
розвитку, охорона та раціональне використання історико-культурної спадщини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація сталого землекористування	\|	Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне і ерозійне районування земель

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.