МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Демографічна та продовольча проблемиЗа давніх часів та в епоху середньовіччя люди страждали від голоду. З розвитком торгівлі та переходом до машинного виробництва забезпечення продуктами харчування поліпшилося, проте і досі ця проблема набуває гостроти, особливо у зв’язку зі стрімким зростанням населення планети. Після Другої світової війни у 1945 р. була створена перша спеціальна організація при ООН з продовольства та сільського господарства — ФАО. Це продемонструвало турботу світової громадськості щодо ліквідації голодування та бідності. Згодом до цієї справи приєднався і Світовий банк реконструкції та розвитку. Скільки жителів може прогодувати Земля і чи загрожує їй перенаселення? Вперше відповісти на ці запитання ще на початку ХІХ ст. намагався ірландський священик Мальтус, який стверджував, що населення планети зростає у геометричній прогресії, а виробництво продовольства — в арифметичній. Тому рано чи пізно ці графіки перетнуться і повсюдно настане голод. Мальтус бачив єдиний вихід у скороченні кількості населення, тому й виправдовував війни та голодомори як засоби стримування зростання людства. Сучасний стан демографічної та продовольчої проблеми свідчить про їх складність. Нині демографічна проблема проявляється у двох аспектах: у високорозвинених країнах відбувається «демографічна криза», у країнах, що розвиваються — «демографічний вибух». Для подолання демографічної проблеми державами здійснюються демографічна політика, активна пропаганда серед віруючих (особливо мусульман та католиків, у яких прославляються великі родини), підноситься рівень освіченості людей. За сучасними оцінками фахівців, Земля здатна прогодувати кілька десятків мільярдів людей. Протее стрімке зростання населення у країнах, що розвиваються, та примітивні технології сільськогосподарського виробництва призвели до проблеми недостатнього забезпечення населення продуктами харчування. У сучасному світі голодує понад півмільярда людей, а недоотримує необхідної кількості їжі ще близько 1 млрд чол. Ареалами суцільного голодування стали більшість країн Африки, Латинської Америки, Азії. Особливо загрозливою є ситуація в державах з ризикованими умовами землеробства. Зокрема, це Ефіопія, Чад, Нігерія, Центральноафриканська Республіка, Гаїті, Сальвадор, Болівія, Мальдіви, де середня забезпеченість мешканців їжею становить 80–85 % від норм, рекомендованих ФАО. Причини голодування у країнах, що розвиваються, пов’язані з їх бідністю, нестачею коштів на переобладнання сільськогосподарського виробництва, закупівлю добрив та нових високоврожайних сортів. До того ж із колоніальних часів вони вирощують технічні культури на експорт, часто з монокультурною спеціалізацією. При цьому продовольчих культур (в першу чергу зернових) не вистачає. Напівфеодальні аграрні відносини на селі призводять до сильної роздробленості земельних ділянок, які не в змозі прогодувати великі родини. У сучасних умовах вирішення продовольчої проблеми вбачається не у скороченні кількості населення. Для цього пропонуються два шляхи. Перший передбачає збільшення посівних площ. Нині у сільському господарстві використовується менше половини можливих територій. Проте цей шлях має свої обмеження. По-перше, деякі країни вже мають високий рівень розораності земель (Індія, Бангладеш — до 90 %). По-друге, переважно не використовуються незручні землі. Для їх освоєння потрібні занадто великі кошти, які відсутні в бідних країнах, що розвиваються. Інший шлях подолання проблеми — одержувати більше сільгосппродукції з існуючих площ. Це є можливим завдяки багатьом методам, зокрема підвищенню родючості ґрунтів шляхом їх меліорації: зрошення, осушення, хімізації. Якщо повсюдно родючість земель підняти до рівня країн Західної Європи, то планета зможе прогодувати 10 млрд чол. Слід запроваджувати й новітні досягнення селекції: нові сорти рослин та породи тварин. Аграрні реформи мають бути спрямовані на подолання феодальних пережитків на селі. Читайте також:
|
||||||||
|