МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема 7 Діалектика1. Детермінізм і діалектика. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика. 2. Діалектика – вчення про загальні зв'язки і розвиток. Філософські і конкретно-наукові концепції розвитку. 3. Закономірності діалектичних зв'язків (закони діалектики). 4. Категорії діалектики.
Ключові терміни і поняття:діалектика, якість, кількість, міра, діалектичне протиріччя, діалектичне заперечення, одиничне і загальне, явище і сутність, зміст і форма. Детермінізм і діалектика. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика. В історії філософії чимало продуктивних ідей, концепцій, традицій, що не втратили актуальності і донині. У їхньому числі діалектика – одна з найбільш значних. Її джерела тісно пов'язані з еволюцією уявлень про детермінізм. Маються на увазі дискусії Геракліта і елеатів (Парменіда, Зенона й ін.) про рух, про стійкість і мінливість світу, про поєднання протилежностей у світі і т.п. Ці дискусії стосувалися головним чином об'єктивних процесів, що забезпечують визначеність світу. При цьому можна говорити про джерела так званої об'єктивної діалектики, тобто “діалектики речей”. У розробці цієї галузі діалектики значну роль зіграли ідеї Аристотеля, Н. Кузанського, Г. Лейбніца й ін. Інше більш впливове джерело діалектичних ідей пов'язане з філософією Сократа, з його мистецтвом вести діалог, доказову, аргументовану бесіду (звідси виникає і сам термін “діалектика”). Цю галузь діалектики називають суб'єктивною діалектикою(“діалектикою ідей”). У її розробці значну роль зіграли ідеї таких філософів, як Платон, П. Абеляр та ін. У класичній німецькій філософії (особливо, у філософії Фіхте і Гегеля) відзначені дві галузі з’єднуються в єдину концепцію діалектики на основі принципу тотожності буття і мислення. Відповідно до цього принципу можна говорити про взаємну відповідність закономірностей об'єктивної дійсності і закономірностей розумових процесів. Матеріалістично перероблений, цей принцип трансформувався в марксистській філософії як принцип єдності (“збігу”) діалектики, логіки і теорії пізнання. Однак помітимо, що взагалі об'єктивні зв'язки (зв'язки в природі) можуть і не збігатися із суб'єктивними (зв'язками в мисленні), зв'язки причинні з логічними, подібно до того, як історичне може не збігатися з логічним. Таким чином, діалектика – це один зі способів опису світу як зв'язного цілого, що розвивається. І тому такий опис можна розглядати як детерміністський; тобто діалектика – різновид детермінізму.
Читайте також:
|
||||||||
|