Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальнонаукові та специфічні методи і прийоми аудиту

Загальнонаукові методичні прийоми дослідження базуються на методах філософії. Метод в перекладі з грецького – це спосіб дослідження, який визначає підхід до об’єктів, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод аудиту – це сукупність способів і прийомів, які використовуються для досягнення стану об’єктів, що вивчаються, а саме: визначення реального, якісного та кількісного стану об’єктів, виявлення відхилень від базового або нормативного стану й оцінка цих відхилень за критеріями доцільності та законності. Методи аудиту включають загальнонаукові методичні прийоми і власні методичні прийоми аудиту.

Загальнонаукові методичні прийоми:

1. Аналіз і синтез;

2. Індукцію і дедукцію;

3. Аналогію і моделювання;

4. Абстрагування і конкретизація;

5. Системний аналіз і функціонально-вартісний аналіз.

Аналіз – це метод дослідження, який включає вивчення предмету, шляхом уявного або практичного розподілу його на складові об’єкта. Кожна з виділених частин аналізується окремо в межах одного цілого.

Синтез (грецькою – сполучення, поєднання) – це метод вивчення об’єкту в його цілісності, єдності і взаємного зв’язку його частин. В аудиті синтез дозволяє сполучати об’єкти роз’єднані в процесі аналізу.

Індукція – це прийом наукового пізнання, коли дослідження проводиться від часткових фактів до загальних. У результаті цього будується певна гіпотеза щодо фактичних обставин справи. За допомогою індукції загальний висновок про об’єкт робиться на основі вивчення частини його елементів, наприклад, загальна сума завданого підприємству збитку визначається у розрізі кожного інвентаризаційного періоду окремо.

Дедукція – це прийом наукового пізнання, коли стан об’єкту досліджується у цілому, а потім в розрізі його складових елементів. Це виведення логічної думки, гіпотези, припущення часткового нового умовисновку, побудованого та перевіреного на достовірність. Техніка переходу від простого до складного шляхом послідовного руху від найпростіших фактів, суджень, тверджень до більш складних. Особливістю цього методу стає необхідність виділення найбільш простих, очевидних, безспірних ідей. Застосування цього методу є можливим для досвідчених аудиторів з натренованим і загостреним мисленням.

Аналогія – прийом наукових висновків, яким досягається пізнання ознак об’єктів на основі їх подібності з іншими.

Моделювання – це прийом наукового пізнання, який заснований на зміні об’єкту, явища, що вивчається, на їх аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (стандарти, нормативи).

Абстрагування (з латинського відволікати) – це прийом відволікання способом абстракції переходити від конкретних об’єктів до загальних понять і законів розвитку.

Конкретизація це дослідження існування об’єктів, при якому вивчається стан об’єктів за певними конкретними умовами їх існування та розвитку (виявлення в процесі контролю непродуктивних витрат).

Системний аналіз – це вивчення об’єкту дослідження як сукупність елементів, що утворюють систему. В практиці системного аналізу використовуються такі прийоми:

1. Процедури теорії дослідження операцій, які дозволяють дати кількісну оцінку об’єктам дослідження.

2. Аналіз систем для дослідження об’єктів, в умовах невизначеності.

Функціонально-вартісний аналіз – це вивчення об’єктів на стадії інженерної підготовки виробництва, яке включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування.

Власні методичні прийоми аудиту - це специфічні прийоми, які вироблені практично на основі досягнень економічної науки і які формуються залежно від цільової функції даної науки та її загальнонаукових методів. Ці прийоми можна об’єднати в такі групи:

1) органолептичні (від грецького - organol) – знаряддя, інструмент;

2) розрахунково-аналітичні;

3) документальні;

4) узагальнення та реалізація результатів аудиту.

І. Органолептичні - це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові і суцільні спостереження, технологічний контроль, службові розслідування, експертизи та експерименти.

Суть інвентаризації полягає у перевірці наявності і стану об’єктів шляхом здійснення таких процедур: огляду, підрахунку, зважування, обміру.

В аудиторському контролі застосовується інвентаризація, як основний методичний прийом фактичного контролю збереження ТМЦ і коштів, а також стану розрахунково-кредитних стосунків та інших активів та пасивів підприємства. Особливе значення інвентаризація має у внутрігосподарському аудиті і являється основним прийомом поточного контролю.

Контрольні заміри робіт – це прийом фактичного контролю, що застосовується установами банків при перевірці в натурі виконаних БМР, а також іншими контрольними органами при проведенні фактичного контролю обсягів виробництва, робіт, послуг. Це метод також застосовується при аудиті в торгівлі, на транспорті, в промисловості.

Вибіркові спостереження – це прийом статистичного спостереження якісних характеристик господарського процесу. Цей прийом використовується в аудиті тоді, коли суцільний прийом технічно неможливий (при виявленні дефектів при прийомі товарів у торгівлі).

Суцільні спостереження – це прийом статистичного контролю фактичного стану об’єктів, які вивчаються аудитом.

Технологічний контроль – це прийом контролю якості сировини і матеріалів які використовуються у виробництві продукції, а також якості виробів в цілому. Здійснюється цей вид контролю способом лабораторного аналізу, перевіркою продукції на технологічному конвеєрі або фінішній стрічці.

Експертизи різних видів – це прийом експертних оцінок, що застосовується технологічними, судово-бухгалтерськими, криміналістичними, товарознавчими та іншими експертизами при дослідженні спеціальних питань, що мають зв’язок з аудитом. Експертизи застосовують при відсутності відповідного спеціаліста тощо.

Експертиза проектів і кошторисної документації – це прийоми перевірки технологічного рівня прогресивності норм і нормативів, організації та індустріалізації будівництва, відображеної в проектно-кошторисній документації на будівництво об’єктів і придбання обладнання. Здійснюють дану експертизу спеціальні підрозділи підприємства замовників проектно-кошторисної документації, а на великих будівництвах – спеціальні державні установи.

Службове розслідування – це сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами, а також робітниками і службовцями нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини в національному господарстві і застосовують при виявленні порушень законодавства.

Експеримент –науково поставлений дослід у відповідності з метою аудиту для перевірки результатів процесів, які планують або виконані. Проводиться експеримент за чітко визначеними умовами, які дозволяють стежити за ходом запланованого процесу або спостереженнями його повторень в заданих умовах.

II. Розрахунково-аналітичні прийоми включають економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи.

Економічний аналіз – це система прийомів, яка використовується в аудиторському контролі для розкриття причинних зв’язків, що зумовлюють результати явищ і процесів. Економічний аналіз використовується при попередньому, поточному і заключному аудиті виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств.

Статистичні розрахунки – це прийом одержання таких величин і якісних характеристик, яких немає безпосередньо в економічній інформації підприємства, що перевіряється. Застосовується при потребі відтворення реальних кількісних відношень, виправлення приблизних величин або переходу від одних величин до найбільш точних характеристик, якісних зв’язків і відношень. За допомогою цього методу в аудиті розраховується коефіцієнти використання обладнання і виробничих потужностей, ритмічності виробництва, продукції та інше.

Економіко–математичні методи застосовуються в аудиті при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії планування і проектування, а також після завершення господарських процесів. Цей метод застосовується тоді, коли іншими методичними прийомами встановити тісноту зв’язків факторів немає можливості (перевезення вантажів, пасажирів; кореляційний аналіз собівартості продукції).

III. Документальні - інформаційне моделювання, дослідження документів, камеральні перевірки, нормативно-правове регулювання.

Інформаційне моделювання - це інформаційна сукупність, яка представляє контрольний об’єкт у вигляді моделі. При формуванні інформаційної моделі необхідно забезпечити повноту характеристики об’єкту контролю, вибір істотних змінних і подання їх у формі, найбільш зручній для сприйняття та аналізу. При моделюванні використовується нормативно-правова, договірна, звітна та інша інформація про об’єкти. Метою моделювання в аудиті є виявлення відхилень і збуджень в об’єктах прийняття рішень щодо регулювання в межах заданих планових параметрів.

Дослідження документів – це спосіб документального контролю достовірності, доцільності, ефективності господарських операцій та відповідності їх законодавчим та нормативно-правовим актам.

Камеральні перевірки – це прийом документального контролю якості проектно-кошторисної документації по капітальних вкладеннях, а також документів на виконання БМР, здійснює контроль за плануванням, фінансуванням і виконанням планів капітальних вкладень, які фінансуються із державного бюджету.

Нормативно-правове регулювання – це система прийомів, що використовується аудитом для виявлення порушень нормативних і правових актів в процесі фінансово-господарської діяльності підприємств.

IV. Узагальнення і реалізація результатів аудиту включає – сукупність прийомів систематизування результатів проведеного аудиту і прийняття рішень щодо виправлення виявлених недоліків у фінансово-господарській діяльності підприємства і запобігання їх в майбутньому. До цих прийомів відносяться:

· групування недоліків;

· документування результатів проміжного контролю;

· аналітичне групування;

· економічне обґрунтування;

· систематизоване групування недоліків в акті (висновках) аудиту;

· прийняття рішень по результатах аудиту, контроль за виконанням прийнятих рішень;

Групування – це систематизування і узагальнення недоліків і порушень нормативно-правових актів в процесі господарської діяльності за економічною однорідністю, часом проведення і важливості процедури. Групування застосовують при перевірці документальної достовірності результатів аудиту. Групування передбачає такі процедури:

а) хронологічну послідовність;

б) систематизоване групування;

в) комбіноване групування;

При хронологічній послідовності документи перевіряють у такому порядку в якому вони згруповані при бухгалтерській обробці і зброшуровані у ланки за звітними періодами. Перевірка документів цим способом дещо ускладнює роботу аудитора, бо при цьому треба користуватися одночасно нормативно-правовими актами, методичними, інструктивними і довідниковими матеріалами, що створює певні труднощі для вивчення кожної операції окремо і взаємозв’язку з іншими однорідними операціями. Тому таким способом групування користуються на певних підприємствах, установах.

Систематизований спосіб групування дозволяє виявити недоліки при дослідженні однорідних документів за весь період, який піддається аудиту.

Більш глибоко вивчаються окремі операції і процеси. Недоліком цього способу є відсутність хронологічної послідовності групування недоліків і ускладнення інформаційних зв’язків між однорідними господарськими операціями.

Хронологічно-систематичне групування полягає в тому, що аудитор виявляє недоліки в хронологічній послідовності і систематизує їх за економічною однорідністю операцій. В цьому є перевага цього способу, оскільки всі операції перевіряються послідовно і взаємопов’язано, але це вимагає від аудитора глибокі знання.

Другим прийомом узагальнення і реалізації результатів аудиту є документування результатів проміжного контролю – спосіб оформлення результатів контрольних дій на проміжних стадіях аудиту або контрольних дій.

Аналітичне групування – сукупність прийомів статистичних групувань за однорідністю ознак об’єктів та виявлених недоліків. Використовується цей прийом при складанні таблиць аналізу факторів, які негативно впливають на виконання плану випуску і реалізації продукції, виникнення браку виробів, розрахунок природних втрат ТМЦ, аналіз факторів збитковості окремих видів продукції, тощо.

Економічне обґрунтування недоліків включає способи одержання доказів недоліків і порушень законодавства, нормативно-правових актів, розміри завданих матеріальних збитків і відповідальних за них осіб. Реалізуються ці прийоми шляхом вилучення первинних документів, що містять докази порушень і недоліків. Аудитор виконує за діючими методиками і стандартами також розрахунки комерційного ризику, маркетингової діяльності, визначає заподіяні збитки та пропонує заходи щодо їх попередження.

Систематизований виклад недоліків в акті (висновках) аудитора представляє собою комплекс прийомів узагальнення результатів проведеного аудиту у відповідності з правилами державної системи діловодства. Використовується при складанні висновків (актів), викладенні результатів службових перевірок.

Прийняття рішень по результатах аудиту – спосіб впливу суб’єкта на об’єкт аудиту, що забезпечує його функціонування у заданих параметрах. Застосовується при розробці і видачі наказів, розпоряджень, службового листа по результатах зовнішнього і внутрішнього аудиту.

Контроль за виконанням прийнятих рішень – прийом реалізації прийнятих рішень, суть якого у виявленні фактичного стану об’єкту аудиту та його поведінки.

У зарубіжній спеціальній літературі викладено специфічні методи і прийоми аудиті. Це такі методи, як опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд, та прийоми – вибіркова перевірка, анкетування, тестування тощо.

Розглянемо стисло характерні риси перелічених методів і прийомів.

Метод опитування передбачає отримання письмової та усної інформації з питань аудиторської перевірки від працівників підприємства – його керівника, управлінців, менеджерів, головного бухгалтера та інших відповідальних осіб.

Метод інспекції – передбачає перевірку фізичної наявності матеріальних активів, необхідність їх для господарської діяльності клієнта, а також перевірку відповідних облікових записів, розрахунків тощо.

Запит – може надсилатися до банку, що обслуговує підприємство, або дебіторам і кредиторам, до юриста, який веде справи підприємства.

Метод аналітичного огляду визначення тенденцій, перспектив діяльності підприємства-клієнта не тільки за даними його фінансової звітності, а й за результатами діяльності інших підприємств цієї галузі.

Прийом вибіркової перевірки застосовується тоді, коли із загальної сукупності перевіряють тільки ті суми, які перевищують визначену межу їх значення.

Прийом анкетування – це один із прийомів опитування, полягає в отриманні від службовців підприємства та третіх осіб відповідей на заздалегідь сформульовані запитання.

Прийом тестування – аудитор в своїх робочих документах дає відповіді (так, ні) на певний перелік питань кожного етапу аудиторської перевірки чи з кожного об’єкта аудиту.

Подальший вибір методів і прийомів аудиту за ознаками та критеріями щодо об’єктів перевірки та найефективніших з них є проблемою окремих етапів проведення аудиту – перевірки активів, капіталу, зобов’язань, отримання прибутку тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теми рефератів	\|	Критерії та ознаки оцінки аудитором фінансової (бухгалтерської) звітності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.